Литва відповіла Кремлю на погрози ядерною зброєю

Литовські політики відкинули погрози Кремля після заяв прессекретаря диктатора РФ Дмитра Пєскова та заступника очільника Радбезу РФ Дмитра Медведєва щодо можливого розміщення ядерної зброї в країні. У Вільнюсі вважають такі заяви спробою політичного та психологічного тиску, яка не має впливати на рішення держави.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на LRT.

Заступник голови парламентського Комітету з національної безпеки та оборони Лаурінас Кащюнас назвав слова представника Кремля інструментом політичного і психологічного тиску. За його словами, така тактика Росії не є новою, а зміна конституційної норми сама по собі не змінить статус Литви з погляду Москви.

Член парламентського комітету Дайнюс Гайжаускас також заявив, що Литва стала потенційною ціллю Росії ще після вступу до НАТО. На його думку, попередження Кремля адресовані не лише Вільнюсу, а й мають залякати населення країн Альянсу та продемонструвати можливість тиску на Захід.

Він додав, що скасування конституційної заборони, на його думку, необхідне для того, щоб Литва могла повною мірою використовувати можливості оборони, які надає НАТО. Інакше країна ризикує стати слабкою ланкою Альянсу.

Водночас ключова відповідь литовських політиків Кремлю зводиться до того, що Литва вже перебуває серед потенційних цілей Росії через своє членство в НАТО, а тому погрози Москви не повинні визначати рішення країни щодо власної безпеки.

Контекст реакції політиків Литви

Вже взимку Литва може внести зміни у Конституцію, щоб дозволити розміщення ядерної зброї на своїй території. Ще влітку президент Литви Ґітанас Науседа заявляв, що серед лідерів парламентських партій існує "практично одностайна" підтримка ідеї скасування заборони на ядерну зброю в країні.

Напередодні Дмитро Медведєв пригрозив Литві наслідками у разі розміщення на її території будь-якої зброї, зокрема ядерної. Він заявив, що в разі російської відповіді НАТО нібито не стане на захист країни.

Через агресію РФ в Україні та постійний дрейф Трампа від НАТО у європейські країни розглядають різні засобі для ядерної оборони.

Наприклад, наприкінці червня 2026 року президент Фінляндії Олександр Стубб офіційно підписав поправки до закону про ядерну енергетику. Цей крок остаточно дозволив ввезення, транзит та зберігання ядерної зброї на території країни в рамках інтеграції до оборонної системи НАТО.

А Польща та Франція почали конкретні переговори про "ядерну парасольку". Сторони провели перше засідання спеціальної координаційної групи.