ОВДП, золото чи квартира: як українцям врятувати заощадження від інфляції у 2026 році

Світова інфляція щороку "з’їдає" до 5% ваших заощаджень, а в Україні ці ризики лише посилюються девальвацією. Деякі українці припускаються помилки, намагаючись отримати високі прибутки за рахунок невиправданих ризиків.

Як у стані повномасштабної війни не просто зберегти купівельну спроможність коштів, а й змусити їх працювати на довгій дистанції – в інтерв'ю РБК-Україна пояснив CEO компанії HUGS Гліб Кабальнов.

Головне:

• Реальна інфляція: У валюті інфляція "з’їдає" 3-5% купівельної спроможності щороку. В Україні цей показник за 15 років у середньому становить 11-12%.
• Найкращий інструмент для старту: ОВДП називають базовим варіантом через податкові переваги, простоту (від 1000 грн) та відсутність потреби у глибокому аналізі.
• Валютна "подушка": Рекомендовано тримати запас на 3-6 місяців витрат: не менше 50% у доларах, решта – у євро.
• Золото та нерухомість: Золото має становити лише 5-10% портфеля з горизонтом планування 20-30 років. Нерухомість у Києві – це спосіб зберегти, а не примножити капітал.
• Криптовалюта: Експерт наголошує, що це спекулятивний ринок високого ризику, який не є захистом від інфляції для роздрібного інвестора.

– Наскільки сьогодні інфляція "з’їдає" заощадження українців, якщо кошти просто лежать на картці чи в гаманці?

– Потрібно одразу розділити гривневу та валютну інфляцію. Насправді правильніше говорити про валютну складову, тому що гривнева система є похідною від світової.

Ми живемо у глобальній економіці, де ціни на ресурси, продукти, експорт і товари формуються на світовому рівні. Українські ціни в середньому наближені до світових, як і темпи їх зростання.

Тому інфляція в Україні – це фактично: світова інфляція + девальвація гривні.

Якщо говорити про світову інфляцію, то вона становить приблизно 3% на рік для базового споживання та 4-5% для більш якісного споживчого кошика.

Це пояснюється тим, що в глобальній економіці змінюється структура споживання і якість товарів.

У підсумку інфляція "з’їдає" 3-5% купівельної спроможності у валюті щороку. Середній рівень інфляції в Україні за 15 років – 11-12%, а також темпи девальвації гривні.

– Які інструменти зараз можуть допомогти хоча б зберегти купівельну спроможність коштів?

– Є два основні напрямки – бізнес і інвестиції. Бізнес – це створення доданої вартості: робота або власна справа.

Інвестиційні інструменти поділяються так:

• депозити,
• ОВДП,
• акції (тобто частки бізнесу).

За рівнем ризику і горизонтом інвестування:

• депозити – найпростіші,
• ОВДП – наступний рівень,
• акції – найбільш складні та ризикові.

– Що нині вигідніше для українців: депозити, ОВДП, валютні інструменти, золото чи щось інше?

– Це залежить від рівня підготовки інвестора. Для початківців найкращий інструмент – ОВДП.

Вони прості у використанні, доступні від невеликих сум (від 1000-10000 грн), мають податкові переваги, не потребують глибоких знань.

В українських умовах ОВДП – це базовий інструмент збереження капіталу.

Різниця між дохідністю ОВДП і більш ризиковими інструментами недостатня, щоб компенсувати додатковий ризик, особливо для тих, хто не хоче постійно аналізувати ринки.

– Чи є ОВДП найвигіднішими зараз, під час війни?

– Так, їхня важливість навіть зросла. У країнах із ринками, що розвиваються, державні облігації є одним із ключових інструментів інвестування.

Причина проста: інші ринки мають недостатній рівень захисту інвестора; ризики приватних інструментів часто не компенсуються додатковою прибутковістю.

ОВДП дають стабільність, передбачуваність, відсутність необхідності глибокого аналізу. По суті, це інструмент "купив і забув".

– А що щодо золота?

– Золото – це не інструмент заробітку, а довгостроковий якір портфеля. Його інвестиційний горизонт – 20-30 років.

У класичній стратегії: золото купують і не продають та часто передають у спадок.

Його історична роль – захист від емісії грошей і інфляції.

Оптимальна частка:

• 5% портфеля, якщо інвестор не любить золото,
• до 10% – якщо включає його свідомо.

