Фінансовий "безвіз" під загрозою: чому Рада гальмує вступ України до SEPA і що ми втрачаємо

Головне:

• 1,4 млрд доларів під загрозою: ухвалення закону №14327-д є умовою для отримання фінансування від ЄС (Ukraine Facility) та Світового банку (DPL-2).
• Економія на комісіях: після приєднання до SEPA вартість переказів у євро може скоротитися майже до нуля (зараз комісія сягає 15–50 євро).
• Реєстр рахунків без секретів: створюваний Мінфіном реєстр міститиме лише факт наявності рахунку чи сейфа, але не дані про залишки чи рух коштів.
• Політичний блок: чому депутати побоюються фінмоніторингу та намагаються прив'язати закон до кадрових вимог.

Приєднання до єдиної зони платежів у євро – SEPA – в Україні називають "фінансовим безвізом". Воно дозволить переказувати й отримувати євро між Україною та ЄС швидше й дешевше.

З реформою пов’язано також виділення близько 1,4 млрд доларів фінансування. Економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Богдан Слуцький у коментарі для РБК-Україна так розподілив цю суму:

• майже 400 млн доларів від ЄС у межах Ukraine Facility за виконання умови щодо SEPA;
• близько 1 млрд доларів від Світового банку.

У парламентському підкомітеті з протидії легалізації коштів називають іншу цифру по Світовому банку. Як пояснила РБК-Україна нардепка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк, під загрозою 800 млн доларів за програмою DPL-2. Законопроєкт був передбачений ще в DPL-1, але виконаний не був, і Світовий банк тоді "пробачив" це Україні. Проте переніс умову в DPL-2 і чітко дав зрозуміти: кроку назад не буде.

"Якщо цю норму не виконати в межах DPL-2, Україна просто не побачить цих 800 мільйонів доларів", – зазначила вона.

Чому не можна чекати

Є й жорсткий часовий чинник. Основні вимоги Регламенту ЄС 2024/1624 – оновленого пакета правил боротьби з відмиванням коштів – почнуть діяти з 10 липня 2027 року під контролем нового європейського органу AMLA. Тоді умови входу до SEPA стануть суворішими: з’являться додаткові вимоги щодо санкційних перевірок і перевірки кінцевих бенефіціарів.

"Порівняно з тим, що нам доведеться впроваджувати згодом, цей законопроєкт – доволі м’який", – наголошує Василевська-Смаглюк.

За її словами, після ухвалення закону й підпису президента SEPA прийматиме Україну як державу. А далі кожен банк окремо подаватиме документи до Європейської платіжної ради.

"Якщо Україна не встигне підготуватися, законодавство доведеться переробляти під жорсткіші правила", – додає Богдан Слуцький. Тоді запуск SEPA, найімовірніше, зсунеться з 2028 року щонайменше на 2029-й.

Економіст нагадав, що Україна вже поєднувала інтеграцію з подальшими реформами. У 2017 році отримала туристичний безвіз, хоча вдосконалення прикордонного управління тривало. У 2022-му ЄС відкрив свій ринок для українських товарів ще до завершення митної реформи. Такий самий підхід, на його думку, можливий і для SEPA.

Скільки можна заощадити

За оцінками Міністерства фінансів, приєднання до SEPA дозволить щороку економити 70–100 млн євро на комісіях. Аналітики називають більшу цифру – до 200 млн євро (близько 10 млрд гривень). Для малого й середнього експортера, за даними Нацбанку, це в середньому до 4 тис. євро економії на рік.

Найбільше відчують зміни ті, хто платить за малі суми. За оцінкою Василевської-Смаглюк, переказ до 200 євро нині коштує в середньому близько 20 євро. А після вступу до SEPA комісія може скоротитися до нуля. Переказ на 20 тис. євро, який для бізнесу коштує близько 200 євро, обійдеться в кілька євро. За словами нардепки, це особливо важливо для біженців, студентів за кордоном і родин, які допомагають рідним.

