Чи мають вчителі йти до школи під час тривоги: пояснення омбудсмена

Чи можна вимагати від працівника прийти на роботу під час тривоги

Офіс освітнього омбудсмена повідомляє про випадки, коли педагогів зобов'язують бути в закладі освіти вже на момент початку робочого дня незалежно від того, чи триває повітряна тривога. Такі вимоги пояснюють необхідністю одразу розпочати роботу після завершення небезпеки.

Водночас роботодавець не може вимагати від працівника залишати безпечне місце під час повітряної тривоги та прямувати до закладу освіти, якщо це ставить під загрозу його життя і здоров'я.

Право на здорові та безпечні умови праці є одним із основних трудових прав працівника. Стаття 2 Кодексу законів про працю також передбачає, що роботодавець не має права вимагати виконання роботи в умовах, які становлять явну небезпеку для життя чи здоров'я.

Читайте також: Очне навчання під час війни: чи вистачає школам укриттів для повноцінної роботи

Коли відсутність на роботі вважається поважною

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі. За роз'ясненням Міністерства юстиції, оцінювати потрібно те, наскільки обставини об'єктивно перешкоджали працівнику прибути на роботу та чи міг він самостійно їх усунути.

Повітряна тривога належить до таких обставин. Відсутність працівника на робочому місці в цей період є поважною причиною, якщо вона пов'язана з необхідністю перебувати в укритті. До цього часу також може включатися період, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього.

За можливості працівник має повідомити керівника про причину відсутності.

Якщо на підприємстві або в установі немає обладнаного укриття, у якому працівник може безпечно продовжувати виконувати свої обов'язки, перебування в безпечному місці під час тривоги також є обґрунтованим.

Що робити, якщо в закладі є укриття

Наявність укриття має враховуватися під час організації роботи працівників у період повітряної тривоги. На підприємстві має бути визначений алгоритм дій або правила поведінки працівників у разі надзвичайної ситуації.

Якщо такого документа немає, працівники мають діяти за загальними правилами поведінки під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану.

Водночас саме наявність укриття не дає роботодавцю права вимагати від працівника прямувати до нього з небезпечного місця під час уже оголошеної тривоги.

Хто відповідає за укриття в закладі освіти

Поза освітнім процесом укриття закладу освіти може використовуватися не лише учасниками освітнього процесу. Тому доступ до нього має бути забезпечений для всіх людей, які мають право ним користуватися.

Відповідальні за укриття особи мають контролювати можливість доступу до захисної споруди.

За незабезпечення доступу до укриття передбачений адміністративний штраф від 1700 до 3400 гривень. За порушення умов експлуатації захисних споруд - 2550-5100 гривень, а за повторне порушення протягом року - до 8500 гривень. За невиконання вимог ДСНС передбачений штраф 3400-6800 гривень.

Якщо недопуск до укриття або його неналежний стан призвів до травмування чи загибелі людей під час повітряної тривоги, може наставати кримінальна відповідальність - позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Хто має забезпечувати роботу укриття

За обслуговування та експлуатацію захисних споруд відповідає балансоутримувач - власник споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Офіс освітнього омбудсмена наголошує, що заходи цивільного захисту в громаді мають бути належним чином організовані та не можуть покладатися на педагогів із порушенням їхніх трудових прав.

Для обслуговування та експлуатації укриттів створюються відповідні формування цивільного захисту або призначаються відповідальні особи. Працівників до формувань цивільного захисту залучають на добровільній основі, за умови відповідності вимогам щодо віку, цивільної дієздатності та стану здоров'я.

Умови виконання таких обов'язків та порядок заохочення працівників визначаються колективними договорами й окремими наказами керівників.

Куди звертатися у разі порушення прав

Якщо працівника змушують залишати безпечне місце або виконувати роботу в умовах, які становлять небезпеку для його життя та здоров'я, він може звернутися до профспілки, Державної служби України з питань праці або Національної поліції.

Важливо також за можливості повідомляти керівника про причину відсутності та фіксувати вимоги роботодавця, якщо вони суперечать правилам безпеки.

4 вересня 2026 року Кабінет міністрів ухвалив постанову №1092, яка визначила червоний та жовтий рівні загрози залежно від засобів повітряного нападу. Водночас, за роз'ясненням Офісу освітнього омбудсмена, для закладів освіти порядок дій працівників під час повітряної тривоги через це не змінився.