Мова, нафта та ЄС: як Україна та Угорщина домовляються попри публічні сварки

Головне:

• Прагматичний розворот: уряд Петера Мадяра демонструє готовність до діалогу з Києвом та розблокування ключових рішень, попри публічні заяви на внутрішню аудиторію.
• Мовний компроміс: умовою для зняття угорського вето на шляху України до ЄС стало узгодження змін до законодавства про права національних спільнот, яке має бути імплементовано найближчим часом.
• Внутрішньополітичні острахи: публічні демарші Будапешта зумовлені тиском орбанівської опозиції, побоюваннями втратити рейтинг та складністю попередніх консультацій.
• Що далі: практичне виконання домовленостей відкриє прямий шлях до повного розблокування євроінтеграційних кластерів для України і зустрічі Володимира Зеленського з Петером Мадяром.

Навесні цього року "лід" у відносинах України та Угорщини почав танути. Тотально недоговороздатний Віктор Орбан пішов у політичне небуття. Нова ж влада виглядала принаймні налаштованою на діалог.

Читайте також: Не допоміг ні Трамп, ні Путін. Як Орбан програв вибори в Угорщині – репортаж із Будапешта

І справді, уряд Петера Мадяра розблокував виділення Україні кредиту на 90 мільярдів євро, відкриття двох переговорних кластерів на переговорах з ЄС, а також бере участь у низці проукраїнських ініціатив.

Зі свого боку Київ також демонстрував символічні "реверанси" у бік Будапешта. Україна стала першою державою у світі, яка на національному рівні визнала та засудила системні репресії проти угорців часів СРСР.

Проте в середині вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга публічно обмінялися жорсткими репліками в мережі X. Приводом стала заява Мадяра в угорському парламенті про те, що Угорщину нібито включили до ініціативи "Карпатська вісімка" (C8) проти її волі.

Читайте також: Мадяр розкрив позицію Угорщини щодо зброї Україні

Крім того, Мадяр заявив, що під час каденції його уряду в Угорщині не з'являться жодні сховища для стратегічних запасів нафти України. Так він відреагував на Меморандум, підписаний між українським "Нафтогазом" та угорською компанією MOL.

"Схоже, що поки Віктора Орбана немає, його політика обструкціонізму та ізоляціонізму продовжує процвітати", – написав Сибіга реагуючи.

У відповідь Мадяр заявив під постом Сибіги, що будь-які публічні заяви про участь суверенної держави в міжнародних ініціативах без попередніх обговорень є неприйнятними.

До діалогу в соцмережі приєдналася й очільниця угорського МЗС Аніта Орбан. За її словами, новий уряд з моменту приходу до влади "зробив чимало жестів доброї волі на адресу України", тому порівняння з політикою її попередника є безпідставними.

Згодом, аби зняти напругу, Андрій Сибіга та Аніта Орбан провели особисту зустріч на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку і вийшли з позитивними заявами за підсумками. Однак говорити про повне відновлення довіри між Києвом і Будапештом поки зарано.

Стратегічна рамка Мадяра

Поінформовані співрозмовники РБК-Україна в політичних колах виділяють декілька причин, чому угорський лідер показово дистанціюється від українського треку.

"Мадяр поки що в тему України не сильно заходить, тому що він розуміє, що це дуже чутлива тема для його ж електорату і для угорців загалом. Тому що Орбан годував їх пропагандою 16 років, а особливо яскраво останні 9 років щодо України", – каже РБК-Україна аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ілля Юрчина.

Наскільки виправданими є такі побоювання в його команді насправді – окреме відкрите питання. Практично щодня уряд Мадяра створює інфоприводи, які лише грають йому в плюс: від кримінальних справ проти корупціонерів часів Орбана до анонсів реформ та траншів від ЄС. І на цьому тлі українське питання часто губиться.

Читайте також: Мадяру вдалося усунути президента Угорщини та "старих" депутатів

Певний шлейф залишає і бекграунд Мадяра, який, попри свій імідж молодого реформатора, все ж таки вийшов з орбанівської партії "Фідес". Водночас кожну окрему заяву Мадяра слід сприймати з огляду на контекст та стиль спілкування угорського прем'єра, який звик доносити свою думку часом на дуже простих і навіть "дитячих" прикладах.

Приміром, заяви про "Карпатську вісімку" від Мадяра вперше прозвучали, коли він виступав у парламенті та відбивався від депутатів партії Орбана, які його звинувачували в проукраїнськості.

Щодо участі у "Карпатській вісімці", також не виключено, що мова йде про банальні ревнощі, припускає співрозмовник РБК-Україна у Будапешті, який тривалий час дотичний до угорської політики.

Більше уваги Мадяр приділяє реанімації іншої регіональної організації – Вишеградської четвірки. Цей формат, що об'єднує Угорщину, Чехію, Словаччину і Польщу, до певної міри занепав в останні роки Орбана. Що важливо, на відміну від C8, у Вишеградській четвірці Мадяр грає перші ролі.

