"Ми ще поборемось". Як видавництва рятують книжки від ударів та чому неминуче зростуть ціни
За два місяці росіяни знищили майже половину річного обсягу випуску книг в Україні: за оцінками видавців, втрати можуть сягати 15 млн примірників. Через атаки згоріли 9% нових підручників для шкіл. РБК-Україна розпитало видавництва про масштаби збитків, терміни відновлення та наслідки для книжкового ринку України.
Видавництво Vivat: збитки сягають понад 16 млн гривень
У ніч проти 28 серпня Росія під час чергової атаки знищила книжкові наклади щонайменше трьох десятків українських видавництв і книгарень на складі "Нової пошти" у Святопетрівському на Київщині.
Постраждали Vivat, "Наш формат", "Ранок", "А-ба-ба-га-ла-ма-га", "Наш формат", "Книголав", "Лабораторія", BookChef та інші.
"Зараз не можемо назвати ані точний термін, ані остаточну суму, необхідну для відновлення. Наші прямі втрати внаслідок атаки на склад у Святопетрівському становлять близько 16,6 млн грн. Але там були також книжки інших видавництв і книгарень, які теж зазнали значних втрат", – розповідає СЕО та співзасновниця Vivat Юлія Орлова.
Зараз видавництво веде переговори з керівництвом розподільчого центру та "Новою поштою" щодо можливого відшкодування частини втрат.
"Підрахунок збитків не остаточний. Наші книжки знаходяться у гуртових партнерів і торгових мережах, які також потерпають від російських атак. Тому практично щодня отримуємо нову інформацію про втрати. Однак Vivat не планує зупиняти книговидання. Ми ще поборемося", – додає Орлова.
Через руйнування, зменшення попиту та втрату обігових коштів у видавництві змушені переглядати витрати компанії.
"Частина людей виїжджає з країни, частина менше відвідує ТЦ, для багатьох книжки стають менш доступними – попит скорочується. Видавництва зменшують наклади, отримують менше обігових коштів, тому менше інвестують в нові проєкти. Vivat також змушений скорочувати штат. Для мене це одне з найболючіших рішень, які доводилося ухвалювати за останні 14 років", – додає Орлова.
Вона також зазначає, що видавництво відчуває величезну підтримку читачів і клієнтів: українці активно купують книги.
"ГО "Експеримент" запропонував підтримати видавців, купити книжку і розповісти про неї в соцмережах. Хотілося б, щоб ця ініціатива стала справжнім флешмобом. Ще одна ідея напередодні 1 вересня – дарувати не квіти, а книжки, які потім залишатимуться у шкільних бібліотеках", – каже Орлова.
Водночас масового переходу до електронних книг у видавництві поки не спостерігають. У Vivat продажі цього формату становлять приблизно 5% порівняно з паперовим.
Вивозити свої книги за кордон видавництво не планує. Українське книговидання має податкову пільгу щодо ПДВ, а при ввезенні книжок з-за кордону вони вже підлягатимуть оподаткуванню. Це створить додаткові витрати.
"Розглядаємо децентралізацію фулфілменту. Над відповідною системою вже працює "Нова пошта". Йдеться про те, щоб не концентрувати великі обсяги товару в одному місці. Але недостатньо просто розкласти книжки по різних складах. Потрібні програмне забезпечення, професійна складська логістика і система, яка дозволить швидко збирати і відправляти замовлення з різних точок", – додають у Vivat.
Орлова зазначає, що такий варіант збільшуватиме час і вартість логістики, але децентралізація складів стає одним із механізмів виживання бізнесу під час війни.
Видавництво "Ранок": на відновлення обсягів піде 3-5 років
Російський удар по складу видавництва "Ранок" 1 серпня знищив близько 10 мільйонів книжок. Серед них – понад мільйон підручників для 4 і 9 класів. 28 серпня видавництво знову зазнало пошкоджень.
Видавнича корпорація "Ранок", до якої входять імпринти видавництво " Ранок", "Фабула", "Жорж", "Рідбері", ВГ Основа, "Варвар-комікс", "Коралі", "Ще одну сторінку" оцінює збитки близько 1 млрд грн.
"Щоб повернутися до попередніх обсягів роботи треба 3-5 років, скоріш за все всі назви віддрукувати не вдасться. Бо книжки категорії С з точки зору обертаємості не будемо додруковувати. Але це можуть бути надважливі видання на зразок науково-популярних книжок з точних наук", – каже генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов.
Також він зазначив, що команда налаштована продовжувати роботу, видавництво уже домовилося про скасування усіх бонусів та зменшення зарплат.
"Ведемо перемовини з банками про перший транш кредитування в 150 млн грн. Питання застави та гарантій під цей кредит. Головне, що файли книжок збереглися на резервних серверах. Якщо будуть кошти, можна віддрукувати", – додає директор.
BookChef: втратили до 1 млн книг на суму 120-130 млн гривень
Внаслідок російського обстрілу 2 липня 2026-го зруйновано центральний склад логістичного партнера видавництва BookChef – вогонь знищив майже 800 тисяч книг. А вже 5 серпня ворог знищив ще один склад видавництва, в якому згоріли понад 100 тисяч книг.