Нацбанк наводить інший приклад. Переказ 500 євро з України на рахунок у Польщі зараз може коштувати 15–50 євро, бо платіж проходить через кілька фінансових установ.

Експорт, маркетплейси і ВВП

Для виробників економія – це ще й питання конкурентоспроможності. Василевська-Смаглюк наводить простий приклад. Якщо харківський виробник продає футболку за 20 євро, європейський покупець зараз платить ще приблизно 20 євро за сам платіж, тобто 40 євро загалом. Після вступу до SEPA футболка разом із комісією коштуватиме близько 21 євро.

За оцінками Нацбанку, зниження транзакційних витрат і стимулювання експорту ІТ-послуг додадуть близько 0,3% ВВП (за паритетом купівельної спроможності) у перший рік після запуску SEPA-переказів. Українські підприємства отримають простіший вихід на ринок із 500 млн споживачів.

Банки готові?

Технічно до впровадження SEPA, за словами Василевської-Смаглюк, майже усе готово.

"За інформацією, якою я володію, 57 із 59 українських комерційних банків уже технічно готові приєднатися до SEPA. Вони чекають лише на ухвалення відповідного профільного законодавства парламентом", – зазначила депутатка.

Нацбанк обережніший у строках. За його опитуванням, більшість банків вбачають можливість технічного підключення протягом 6–12 місяців з дати приєднання України до SEPA. Ще 6–12 місяців, за практикою, займає розгляд заявки в Європейській платіжній раді.

Читайте також: Україна зробила крок до європейської платіжної зони SEPA: Кабмін схвалив пакет проєктів

Побоювання, що банки втратять комісійні доходи, регулятор не поділяє. За його словами, європейські банки не протидіють приєднанню України, а банки-кореспонденти за нової моделі зменшують власні витрати й пропонують нижчі тарифи на підключення.

Голова правління Глобус Банку, віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов нагадав РБК-Україна, що мета законопроєкту – "забезпечити стандартизовані, швидкі та відносно дешеві платежі в євро між Україною та країнами SEPA".

За його словами, якщо нині міжнародні перекази можуть тривати один-два банківські дні, то після повноцінної інтеграції йдеться про години, а подекуди й майже миттєві розрахунки.

"Гроші за контрактами надходитимуть швидше, що підвищує довіру до українського бізнесу як до партнера в межах спільного фінансового простору", – каже він.

Досвід сусідів: як SEPA знижує комісії до нуля

Молдова стала операційною частиною SEPA 6 жовтня 2025 року. За перші дев’ять місяців середня вартість переказу до ЄС там знизилася з 20 євро до 1,11 євро. Кількість транскордонних платежів у євро зросла на 77%. А економія країни за перші дев'ять місяців склала близько 11,6 млн євро, за рахунками ЦЕС. Чорногорія за вісім місяців після запуску зменшила комісію за перекази до 200 євро зі 74 євро до нуля.

Голова Національного банку Андрій Пишний в створеному громадською організацією AML HUB подкасті "Слідкуй за грошима" зазначив, що щоразу, коли чує від міжнародних колег, скільки їхні громадяни заощаджують після приєднання до SEPA, це його вражає. Українські банки, підкреслив він, технологічно вже готові, залишилося лише ухвалити законодавчу базу.

"Тож справа – за парламентом", – підсумував голова Нацбанку.

Політичні захоплення або страх перед фінмоном

Хоч законопроєкт є суто євроінтеграційним, у залі його чекає опір. Василевська-Смаглюк стверджує, що документ "зробили заручником політичних амбіцій окремих сил". Частина депутатів, зокрема Юлія Сірко фракції "Голос", називають вимоги "драконівськими" і намагаються прив’язати їх до перезавантаження Держфінмоніторингу або зміни керівництва НБУ.

У "Голосі" вимагають передбачити в законопроєкті конкурс за участі міжнародних експертів на посаду голови Держфінмоніторингу. Василевська-Смаглюк каже, що це неможливо, бо це не предмет регулювання цього документа.