Втім, вигоди від участі в Карпатській ініціативі та загалом від налагодження відносин з Україною для Угорщини очевидні.

Тож зрештою міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан не заперечила, що її країна в майбутньому може стати учасницею C8. В інтерв'ю угорському виданню Index, вона зазначила, що Будапешт готовий брати участь у регіональних та двосторонніх форматах співпраці, якщо вони відповідають інтересам Угорщини. Але, за словами Орбан, цьому мають передувати переговори та належна підготовка.

Крок за кроком

Головним маркером того, чи здатні Київ і Будапешт вибудувати партнерство та уникнути нових політичних криз, залишається врегулювання прав національних спільнот.

Саме цей трек безпосередньо впливає на рух України до Євросоюзу, адже Угорщина досі блокує частину переговорних кластерів. У цьому напрямку є відчутний прогрес. За словами посла України в Угорщині Федора Шандора, 22 вересня остаточно було узгоджено зміни щодо освіти національних меншин, які має ухвалити парламент для подальшої євроінтеграції. Важливо, що мова йде не лише про угорську меншину, а й інші.

"Завершилася робота експертної комісії, яка збиралася для уточнення всіх термінів, ком, крапок, зворотів в угорській і українській мовах, які потраплять як поправки в закон щодо національної громади. І це стосується не лише угорської громади, а й інших", – зазначає дипломат.

Наступним кроком стала безпосередня законодавча робота. У Верховній Раді вже зареєстровано відповідний законопроєкт №16119, який має остаточно закріпити освітні права національних меншин. Реєстрацію законопроєкту привітав і Петер Мадяр.

Документ виписаний настільки ретельно, що, на переконання Шандора, до нього не матиме претензій жодна інша країна, чиї громади проживають в Україні – чи то Румунія, чи Болгарія, чи Греція.

Аби проголосувати за цей та інші євроінтеграційні законопроєкти, Верховна Рада збереться вже 12 жовтня, після повернення депутатів з роботи в округах та комітетах.

Успішне вирішення цього питання відкриває прямий шлях до розблокування євроінтеграційного руху України. Як зазначає поінформоване джерело РБК-Україна, за оптимістичним сценарієм вже наступного тижня очікується відкриття ще двох переговорних кластерів.

Зі свого боку, крок вперед зробила і Угорщина, знявши вето з технічного рішення, яке дає зелене світло відкриттю цих двох кластерів.

Якщо процес імплементації закону пройде за планом і не зустріне нових політичних перешкод, це створить необхідні умови для повноцінної зустрічі Володимира Зеленського та Петера Мадяра.

Очікується, що вже після цього саміту на найвищому рівні Будапешт дасть "зелене світло" на відкриття двох останніх кластерів. За попередніми планами, це має відбутися до кінця року.

Труднощі енергетики

Дещо окремою є історія із меморандумом між українським "Нафтогазом" та угорською компанією MOL, хоч в медіа-полі вона змішалася з питанням нацменшин і кластерів.

Більшість співрозмовників видання сходяться на думці, що однією з головних причин публічного невдоволення Петера Мадяра меморандумом стало те, що він дізнався про підписання документа фактично з новин. Відсутність попередніх консультацій з урядом, власне, і викликала жорстку реакцію прем'єр-міністра. Але і тут потрібно враховувати контекст.

Заява Мадяра знов-таки прозвучала в парламенті, де він має демонструвати захист національних інтересів. При цьому важливою є загальна рамка відносин між урядом Мадяра та керівництвом MOL Group.

Це найбільша в Угорщині нафтогазова корпорація. Безпосередня частка держави у ній є невеликою, хоча уряд володіє спеціальною акцією серії "B", яка надає державі право вето та стратегічний контроль над ключовими рішеннями компанії.

"Серед приватних акціонерів є люди, які, на думку самого Петера Мадяра, дуже-дуже близькі до Віктора Орбана. Відповідно, Мадяр завжди до MOL як до великого енергетичного концерну ставитиметься з особливою обережністю, тому що він їм не довіряє", – зазначає Ілля Юрчина в коментарі виданню.

Читайте також: Кінець "Дружби": як США та ЄС готують фінальний удар по енергетичній імперії Орбана

Схоже, все це накладається також на бажання угорської влади не надто загострювати відносини з Росією, від якої Будапешт отримуватиме енергоносії до жовтня 2027 року. Хоча ЄС від російських газу та нафти відмовився, для Угорщини та Словаччини зробили тимчасовий виняток за наполяганням ще Орбана.

Разом з тим відносини Угорщини та Росії зараз точно не можна назвати теплими. На початку вересня уряд Мадяра наказав 10 російським дипломатам покинути країну з міркувань національної безпеки. У відповідь 1 жовтня Росія оголосила про дзеркальне видворення групи співробітників посольства та консульств Угорщини.