"Сумарно за два удари ми втратили до мільйон книг. У грошах це приблизно 120-130 млн гривень. Поки ми справляємось власними силами, державні банки кредити нам не видають, бо видавнича справа для них надто ризикована. Суто технічно ми могли б відновитися за 9 місяців, але це не стосується всіх робочих процесів", – каже головний редактор BookChef Євген Широнос.
У видавництві зараз переглядають проєкти, які раніше готувалися до друку, оскільки потрібно перш за все поновити запаси хітів.
Водночас кількість продажів електронних книг суттєво не зріс. За словами Широноса, "лише на електронній книзі видавництва не виживуть, бо наша культура передбачає друковані варіанти".
"В липні ми бачили збільшення продажів, до нас звернулось кілька друкарень, що можуть пришвидшеними темпами нам надрукувати тиражі. Ми просили читачів, якщо вони планували купувати книги за знижками на "Чорну п’ятницю" чи під Новий рік, робити це зараз. Так зможемо отримати частину прибутку і направити на відновлення, а ще – розпродати запаси, щоб вони не стали об’єктом нових атак", – каже Широнос.
Переносити склади за кордон видавництво вважає недоцільним, оскільки це призведе до здорожчання логістики ледь не вдвічі.
"Ми релокуємо наші склади у західні регіони. Але вже є певний дефіцит таких приміщень: для книг мають бути специфічні умови зберігання, певна температура. Нам не підходять будь-які споруди", – додають у видавництві.
"Наш формат": офіс серйозно пошкоджений, але роботу не зупинить
У ніч на 16 серпня внаслідок російської атаки на Київ постраждав офіс видавництва "Наш Формат". У кількох кабінетах вибило частини стін, пошкодило стелю, зруйновало меблі. Це вже не перше пошкодження "Нашого формату": 4 липня 2025-го руйнування зазнав склад видавництва та інтернет-магазину.
Орієнтовні втрати від простою та переїзду тоді склали від 30 до 100 тисяч доларів. Роботу видавництва вдалося відновити через півтора місяця.
"Офіс серйозно пошкоджений, але книг там не було. Звісно, це додаткові витрати й організаційні складнощі, але роботу видавництва ми не зупиняли. Найважливіше, що ніхто не постраждав. Втрата офісу, переїзд та супутні витрати сягають до 500 тисяч гривень. Торік удар по складу був значно складнішим. Тоді довелося призупиняти відправлення і фактично заново вибудовувати логістику", – розповіли у прес-службі "Наш формат".
Після удару по складу видавництво уже змінило приміщення і перебудувало частину логістики, однак вивозити книги за кордон також не будуть.
"Зараз всі видавці переглядають свої ризики, релокуються, диверсифікують місця зберігання, а також намагаються розподіляти запаси між більш безпечними районами та містами, бо зберігати велику кількість книжок в одному місці стає дедалі небезпечніше", – додають у видавництві.
Чи є страхування для видавництв і допомога від держави
Усі збитки від російських обстрілів лягають на плечі видавництв.
"Компенсації від держави немає і доступного для книжкового бізнесу страхування також. І це одна з великих проблем галузі. Страхові компанії пропонують умови, за яких вартість страхування може становити 17-19% вартості майна. Для видавничого бізнесу такі ставки економічно непідйомні", – зазначає Орлова з Vivat.
При цьому страхування для видавництв критично важливе: горять не лише готові книжки, а й поліграфічні матеріали, папір, фарба.
"Видавництвам потрібні гроші на передоплату друкарням, а друкарням – на закупівлю матеріалів. Уся система зараз працює в умовах надзвичайно високих ризиків. Тому говоримо не лише про необхідність компенсації збитків, а про створення системних інструментів, які дозволять книжковому бізнесу працювати і відновлюватися в умовах постійного воєнного ризику", – додає Орлова.
Видавництва наголошують, що мають бути особливі умови для сфери книгодрукування та системна її підтримка.
"Найбільша проблема в тому, що страхують виробничі потужності: будівля, обладнання, а товарні запаси – ні. Торік ми намагалися знайти страхову, яка б погодилася страхувати саме товари в обороті, але марно. Нещодавно у нас з іншими видавництвами була зустріч із профільними міністерствами щодо цього, однак поки конкретного механізму допомоги чи компенсації нема", – каже Широнос із BookChef.
Про потребу у зміні підходу держави до страхування видавництв наголошує і "Ранок".
"Книжки не страхуються. Є державна програма страхування в прифронтових територіях від воєнних ризиків, але тільки нерухомість і обладнання. Цей недолік треба змінювати, бо без страхування нема сенсу відновлюватися", – каже Круглов із "Ранку".
Що буде з цінами на книги
Масштабні збитки видавництв та подорожчання логістики відіб’ються на вартості друкованих книг в Україні.
"Собівартість дуже залежить від накладу. Чим більший наклад, тим меншою є собівартість одного примірника. Зараз боїмося друкувати великі тиражі і накопичувати значні залишки на складах. Тому змушені зменшувати наклади і намагатися якомога швидше розподіляти книжки між магазинами та клієнтами", – зазначають у видавництві Vivat.