Як компроміс вона включила норму про міжнародний аудит служби. Але опонентам цього мало. Вони вимагають повного перезавантаження. Це, на думку Василевської-Смаглюк, слід робити в окремому профільному законі.

Інші політичні групи, за її словами, заявляють, що не голосуватимуть, поки Нацбанк очолює чинне керівництво. "Це абсурд", – каже вона. Адже НБУ навіть не є розпорядником або адміністратором майбутнього реєстру. Його створюватиме й вестиме Міністерство фінансів.

Читайте також: Україна приєднається до Єдиної зони платежів у євро: на якому етапі процес

Партнери визнають, що супротив ухваленню відповідного законодавства має місце у Раді. Голова представництва ЄС в Україні Катерина Матернова ще у травні заявляла, що приєднання до SEPA – це та річ, яку вона б наполегливо рекомендувала просувати швидко.

"Це передбачає правила прозорості, боротьбу з відмиванням коштів тощо. І я розумію, що цьому чинять опір певні гравці", – заявляла дипломатка.

Попри політичний тиск, ця реформа дійсна потрібна українцям, переконана Матернова. "Я не можу передати, наскільки це фантастично, коли я здійснюю платіж до Італії чи Бельгії і навіть не думаю про вартість транзакції. Це як зробити внутрішній платіж. Ц ситуації, коли 6–7 мільйонів українців вимушено живуть за кордоном, а вартість переказу коштів може становити близько 50–70 євро, – це величезні додаткові витрати", – пояснила вона.

За словами джерел РБК-Україна у дипломатичних колах, наразі дійсно немає жодних технічних перепон, які б заважали Україні долучитися до єдиної зони платежів в євро у разі ухвалення відповідного законодавства.

Плюшки для депутатів і бізнесу

У законопроєкті №14327-д є рішення, які Василевська-Смаглюк називає прямою поступкою бізнесу та народним депутатам:

• поріг обов’язкового фінансового моніторингу підвищують з 400 тис. гривень до 550 тис. гривень;
• без підвищення штрафів для банківських і небанківських установ, хоч такої вимагали міжнародні партнери;
• норма про міжнародний аудит Держфінмоніторингу та захист викривачів у сфері протидії відмиванню коштів.

Захист викривачів – одна з двох ключових умов Європейської платіжної ради. Працівник банку, який відповідає за фінмоніторинг і відмовляється проводити сумнівний платіж, повинен мати законні гарантії захисту від тиску чи незаконного звільнення.

За словами Василевської-Смаглюк, народні депутати системно опасаються будь-яких ініціатив у сфері фінмоніторингу. У них статус PEP (політично значущих осіб), і вони намагаються скасувати для себе пожиттєвий статус PEP. Тому кожну новацію в фінмоні вони сприймають насторожено.

Хоча насправді, наголошує нардепка, і депутати, і інші посадовці щороку й так декларують банківські рахунки та наявність сейфів у деклараціях НАЗК.

"Жодної "нової таємної інформації" про них у реєстрі не з’явиться", – запевняє Василевська-Смаглюк.

Що каже бізнес

Бізнес-спільнота оцінює ризики без драматизації. Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) концептуально підтримує законопроєкт про приєднання України до SEPA та гармонізацію українського законодавства з нормами ЄС у сфері запобігання відмиванню коштів. Однак організація закликає народних депутатів доопрацювати окремі положення документу.

У бізнес-спільноті наголошують, що реформа має забезпечити баланс між європейськими стандартами та реальними можливостями суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Зокрема, експерти Асоціації пропонують уточнити визначення "вищого керівництва" компаній, щоб обов'язки із затвердження внутрішніх правил фінмоніторингу покладалися на виконавчі органи, а не на загальні збори акціонерів. Мовляв, це дозволить оперативно реагувати на ризики.