– Якщо людина має, умовно, 50-100 тисяч тимчасово вільних коштів, яку систему диверсифікації ви б запропонували?

– Для такої суми у гривні диверсифікація не є обов’язковою.

Раціональний підхід – 100% ОВДП. Причина проста – це ще недостатній капітал для складної структури портфеля.

Диверсифікація має сенс тільки тоді, коли вона покращує якість портфеля, а не просто розпорошує кошти.

– А якщо це 50–100 тисяч доларів?

– Тоді вже можливий комбінований підхід: 20-50% – ОВДП в Україні і понад 50% – інвестиції у фондовий ринок США.

Це дозволяє балансувати локальні та глобальні ризики.

Українці з 18 років можуть відкрити рахунок у брокера за кордоном для інвестування. Головний критерій інвестиційного горизонту – від 10 років, тобто це не повинні бути останні гроші. Почати можна від 1 тис. доларів.

– Чи є квартира інструментом захисту заощаджень у 2026 році? Яке місто країни вважаєте найвигіднішим?

– Так, але саме як інструмент збереження, а не зростання капіталу.

Нерухомість не демонструє високої дохідності останні 20-30 років, дає помірний дохід від оренди, але залишається базовим активом, тому що людям потрібне житло.

Правильна стратегія: спочатку забезпечити базове житло та інвестувати залишок коштів.

Найбільш перспективний регіон – Київ і передмістя.

– Наскільки зараз виправдана стратегія тримати заощадження у валюті, і в якій саме? У яких пропорціях?

– Для фінансової "подушки безпеки" це обов’язково.

Рекомендовано:

• 3-6 місяців витрат тримати у валюті,
• не менше 50% – у доларах,
• решта – у євро.

– Які три найпоширеніші помилки, яких українці припускаються, намагаючись захистити заощадження від інфляції?

– Перша – неправильне розуміння ризику. Ризик – це не прибутковість, а можливість втрати капіталу.

Друга – порівняння гарантованих інструментів (ОВДП) з обіцянками високої прибутковості приватних компаній.

Третя – віра в "фіксовану валютну прибутковість", яка в реальності не має юридичного підґрунтя.

Український інвестор проходить цей шлях досить швидко, набагато швидше, ніж у розвинених країнах, де цей досвід формувався десятиліттями.

– Що ви думаєте про криптовалюту як спосіб захисту від інфляції - це більше ризик, ніж захист?

– Криптовалюта не є захистом від інфляції.

Це окремий спекулятивний ринок, який виник як альтернатива фінансовій системі, але в реальності перетворився на інструмент високого ризику.

Для роздрібного інвестора це не інвестиція, не захист, а спекуляція.

Волатильність не створює прибутковість – вона часто її знищує.

– Як українцям оцінювати ризик перед вкладенням коштів, якщо вони не мають фінансової освіти?

– Або через навчання, або через фінансового радника.

База: книги (зокрема профільна література), освітні курси, аналітичні ресурси.

Далі – поступовий перехід: депозити, ОВДП, інвестиції за кордоном.

– Які базові кроки ви порадили б людині, яка хоче почати інвестувати, але не знає, з чого почати?

– Починати можна з базових інструментів – депозитів та ОВДП, для цього не обов’язково мати спеціальну освіту. Водночас фінансову грамотність можна опановувати паралельно, за бажанням.

Інвестиції – це процес формування доходу в довгостроковій перспективі, у тому числі тоді, коли людина не працює.

– На який горизонт планування взагалі є сенс розраховувати українцю сьогодні - 1 рік, 3 роки, 5 років?

– Інвестиційний горизонт – це 10, 20 і навіть 30 років.

Короткі горизонти – лише старт.

Довгострокове мислення формується поступово: від депозитів до облігацій і далі до глобальних ринків.

Американська практика показує: 10 років – це базовий стандарт.

– Які можливості для українських інвесторів ви бачите у 2026 році, яких не було раніше?

– В Україні потенціал пов’язаний із відновленням економіки.

Основні активи – це нерухомість та земля.

Але їхня привабливість залежить від макроекономічної стабільності та приходу інвестицій.

На глобальних ринках суттєвих змін немає. Вони працюють за тими ж принципами.

– Чи змінилася ваша особиста стратегія після початку повномасштабної війни?

– Стратегія залишилася стабільною, оскільки вона з самого початку будувалася на довгострокових принципах і управлінні ризиками.