У Києві знову б'ють по АЗС: чи загрожує це дефіцитом пального та зростанням цін

Удари по АЗС у Києві

Росія знову атакувала автозаправні комплекси UKRNAFTA у Києві – це вже п’ята атака на АЗК компанії за короткий проміжок часу.

Сьогодні під удар потрапили заправки на лівому та правому берегах столиці. На момент атаки вони не працювали через повітряну тривогу. Працівники перебували в укриттях, відвідувачів на території АЗК не було.

В UKRNAFTA наголошують, що свідомо призупиняють роботу заправок під час повітряних тривог, щоб максимально знизити ризики для працівників і клієнтів. Останні атаки, за словами компанії, вкотре підтверджують необхідність таких заходів.

Голова правління АТ ''Укрнафта'' Богдан Кукура також зазначив, що під ударом опинилася цивільна інфраструктура, якою щодня користуються тисячі людей.

Наразі компанія оцінює наслідки атаки. Після цього визначатимуть обсяг відновлювальних робіт, необхідних на пошкоджених об’єктах.

В UKRNAFTA підкреслюють, що безпека людей залишається пріоритетом компанії.

Саме тому мережа "Укрнафта" почала встановлювати габіони навколо своїх автозаправних комплексів у Києві. Так компанія намагається зменшити наслідки можливих російських ударів по АЗС.

Атаки на АЗС не змінюють ситуацію на ринку

Минулими вихідними Росія вперше атакувала АЗС на заході України – були уражені станції на Житомирщині та Рівненщині. Сергій Куюн не вважає це зміною тактики, яка могла б суттєво вплинути на паливний ринок.

''Там насправді нічого нового не відбувається. Після 300 станцій, які були атаковані на сході країни, це, в принципі, просто розширення цього терору'', – сказав експерт.

За його словами, на сході України після масштабних атак не виникло ані дефіциту пального, ані зростання цін. Більшість пошкоджених станцій відновлює роботу.

''З 300 заправних станцій, які були атаковані, абсолютна більшість поновила свою роботу'', – зазначив Куюн.

Він також пояснив, що інтенсивність атак на сході була пов’язана з можливістю застосування різних типів озброєння, зокрема FPV-дронів, ''Молній'', ''Ланцетів'' і КАБів. За його словами, в інших регіонах таких можливостей у росіян немає, тому аналогічних масштабів атак очікувати не варто.

Чи може постраждати доставка пального до Києва

Системні удари по АЗС у центральних і західних областях, на думку Куюна, не створять проблем із логістикою пального. Він звернув увагу на дальність, яку здатні долати бензовози.

''Бензовоз їде – у нього запас ходу 800 кілометрів. Він виїхав зі Львова і доїхав до Києва – це близько 500 кілометрів. Тобто яка йому різниця, є заправні станції по дорозі чи немає?'' – пояснив експерт.

Крім того, він вважає, що масового виведення АЗС із роботи не відбудеться. За його словами, у Києві працюють 270 станцій, а в області – ще 530.

''Сумарно це 800 станцій. Це в рази більше, ніж насправді потрібно. Тому ніяких наслідків це мати не буде'', – зазначив Куюн.

Чи можливий ажіотажний попит

Водночас експерт допускає, що атаки можуть спровокувати короткостроковий ажіотаж серед водіїв. Люди можуть почати запасатися пальним через побоювання нових ударів.

''Він може бути, люди можуть нервувати. В принципі, росіяни саме цього і добиваються. Це терор, коли вони розхитують психіку людей, змушують їх стресувати'', – сказав Куюн.

За його словами, певна активізація попиту вже спостерігається на окремих АЗС, однак така ситуація має швидко стабілізуватися, якщо люди побачать, що дефіциту немає.

''Пального на ринку дуже багато, усіх марок'', – наголосив експерт.

Скільки АЗС атакували та що відбувається з цінами

За даними, які наводить Куюн, міністр енергетики Денис Шмигаль повідомляв про понад 300 атакованих АЗС від початку ''заправочного'' терору. За власними спостереженнями експерта, близько 80% станцій після атак відновлюють роботу.

''Тому в жодному регіоні немає дефіциту пального або зростання цін внаслідок цього'', – зазначив Куюн.

Окремо він звернув увагу на ситуацію з переліком київських АЗС, який з’явився напередодні атак минулого тижня. За словами експерта, він може бути справжнім: за два дні постраждали три з 18 станцій, які були в ньому зазначені.

''Тепер ці удари виглядають як справжній квест – є станція в списку чи нема?'' – сказав Куюн.

Безпека на АЗС під час тривог

Окремою проблемою Куюн назвав безпеку людей. За його словами, протидії атакам ''шахедів'' на АЗС наразі фактично немає. Водночас у прифронтових регіонах уже використовують захисні конструкції.

''Найважливішим питанням є безпека. В тривогу автозаправна станція точно не найкраще місце для перебування'', – наголосив Куюн.

Він навів приклад тимчасового мобільного укриття, яке, за його словами, за два дні встановили на АЗС ОККО на Одеській трасі. Такі укриття також є на UPG на Окружній дорозі та на AMIC у Ворзелі.

За словами Куюна, у прифронтових регіонах такі укриття вже встановлюють десятками. На його думку, згодом вони можуть масово з’явитися і в столиці.