Крім того, бізнес виступає за спрощення верифікації юридичних осіб-нерезидентів шляхом використання відкритих державних онлайн-реєстрів замість вимоги подавати паперові легалізовані витяги.

Найбільше питань у критиків викликає єдиний реєстр рахунків та сейфів. Заяви про "знищення банківської таємниці" чи реєстр "для потреб ТЦК" Василевська-Смаглюк називає політичною маніпуляцією. Мовляв, її мета – "віддалити від України фінансову євроінтеграцію". Чутки про "додаткові масові перевірки фізичних осіб", каже вона, теж не відповідають дійсності.

Що насправді міститиме реєстр

У реєстрі не буде даних про залишки коштів, рух грошей чи вміст банківських сейфів. Тільки базова інформація: ПІБ власника, назва банку, щоб відомо було, де є рахунок або сейф (за термін, на який він відкритий). Цю інформацію правоохоронні органи й зараз можуть отримати за офіційними запитами, підкреслює нардепка.

"Ми лише впорядковуємо процедуру за європейським стандартом", – запевняє вона.

У Нацбанку зазначають, що банівську таємницю це не зачіпає. Інформація в реєстрі зберігатиме статус таємної, а доступ матимуть лише уповноважені органи – для досудових розслідувань через захищені канали. Це Держфінмоніторинг, АРМА, НАЗК, прокуратура, НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція та СБУ.

Такі реєстри, за даними регулятора, є "усталеною, стандартною та обов’язковою практикою" в ЄС. П’ята директива про боротьбу з відмиванням коштів зобов’язала всі країни-члени створити механізми для ідентифікації власників рахунків і сейфів.

"Сама ідея реєстру не є унікальною або "каральною". Фактично йдеться про приведення системи обліку рахунків до європейських єдиних стандартів, – погоджується Сергій Мамедов. – Подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС. Вони не порушують приватність, а дають чітку структуру даних для компетентних органів, але не відкривають доступ до деталей рахунку (залишків чи руху коштів) для третіх осіб".

Реєстр як захист від свавілля

Нардепка пропонує подивитися на проблему з іншого боку. Нині будь-який правоохоронець може дізнатися, в якому банку у людини є рахунок, просто зателефонувавши до установи. Громадянин, чиїми даними цікавилися, про це навіть не дізнається, а відповідальності за витік ніхто не несе.

У єдиному реєстрі під управлінням Мінфіну кожен пошук залишатиме цифровий слід. Правоохоронець матиме вказати номер кримінального провадження. А будь-який громадянин зможе перевірити, хто, коли і на яких підставах цікавився його рахунком.

"Це робить процес контрольованим і захищає від зловживань", – каже Василевська-Смаглюк.

Щоб реєстр запрацював, закону мало. У Нацбанку нагадують, що автоматично він не запрацює, а практична робота почнеться лише після ухвалення.

Технічно готовими мають бути і банки, і Мінфін як власник реєстру. Досвід уже є: банки передають податковій інформацію про рахунки юросіб і ФОП.

"Розумніший", а не жорсткіший фінмоніторинг

Банкіри запевняють, що для більшості людей нічого не зміниться. Звичайні платежі – комунальні послуги, покупки, перекази родичам – надалі проходитимуть без затримок.

"Фінмоніторинг стає "розумнішим", а не жорсткішим, – зауважує Сергій Мамедов. – Банк не дивиться на кожен платіж під мікроскопом, а реагує лише тоді, коли операція справді вибивається з нормальної фінансової поведінки клієнта".

Найкращий спосіб уникнути проблем – це прозорість, використання рахунків за призначенням і здатність за потреби підтвердити походження коштів. Увагу банків привертають лише нетипові та ризикові сценарії.

"Фінансовий моніторинг може виглядати "страшно" на словах, проте на практиці він застосовується до дуже обмеженого кола операцій" – запевняє голова правління Глобус Банку.

Бенефіціари та європейські правила

Друга умова Європейської платіжної ради – реєстр кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) трастів та подібних правових утворень. Він відповідає вимогам FATF і має допомогти прибрати з ринку фіктивні корпоративні ланцюги.

