Окупований Крим перейшов на талони, Москва - на ліміти. Чи закінчиться бензин у Росії?

Дефіцит у Криму й обмеження в Москві та Петербурзі

Масштабні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах спровокували серйозні логістичні труднощі в РФ і на тимчасово окупованих територіях України.

Тільки за травень, як підрахувало Bloomberg, Україна завдала щонайменше 30 ударів по нафтових об'єктах РФ, атакувавши вісім із десяти найбільших підприємств галузі. При цьому акцент змістився на установки вторинної переробки, ремонт яких дорожчий і складніший через санкції.

На тлі цих подій у Москві, Петербурзі, деяких прикордонних з Україною регіонах РФ і в окупованому Криму зафіксовано обмеження на продаж пального і зростання цін.

Яка ситуація в агресора з паливом

Найгостріша ситуація в окупованому Криму. З 31 травня 2026 року загарбники почали продавати бензин на півострові тільки за талонами. Напередодні в Севастополі взагалі оголосили про тимчасове припинення продажу пального з виключенням для "оперативних служб".

На півострові зберігаються багатокілометрові черги за бензином.

Також окупаційна влада бореться з дефіцитом, вводячи ліміти з видачі бензину А-95 на добу на одні руки. Так, на Луганщині росіяни запровадили обмеження на 92-й, 95-й і дизель у розмірі 20 літрів на одну людину, пояснюючи це "значним збільшенням попиту".

У Москві та Підмосков'ї мережа АЗС ОРТК (Одинцовська регіональна паливна компанія) запровадила жорсткі ліміти - в одні руки відпускають максимум 60 літрів бензину і 100 літрів дизельного палива.

Крім того, газета "Коммерсант" пише про різке зростання цін на столичних заправках Росії через ускладнення логістики.

У рідному російському диктатору Санкт-Петербурзі на АЗС "Кірішіавтосервіс" (велика мережа автозаправних комплексів, що працює переважно в Ленінградській області Росії) також з'явилися ліміти через труднощі з поставками.

Бєлгородська і Курська області на АЗС "Роснефти" перестали продавати бензин у каністри. На Курщині також діє обмеження у 20 літрів на А-95.

Водночас російський уряд слідом за забороною експорту бензину, з 1 червня оголосив про заборону вивезення авіаційного гасу на півроку - до 30 листопада 2026 року включно.

Паливної кризи в Росії ще немає?

Незважаючи на панічні настрої та повідомлення в іноземних медіа, Геннадій Рябцев зазначає, що говорити про глобальну паливну кризу в РФ поки що зарано.

"У них усе добре з бензином. Ніякої кризи в Російській Федерації немає. Усіх нафтопродуктів достатньо для задоволення всіх потреб. А локальна проблема в Криму пов'язана з тим, що наші військові добре попрацювали над логістикою", - зазначає Рябцев.

Нагадаємо, що Сили оборони встановили вогневий контроль над трасою, яка з'єднує російський Ростов-на-Дону з Кримом через Маріуполь і Мелітополь.

За словами експерта, в окупованому Криму українські дрони пообривали майже всі логістичні ланцюжки:

• Залізничні пороми знищені морськими дронами.
• Рух через Кримський міст для небезпечних вантажів заборонено через страх нових вибухів.
• Сухопутний коридор (через Джанкой і трасу "Новоросія") є дуже ризикованим через дистанційне мінування та атаки ЗСУ.
• Феодосійська нафтобаза виведена з ладу майже повністю, тому накопичувати великі запаси окупанти не можуть. Єдиний шлях постачання зараз - автомобільний пором із Краснодарського краю.

Чому виникають обмеження на російських АЗС?

Рябцев пояснює, що ліміти на заправках у Москві, Петербурзі чи Бєлгороді - це тимчасові та ситуативні проблеми. Вони виникають як "відлуння" після результативних прильотів по місцевих НПЗ.

"Після того, як щось прилетіло на НПЗ, з метою визначення збитків і організації подальшого техпроцесу завод тимчасово зупиняється. На 2-3 тижні виникає пауза у звичайному розподілі палива. І виходить так, що угоди підписано, а бензовоз АЗС усе ще чекає, бо відвантаження заборонили військові (наприклад, із Волгоградського НПЗ)", - зазначає фахівець.

За словами експерта, зараз обсяг переробки нафти в Росії дійсно скоротився і впав приблизно до рівня кризи 2009 року, але нафтопродуктів у країни-агресора все ще надто багато.

Рябцев пояснює, що заборона експорту бензину та обмеження для посередників щодо дизеля - це традиційна російська практика, яку застосовували і до початку повномасштабної війни для внутрішнього балансу.

Що стосується заборони експорту авіаційного гасу, експерт припускає як політичні причини (насолити європейським перевізникам), так і зростання власних потреб РФ.

Коли "відлуння" від атак переросте в реальну паливну кризу в Росії?

Експерт закликає не сприймати публікації аналітиків, на кшталт статей Bloomberg про "паливний колапс", за чисту монету, оскільки кризи як такої в масштабах всієї Росії поки що об'єктивно не спостерігається.

Однак удари українських сил по нафтопереробних підприємствах і перекачувальних станціях надзвичайно ефективні, підкреслює співрозмовник. Він звертає увагу, що вартість українських дронів набагато менша, ніж збитки ворога від руйнувань і недоотриманий прибуток.

При цьому палаючі об'єкти, стовпи диму і "нафтові дощі" створюють потужний пропагандистський тиск усередині РФ.

Водночас Рябцев підкреслює: самі по собі ці атаки не позбавлять армію РФ пального і не зупинять війну. Російські військові в разі критичної нестачі просто забиратимуть нафтопродукти у цивільних, аграріїв і бізнесу.

Коментуючи обмеження на АЗС у Москві, Бєлгородській і Курській областях, Геннадій Рябцев погоджується, що це є прямим наслідком дій України.

"Так, це відлуння цих атак. А щоб це відлуння перетворилося на грім, а ще краще на блискавку - потрібно ще добре, довго і наполегливо попрацювати Силам оборони України, посилюючи тиск без перерв", - підсумував експерт.