Уряд Чехії заявив, що Прага підтримує Україну, але не готова виступати гарантом за її кредитами. Там наголосили, що кошти з чеського бюджету обмежені.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Denik.
"Ми більше не можемо давати Україні гроші з чеського бюджету, бо нам не вистачає навіть на кухарів для наших шкіл. Гарантія фактично є боргом, бо зрозуміло, що Україна ніколи не зможе повернути ці гроші", - зазначив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш в інтерв'ю виданню Denik.
Він додав, що загальна допомога Україні вже сягнула 377 млрд євро - 187 млрд євро раніше, 100 млрд євро з нової "Багаторічної фінансової програми ЄС", ще 90 млрд євро - у вигляді позик.
Чехія щороку перераховує до бюджету ЄС 60-62 млрд крон (до 2,5 млрд євро), що також йде на підтримку Києва.
Прем'єр Чехії повідомив, що вперше дізнався про деталі ініціативи щодо постачання боєприпасів на зустрічі з директором Агентства міжурядового оборонного співробітництва 22 грудня. Він додав, що 7 січня це питання розглядатиме Рада державної безпеки Чехії.
"Можливо, ця ініціатива й має добрі наміри, але я хочу переконатися, що все відбувається прозоро, без корупції і що ніхто не експлуатує війну за рахунок України чи союзних бюджетів. Найголовніше - зупинити конфлікт", - заявив Бабіш.
Також прем'єр повідомив про плани переглянути контракт на придбання винищувачів F-35.
Раніше Міністерство оборони Чехії заявляло, що країна продовжуватиме "снарядну ініціативу", а закупівля F-35 підвищить бойові можливості армії та дозволить ефективніше постачати зброю Україні.
Бабіш також висловив критичне ставлення до останнього грудневого саміту ЄС, де, за його словами, "майже не говорили про мир". Він запропонував Франції та США домовитися про припинення вогню на Різдво та завершення війни до 24 лютого 2026 року.
При цьому прем’єр наголосив, що Чехія залишає пріоритет внутрішній політиці, а війна в Україні не буде центральною темою його уряду.
Нагадаємо, що Євросоюз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро. Лідери ЄС під час саміту у Брюсселі 18-19 грудня погодили надання цих коштів протягом 2026-2027 років.
Раніше Німеччина попереджала, що відмова від репараційного кредиту для України може негативно вплинути на кредитні рейтинги країн ЄС і підвищити відсоткові ставки.
Також відомо, що США тиснули на деякі європейські держави, щоб вони не використовували заморожені активи РФ для допомоги Україні.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначав, що побоювання ЄС щодо цих активів формуються під впливом російської дезінформації.