Дешевше пальне – гірше? Як водіям перевірити якість бензину та обрати АЗС
Попри побоювання водіїв щодо можливого дефіциту пального та стрибка цін, ринок наразі залишається стабільним. Водночас ризики для логістики та цінової ситуації все ще зберігаються через війну та міжнародні фактори.
Чому преміальні АЗС дорожчі за конкурентів, чи варто довіряти дешевим заправкам та за яких умов дизель може різко подорожчати, – у бліц-інтерв’ю для РБК-Україна розповів засновник та генеральний директор групи компаній Prime Group Дмитро Льоушкін.
Головне:
- Переплата за пальне на преміальних АЗС частково компенсується бонусними програмами.
- До кінця серпня ринок пального, ймовірно, залишатиметься стабільним із можливістю незначного зниження цін.
- Основний ризик для світового ринку нафти — можливі удари по нафтовій інфраструктурі Саудівської Аравії.
- У прифронтових регіонах водіям варто мати запас пального через можливі перебої з постачанням.
- Якість дешевого пального може відрізнятися, але проблеми трапляються не лише на невеликих АЗС.
- Найкращий орієнтир для водія — власний досвід і репутація заправки, а не лише ціна на стелі.
АЗС – не лише про паливо: за що платять водії
– Різниця в ціні між ''Укрнафтою'' та преміум-мережами вже перевищує 300 гривень на баку. Чи варто водіям переплачувати за бренд, чи це виключно маркетинг?
– Не все так однозначно, як ви кажете. Ці 300 грн на баку часто повертаються бонусами, тому очевидної переплати немає.
Якщо подивитися на маркетингові механізми, то так воно і виходить. В Укрнафти набагато менші знижки, ніж у деяких інших мереж. Крім того, коли водії заправляються, їм потрібне не лише пальне, а й сервіс. Вони хочуть почуватися комфортніше.
Тому на преміальні АЗС їдуть не тільки за пальним, а й за додатковим відчуттям впевненості. За це й платять трохи більше. Так було завжди.
– Чому на одній заправці пальне коштує дешевше, а на іншій – дорожче? Чи дійсно податки на літр пального в різних мережах можуть відрізнятися у два-три рази?
– Справа не в податках, а в жадібності. Хтось сплачує податки повністю, а хтось – ні. Податки однакові для всіх, ми живемо в єдиному економічному просторі. Просто хтось працює чесно, а хтось шукає способи зекономити.
Хтось платить усе, хтось – лише частину. У когось зарплати офіційні, у когось – у конвертах. У когось стоять схеми, щоб пальне не проходило по лічильнику, а у когось усе офіційно. Тому й виникає така різниця.
Наш бізнес досі залишається частково сірим. Але це вже питання до податківців.
Стели завмерли, але є неочевидна загроза росту цін
– Чи побачимо ми на стелах якісь нові цінники до кінця серпня, чи ринок остаточно зафіксувався?
– Зараз ринок зафіксувався. Але я не можу сказати, що буде до кінця серпня, тому що ринок доволі волатильний і можливі певні сплески.
На мою думку, зараз маємо фіксацію з невеликою можливістю для зниження. Проте це залежить від багатьох чинників. Наприклад, від погоди, ситуації на Дунаї, можливості збільшити постачання Дунаєм або через південний напрямок.
Також є фактор США. Якщо там почнуться шторми і скоротяться відвантаження до Європи, котирування в Європі можуть різко зрости. Штормовий сезон припадає переважно на вересень, хоча іноді урагани починаються наприкінці серпня і тривають до жовтня.
Так відбувається щороку, але наскільки складною буде ситуація цього разу, поки невідомо. Минулого року наслідки штормів були доволі серйозними.
Тому існують і погодні чинники, які можуть впливати на котирування в Європі, а потім і в Україні. Але це більш довгострокові фактори.
Якщо говорити про коротші періоди, то щодо Ірану нічого особливого ми не очікуємо. Ситуація з Ормузькою протокою вже зрозуміла: вона буде перекрита надовго, але ринок уже адаптувався до роботи в таких умовах. Тому якихось різких змін наразі не очікується.
– Якщо конфлікт на Близькому Сході загостриться з новою силою, чи повернеться загроза дизеля по 100 грн чи ринок уже адаптувався?
– Саме перекриття Ормузької протоки вже не матиме такого впливу. Працюють нафтопроводи, є альтернативні маршрути постачання.
