Ведмідь - не загроза, а незамінний помічник для всього живого. Від цього велетня залежить життя тисяч інших видів, хоча він сам потребує нашого захисту.
Про це розповіла РБК-Україна спеціалістка з комунікацій напряму "Рідкісні види" у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна Тетяна Турлік'ян.
Головне:
22 травня світ відзначає Міжнародний день біологічного різноманіття, який має на меті нагадати кожному: у природі немає "зайвих" видів.
Йдеться про те, що кожна тварина, рослина чи гриб - важливий елемент складної системи взаємозв'язків, від яких залежить цілісність та стійкість екосистем.
Отже, якщо йдеться про такого велетня, як ведмідь бурий, його вплив на екосистему - насправді колосальний.
Ведмідь бурий (Ursus arctos), якого гуцули ласкаво називають "вуйко", - символ сили та могутності Карпат.
У Всесвітньому фонді природи WWF-Україна наголошують, що ведмідь - справжній "інженер екосистеми", адже його життєдіяльність безпосередньо впливає на здоров'я та добробут тисяч інших видів.
Ведмеді, перш за все, відіграють важливу роль в удобренні лісів:
Крім того, вживаючи фрукти та горіхи, вони розсіюють насіння.
Оскільки кожна насінина потрапляє у лісовий ґрунт з невеликою кількістю "добрив", це збільшує виживання проростків і сприяє природному відновленню лісів.
Відомо, що ведмеді активно живляться ягодами - малиною, ожиною, чорницею - і допомагають цим рослинам "розселятися" у Карпатах.
Крім того, ці тварини виконують роль природних "санітарів" лісу - поїдають падло.
Тим часом як хижаки, вони підтримують чисельну рівновагу в інших популяціях (наприклад, оленів).
В цілому великі хижаки - ведмеді, вовки та рисі - є важливими "індикаторами" здоров'я екосистем.
Для виживання їм потрібні великі, цілісні та добре збережені природні території:
Таким чином, присутність великих хижаків свідчить про те, що екосистема перебуває у відносно здоровому стані та здатна підтримувати природний баланс.
Варто зауважити, що такі природні середовища є важливими не лише для диких тварин, але й для людей, адже забезпечують численні екосистемні "послуги":
"Зокрема, бурого ведмедя часто називають "парасольковим видом". Це означає, що охорона територій, необхідних для його існування, автоматично допомагає зберігати тисячі інших видів рослин і тварин, які мешкають поруч", - поділились фахівці WWF-Україна.
Тобто "якщо природне середовище придатне для життя ведмедя - одного з найбільших і найвибагливіших мешканців лісу - це означає, що воно здатне підтримувати й багато інших компонентів дикої природи".
Одним словом, зберегти ведмедя - означає зберегти цілий світ навколо нього: ліси, рослини, інших тварин і природні зв'язки, які формувалися тут століттями (адже у природі все пов'язано).
Станом на середину 1970-х років популяція ведмедя бурого в Україні складала понад 1200 особин (у Карпатах).
Проте на початку 90-х залишалося близько 600, а на початку 2000-х років - не більше 300 ведмедів.
Таке скорочення чисельності стало підставою для того, щоб у 2003 році занести ведмедя бурого до Червоної книги України (як вид, що зникає).
Сьогодні, згідно з офіційними даними, в українських Карпатах мешкає близько 300-350 ведмедів.
Спеціалісти зазначають, що основною загрозою для ведмедя бурого залишається зростаюче навантаження на ліси - його ключове середовище існування.
Йдеться про те, що розвиток транспортної, міської та сільської інфраструктури без урахування ризиків для біорізноманіття (будівництво гірськолижних трас, розширення населених пунктів тощо) призводить до втрати та фрагментації оселищ.
Унаслідок господарської діяльності людини та соціально-економічного розвитку регіонів, середовища існування ведмедів дедалі частіше зазнають руйнування або ізоляції.
При цьому зменшення природних кормових ресурсів у лісах змушує тварин шукати їжу поблизу людських господарств.
Саме у таких ситуаціях виникають конфлікти між людьми та дикими тваринами.
При цьому люди, захищаючи своє майно, інколи вдаються до радикальних рішень, що створює загрозу як для них, так і для ведмедів.
Додатковим чинником ризику є поширення недостовірної інформації про поведінку ведмедів.
При цьому міфи й страхи можуть:
Сьогодні ефективним і гуманним інструментом сталого співіснування людей і диких тварин вважаються електроогорожі.
Електричні огорожі, або ж "електропастухи" допомагають захищати фермерські господарства та пасіки від нападів великих хижаків, не завдаючи тваринам шкоди.
Примітно, що у багатьох європейських країнах електроогорожі давно довели свою ефективність і стали звичним елементом захисту господарств.
Тим часом в Україні цей інструмент для багатьох власників ферм і пасік усе ще залишається відносно новим.
Завдяки підтримці WWF-Україна пасічникам і фермерам Карпатського регіону було передано (і встановлено) 45 таких електроогорож.
За словами експертів, вони вже підтвердили свою ефективність у захисті худоби, ферм і пасік (допомагаючи місцевим мешканцям жити поруч із дикою природою без втрат і з повагою до природних процесів).
Реалізовувати такі ініціативи допомагають також міжнародні природоохоронні проєкти (наприклад підтримку у придбанні електроогорож надає COOP4SAFE).
Йдеться про проєкт "Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні", який:
Отже, COOP4SAFE спрямований на розвиток безпечного співіснування людей і дикої природи в Карпатському регіоні.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що насправді відбувається в Карпатах під час війни.
Крім того, ми пояснювали, які 10 видів тварин в Україні опинилися на межі зникнення.
Читайте також, що варто знати про "привида лісу" з Карпат і Полісся та чому в Україні може бути набагато менше рисей, ніж вважалось.