Сергій Мамедов каже, що держава робить "черговий крок до того, щоб інформація про реальних власників бізнесу була правдивою та верифікованою".

"Формальне заповнення даних поступово відходить у минуле", – стверджує він та додає, що посилення відповідальності за недостовірні дані формує "зрозуміле, прогнозоване та довірче фінансове середовище".

У Нацбанку нагадують про ще один показник прогресу. Оцінку еквівалентності банківського регулювання України стандартам ЄС підвищено до 81,7% – проти 49% у 2022 році. Це експертна оцінка PwC на замовлення Нацбанку за технічної допомоги ЄБРР. Найвищий рівень (понад 90%) досягнуто за розділами про власні кошти, операційний та ринковий ризики, макропруденційні вимоги та наглядові підходи.

Далі потрібні законодавчі зміни, зокрема щодо секюритизації та врегулювання неплатоспроможності банків. Перший з них – законопроєкт №15555 про удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України. 10 вересня 2026 року його схвалив профільний комітет до першого читання.

Іспит на зрілість для парламенту

Ухвалення законопроєкту №14327-д має забезпечити перехід на спільні з ЄС правила гри. За оцінками експертів, відмова голосувати або спроби затягнути процес позбавлять українців економії у сотні мільйонів євро, а державу – близько 1,4 млрд доларів підтримки міжнародних партнерів.

Водночас документ досі не пройшов навіть першого читання, нагадує Богдан Слуцький. На нього ще чекає: підпис президента, заявка до Європейської платіжної ради, її розгляд, підключення банків.

У Молдови цей шлях зайняв близько 20 місяців. Тому запуск у 2028 році економіст називає "дуже оптимістичним" строком. Відкладене голосування зсуне реформу на 2029-й або пізніше.

Читайте також: Молдова раніше за Україну приєдналася до Єдиної зони платежів у євро

У разі провалу це буде відображено у звіті Єврокомісії. Подальше відставання, попереджає економіст, ослабить позиції України і підвищить ризик, що Молдова просуватиметься до ЄС швидше й окремо від нас.

Іронія ситуації полягає в тому, що цей законопроєкт не забирає гроші у громадян, а дає їм змогу заощадити. І саме цей суто євроінтеграційний документ нині блокується через політичні мотиви.

Спроби заблокувати чи затягнути ухвалення євроінтеграційного законопроєкту є класичним прикладом політичного шантажу та захисту власних інтересів, які не мають жодного відношення до фахової дискусії про якість реформ НБУ чи Держфінмоніторингу.

Зведення суто технічного документу, необхідного для приєднання України до єдиної зони платежів у євро, до торгів довкола кадрових призначень чи конкурсних процедур – це штучна маніпуляція. Автори ініціативи вже пішли на значні поступки, додавши норми про міжнародний аудит та підвищивши поріг фінансового моніторингу, проте опоненти продовжують висувати вимоги, що лежать абсолютно поза межами предмету регулювання цього закону.

Справжнім мотивом такого спротиву є персональні побоювання депутатів через власний статус політично значущих осіб (PEP) і небажання посилювати прозорість фінансових статків, а також намагання використати важливу євроінтеграційну ініціативу як важіль тиску, в тому числі на керівництво НБУ.

Заяви про "загрозу банківській таємниці" або претензії до керівництва Нацбанку виглядають маніпулятивно ще й тому, що адміністратором майбутнього реєстру рахунків є Міністерство фінансів, а сам реєстр фіксуватиме лише факт наявності рахунку – інформацію, яку посадовці й так щороку подають у деклараціях НАЗК.

У підсумку приватні та фракційні амбіції ставляться вище за національні інтереси, а заручниками політичного торгу стають громадяни та бізнес, які втрачають можливість економити сотні мільйонів євро на комісіях, доки країна ризикує залишитися без 1,4 млрд доларів критично важливої міжнародної підтримки.