У Саудівській Аравії діє потужний нафтопровід, в Об’єднаних Арабських Еміратах також працює власний маршрут транспортування. Тому вплив перекриття протоки вже не є критичним.
Інша справа – можливі удари по нафтовій інфраструктурі Саудівської Аравії чи нафтових родовищах. Це вже може впливати на ціни.
Але саме перекриття протоки вже не визначає ціноутворення на нафту так, як раніше.
Чи дійсно для авто небезпечне дешеве пальне
– Чи є обґрунтованими побоювання водіїв щодо якості дешевого пального на дискаунтерах? Чи справді дешеве пальне на невеликих заправках неякісне, чи це все маркетингові страшилки великих монополістів?
– Зараз на ринку є різне пальне. В Україні працює багато міні-НПЗ, які виробляють дизель і бензин. Тому сурогатної продукції також вистачає, особливо в сегменті бензину. По дизелю ситуація краща.
Щодо страшилок про якість – великі мережі часто використовують їх, щоб не втрачати клієнтів.
– Як пересічному водію зрозуміти, чи варто довіряти заправці з найдешевшими цінниками на стелі?
– Найкраще довіряти тій АЗС, якою людина користується багато років. Зазвичай водії добре знають свою місцевість і розуміють, хто і чим торгує.
Не буває так, що відкривається нова АЗС і всі одразу туди їдуть. Тут завжди працює сарафанне радіо. Люди підкажуть і розкажуть, що там насправді продають. Навіть персонал інколи прямо говорить, якісне пальне чи ні.
– Як водію самостійно перевірити, чи якісне пальне, і чи варто вірити “на око” паспортам якості на заправці?
– Паспорти якості можуть не оновлюватися тривалий час, тому орієнтуватися лише на них не варто.
Якщо людина дійсно хоче перевіряти пальне самостійно, можна придбати ареометр і вимірювати щільність.
Для дизельного пального щільність близько 835 кг/м³ свідчить про більш-менш якісний продукт. Якщо показник нижчий, це вже привід замислитися.
Для бензину орієнтиром є приблизно 750 кг/м³. Далі потрібно дивитися на конкретні характеристики: якщо щільність нижча, якість може бути гіршою.
– Наскільки реально пересічному водію заощаджувати на пальному через додатки та бонуси мереж АЗС, чи ці знижки вже закладені в завищену ціну на стелі?
– Це завжди маркетинг. Знижки вже закладені в маржу. Усі купують пальне приблизно за однаковою ціною і продають його також приблизно за однаковою ціною.
Різниця полягає в тому, що хтось платить більше податків, хтось має більші витрати на персонал. Через це й можуть бути різні ціни.
Але на вході, на кордоні, ціна для всіх однакова.
Читайте також: Основна проблема - FPV. Чи зможуть мобільні АЗС замінити заправки і до чого тут кур'єри
Кому варто робити запаси пального вже зараз?
– Чи є в Україні загроза локального дефіциту пального через ворожі атаки на логістику і чи радите ви тримати каністри про запас?
– У прифронтових районах я б радив мати запас пального. Там можливі збої в логістиці та постачанні, і це цілком реальний ризик.
В інших регіонах України, де немає бойових дій і які не є прифронтовими, наразі такої загрози немає.
– Як змінилася поведінка українських водіїв: чи стали вони масово рахувати кожну поїздку і частіше обирати найдешевші мережі?
– Я б не сказав, що поведінка суттєво змінилася. Загалом люди їздять так само, як і раніше.
Щодо дешевших мереж, то зараз усі працюють приблизно в одному ціновому діапазоні. Укрнафта фактично вирівняла ринок.
Якщо подивитися на ціни, то різниця між мережами мінімальна. Наприклад, на Укрнафті ціна може бути 89,90 грн, а на ОККО – 93,90 грн, але 4 гривні з ОККО повертається бонусами. У результаті фактична вартість виходить однаковою.
Тому зараз можна говорити, що на ринку фактично сформувалася одна ціна для всіх.
Увага: Цей матеріал підготовлено виключно з ознайомчою метою і не є фінансовою або інвестиційною порадою. Інвестиції пов’язані з ризиком, включно з можливістю повної втрати капіталу. РБК-Україна не несе відповідальності за фінансові рішення, прийняті на основі цього матеріалу. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.