Менші наклади означають вищу собівартість книжки. Наскільки саме зростатимуть ціни поки видавництву важко спрогнозувати, багато чого ще залежатиме від ситуації взимку.
"Передумови для подальшого зростання цін є. Дорожчає друк, логістика, матеріали, електроенергія – і все це напряму впливає на собівартість книжки. За минулий рік наші книги в середньому вже подорожчали приблизно на 20%. Наскільки ціни зростуть далі, зараз сказати складно, але ми точно намагатимемося не перекладати всі додаткові витрати на читача", – кажуть у "Нашому форматі".
Про потенційне здорожчання книг говорять і у BookChef.
"Ми не доотримали прибуток від втрачених книг. Плюс дорожчає логістика, бо раніше склади були централізовані, це робило відправлення замовлень економнішим. Важко сказати конкретно про здорожчання, бо кожен проєкт розраховуємо індивідуально, намагаємося піднімати ціну не більше 10-15% в рік", – каже Широнос із Bookchef.
Фото: Літературний ярмарок днями провели у Харкові (Видавництво "Ранок"/Facebook)
Чи є загрози дефіциту книг в Україні
Атаки на склади найбільших видавництв уже суттєво вплинули на ринок книгодрукування.
"Дефіцит книг – це не потенційний ризик. Він вже є. Ми входимо у топ-5 видавництв. Знищення наших складів і складів колег вже впливає на ринок", – додає Широнос із Bookchef.
Водночас в інших видавництвах вважають, що глобально йдеться не про дефіцит книг загалом, а дефіцит окремих найменувань.
"У багатьох видавництв зараз бракує обігових коштів, щоб оперативно додруковувати всі книжки, які закінчуються. Ми бачимо це і на прикладі Vivat. Нам доводиться скорочувати як кількість найменувань, так і наклади", – каже Орлова.
За її словами, певні книжки можуть закінчитися в магазинах, а між завершенням накладу і наступним додруком виникатиме довший проміжок. З такою думкою погоджуються і в "Нашому форматі".
"Скоріше можемо бачити ситуацію, коли окремих назв певний час не буде в наявності, довше чекатимемо на додруки або переноситимуться виходи новинок. Видавцям доведеться ще уважніше вирішувати, що саме передруковувати і в які наклади інвестувати. Тому головний ризик – не повна відсутність книжок, а те, що вони ставатимуть дорожчі, виходитимуть повільніше, а асортимент – звужуватиметься", – заявляють у "Нашому форматі".
Що буде з книгодрукуванням в Україні
Масштабні обстріли складів видавництв можуть мати довготривалі наслідки для українського книжкового ринку.
"Якщо рахувати загалом, книжки, які знищуються внаслідок обстрілів у друкарнях, на складах, у торгових мережах і книгарнях, то, за нашими приблизними оцінками, може йтися вже про близько 15 млн примірників. Це орієнтовно половина від того, що український книжковий ринок видає за рік. І це показує масштаб кризи, в якій зараз опинилася галузь", – каже Орлова з Vivat.
За її словами не всі видавництва зможуть пройти цю кризу.
"Щоб вижити, видавці будуть насамперед друкувати ті книжки, які мають найвищу оборотність і найшвидше продаються. У результаті може ставати менше дитячих книжок, бізнес-літератури, складнішого нонфікшну та інших видань, які мають менші наклади, але є важливими для розвитку суспільства і критичного мислення у суспільства. Боюся, ми можемо втратити розумного читача", – додає Орлова.
Фото: Видавці змушені просити підтримки у своїх читачів (BookChef/Facebook)
У видавництві Bookchef теж вважають, що на ринку звузиться асортимент.
"Видавництва будуть вибирати безпрограшні проєкти, які швидко розпродуються. Наклади стануть меншими, щоб вони не затримувались на складах. Є ризик зменшення асортименту, перш за все перекладної літератури, бо вона затратна у реалізації. Підготовка перекладу зазвичай триває до року", – зазначає Широнос.
Обстріли складів видавництв вплинуть і на швидкість друку. Ситуація з друкарнями й до цього була непростою: потужностей стало менше, є перебої з електроенергією, тому строки друку збільшуються. Після останніх атак навантаження ще більше зростатиме.
"Видавництвам, які втратили готові наклади, потрібно буде їх передруковувати, і згадаймо ще знищені шкільні підручники, які треба буде заново видати. А це додаткові замовлення для ринку, який і так працює з великим навантаженням. Тому черги справді можуть стати довшими", – кажуть у "Нашому форматі".
Видавці сходяться в одному: без страхування, доступних кредитів і програм підтримки книжковий ринок ризикує втратити частину незалежних гравців.
"Сьогодні видавництво може в один день втратити весь оплачений наклад, а наступного дня йому треба платити зарплати, податки і фінансувати новий друк. Без таких механізмів частина бізнесів просто не матиме обігових коштів на відновлення", – наголошує Орлова.