Камери, заборона оренди і нові норми: в Україні хочуть змінити вимоги до укриттів
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має посилити відповідальність влади за стан захисних споруд та забезпечити їх доступність для населення.
Про це пише РБК-Україна із посиланням на законопроєкт.
Головне:
- Верховна Рада розглядає законопроєкт, що має забезпечити доступ до укриттів: забороняється використання сховищ для інших потреб, крім захисту, під час воєнного стану.
- Передбачається встановлення камер відеоспостереження у захисних спорудах, створення інтерактивних карт укриттів та встановлення мобільних модулів, щоб громадяни могли дістатися безпечного місця за 10 хвилин.
- Запроваджується обов’язкова відповідальність за обмеження доступу до укриттів, а також вимога проєктувати захисні споруди під час будь-якого нового будівництва.
Головні нововведення для захисних споруд
- Заборона на використання не за призначенням: В умовах воєнного стану будь-яке використання укриттів для господарських чи культурних потреб буде заборонено. Орендні договори, що стосуються таких приміщень, розриватимуться з ініціативи власника.
- Жорсткі вимоги до облаштування: Укриття мають бути герметичними (окрім протирадіаційних) та забезпеченими всім необхідним: від інженерних мереж (світло, вода, зв'язок) до запасів ліків та електрогенераторів.
- Відеоспостереження: Усі захисні споруди планують обладнати камерами відеонагляду. Фінансування цього процесу покладається на держбюджет.
- Інтерактивні карти: Органи влади зобов'яжуть створити цифрові мапи з укриттями, а інформацію про умови доступу до них - публікувати на офіційних сайтах та поширювати через медіа.
- Швидкоспоруджувані укриття: Влада має забезпечити встановлення мобільних блок-модульних конструкцій (зокрема на зупинках) так, щоб кожен громадянин міг дістатися укриття щонайбільше за 10 хвилин.
Відповідальність та контроль
Документ передбачає регулярні перевірки укриттів - не рідше ніж один раз на місяць. Звітувати про їхній стан будуть працівники військових або місцевих адміністрацій.
Крім того, проєкт закону пропонує встановити чітку заборону на приватизацію захисних споруд та їх вилучення з державної чи комунальної власності у будь-який спосіб.
За перешкоджання доступу громадян до сховищ під час повітряної тривоги автори ініціативи пропонують запровадити відповідальність на законодавчому рівні.
Будівництво майбутнього
Законопроєкт також вносить зміни до містобудівного законодавства: відтепер розділ про інженерно-технічні заходи цивільного захисту стане обов’язковою частиною проєктної документації для будь-якого нового будівництва.
Автори ініціативи наголошують, що реалізація цих заходів дозволить суттєво мінімізувати ризики для цивільного населення під час ворожих атак та усунути прояви недбалості з боку місцевої влади.
Законопроєкт зараз перебуває на розгляді. Для набуття чинності він має пройти голосування у Верховній Раді та отримати підпис президента.
Читайте також інтерв'ю РБК-Україна із заступником голови Держпродспоживслужби Андрієм Крейтором про те, які реальні вимоги діють до приміщень, скільки людей може перебувати всередині та що виявили масштабні перевірки по всій країні.
Раніше ми писали про те, що нещодавно у Києві спалахнули суперечки через намети у метро під час тривог. Частина киян вважає, що вони займають забагато місця в укриттях.