За таких умов розміщення нафтових резервів для України, ймовірно, уряд розглядає як надмірний безпековий ризик, здатний спровокувати Росію на подальші дії. І, схоже, це розуміють також у самій компанії.

На запит РБК-Україна у MOL відповіли, що меморандум з "Нафтогазом" схожий на інші, підписані вже раніше з іншими європейськими компаніями. Такі угоди зазвичай є першим кроком до вивчення потенційних напрямів співпраці та започаткування підготовчого процесу, який може, але й не обов’язково має призвести до реалізації конкретного проєкту.

"Меморандум про взаєморозуміння, підписаний із "Нафтогазом", вписується в ці рамки міжнародної співпраці: ми вивчаємо технічні умови й фінансові можливості, а також визначаємо, яких екологічних, безпекових і регуляторних вимог необхідно дотримуватися. Цей процес може тривати кілька років", – зазначили в компанії.

З огляду на поточні обставини, будь-який потенційний проєкт, пов’язаний з Україною, найімовірніше, може з’явитися в контексті майбутнього відновлення та відбудови країни. Важливо зазначити, що остаточного рішення ще не ухвалено.

"MOL цілковито розуміє позицію уряду Угорщини. Якщо попередні оцінки та техніко-економічні обґрунтування просуватимуться далі, а проєкт отримає необхідну підтримку від відповідних осіб, що приймають рішення, будь-які подальші кроки здійснюватимуться в тісній консультації з усіма зацікавленими сторонами та урядами, а також із повним дотриманням чинної нормативно-правової бази", – повідомили в MOL Group.

Складні розмови

Остаточно закріпити потепління відносин між Україною та Угорщиною мав би саміт Володимира Зеленського з Петером Мадяром. Коли він відбудеться – як і раніше, залежить від практичної імплементації домовленостей щодо прав нацменшин. Та ключове підґрунтя для їх зустрічі закладається саме зараз.

"Вже сформувалась, на жаль, така думка, що з 2017 року ці правки йшли дуже довго і з напругою, і угорська сторона хоче побачити сигнали довіри. Сигнал довіри пролунав: ми погодили всі моменти, які були критичними, і рухаємося далі. Могли й не погоджувати, зупинитися і чекати. А так все в турборежимі йде насправді", – каже РБК-Україна Федір Шандор.

Приводи для пожвавлення діалогу чи додаткових контактів з'являться вже найближчим часом. Зокрема, 23 жовтня в Угорщині відзначають важливе державне свято – на згадку про початок антикомуністичного повстання 1956 року та проголошення Угорської Республіки у 1989 році.

Разом з тим у Києві мають розуміти: будь-який реальний прогрес у двосторонньому треку Петер Мадяр із внутрішньополітичних міркувань намагатиметься продавати своєму виборцю виключно як власну дипломатичну перемогу.

Раніше політики мали змогу транслювати різні й часом протилежні меседжі для домашньої та закордонної аудиторій, і це створювало менше непорозумінь.

Тепер інформаційні потоки остаточно змішалися. Тож Україні знадобиться особлива мудрість, аби тверезо оцінювати, що саме, в якому контексті й для кого декларує угорський прем'єр, і не сприймати його внутрішньополітичну браваду як привід для образ.

Питання – відповідь (FAQ):

– Коли Угорщина може повністю розблокувати переговори про вступ України до ЄС?

– Перші два переговорні кластери можуть бути відкриті в середині жовтня одразу після голосування Верховної Ради за узгоджені мовні правки. Остаточне зняття вето на інші два кластери очікується після проведення офіційного саміту лідерів обох країн до кінця поточного року.

– Що саме Україна змінює у законодавстві про нацменшини для компромісу з Будапештом?

– Українська та угорська сторони узгодили уточнений законопроєкт №16119, який врегульовує освітні та мовні права національних громад. Документ виписаний за європейськими стандартами і захищає права не лише угорської меншини, а й інших спільнот — зокрема румунської, болгарської та грецької.

– Чому Петер Мадяр критикує Україну, якщо його уряд іде на дипломатичні компроміси?

– Жорсткі публічні заяви угорського прем'єра розраховані на внутрішнього виборця та є відповіддю на закиди опозиційної партії Віктора Орбана. Мадяр змушений демонструвати тверду позицію перед консервативною аудиторією, тому будь-який прогрес у відносинах із Києвом він підноситиме як власну політичну перемогу.

– За яких умов відбудеться особиста зустріч Володимира Зеленського та Петера Мадяра?

– Головною передумовою для саміту на найвищому рівні є практичне ухвалення та початок імплементації закону про права нацменшин до грудня. Офіційне підтвердження виконання мовних вимог створить необхідний рівень довіри для проведення цієї зустрічі.