З ГУР - в Офіс президента: що відомо про Кирила Буданова
Фото: Кирило Буданов (Віталій Носач, РБК-Україна)
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов йде на посаду глави Офісу президента. Очікується указ глави держави Володимира Зеленського на сайті ОП.
РБК-Україна розповідає, що відомо про Буданова, який замінить на посаді Єрмака.
Що відомо про перехід Буданова в ОП
Про те, що Зеленський запропонував чинному керівнику ГУР МО очолити Офіс президента України стало відомо сьогодні, 2 січня.
"Доручив новому керівнику Офісу президента у взаємодії із секретарем РНБО України та іншими необхідними керівниками й інституціями оновити і представити на затвердження стратегічні основи оборони та розвитку нашої держави й подальші кроки", - написав президент на своїх сторінках в соцмережах.
Буданов згодом повідомив, що прийняв цю пропозицію та розглядає її як новий рівень відповідальності за безпеку і розвиток держави та подякував команді ГУР за спільну роботу.
"Для мене це честь і відповідальність - в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави", - зазначив Буданов.
Водночас офіційного указу про його призначення Буданова на посаду керівника ОП поки що не оприлюднено.
Юні роки й освіта
Кирило Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. Навчався у столичній школі №128, у юності займався спортивним підводним плаванням та підводним орієнтуванням.
У 2007 році він закінчив Одеський інститут Сухопутних військ і того ж року розпочав службу у воєнній розвідці України.
Надалі здобував додаткову освіту: у 2022-му - у Воєнно-дипломатичній академії імені Євгенія Березняка, у 2023 році вступив до аспірантури Острозької академії за спеціальністю "Політологія", а у 2024-му завершив курс "Стратегічна архітектура" у Києво-Могилянській бізнес-школі.
У 2024 році Київська школа економіки присвоїла Буданову звання почесного доктора за внесок у розвиток української державності та національної безпеки.
Служба та бойовий досвід
З початком російської агресії у 2014 році Буданов брав участь у бойових діях на сході України, а також у спеціальних операціях ГУР, зокрема на території тимчасово окупованого Криму.
У 2018-2020 роках він перебував на спеціальній роботі, деталі якої не розголошуються з міркувань безпеки.
Кар’єра в розвідці
У 2020 році Буданов став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України. 5 серпня 2020 року указом президента його призначили начальником Головного управління розвідки Міноборони України.
У 2022 році він очолив Комітет з питань розвідки при президентові України та став керівником Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Звання, нагороди та поранення
Буданов тричі був поранений у боях і є повним кавалером ордена "За мужність". У вересні 2023 року Володимир Зеленський присвоїв йому звання генерал-лейтенанта. На той момент 37-річний начальник ГУР став наймолодшим генерал-лейтенантом в Україні.
8 лютого 2024 року указом президента Кирилу Буданову присвоєно звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка".
Буданов володіє кількома іноземними мовами, користується значною повагою серед українських військових та розвідників і вважається одним із найефективніших керівників української розвідки за всю історію країни.
Спроби замахів
Начальник ГУР заявляв, що пережив понад десять замахів на своє життя і не виключає, що їхня кількість може наближатися до двадцяти.
За його словами, це є наслідком активної роботи української розвідки проти ворога.
Особисте життя
Кирило Буданов одружений з Маріанною Будановою. У 2023 році вона зазнала отруєння важкими металами через їжу. Раніше Буданов повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення його дружина постійно перебуває разом із ним у робочому кабінеті, не працюючи при цьому в ГУР.
Заміна голови ОП
Нагадаємо, із лютого 2020 року Офіс президента очолював Андрій Єрмак. Проте 28 листопада він подав заяву про звільнення. Цьому передували повідомлення НАБУ та САП про проведення обшуків у Єрмака.
Джерела повідомляли, що слідчі дії велися в рамках операції "Мідас" - великої корупційної схеми в "Енергоатомі", організатори якої, серед яких правоохоронці називають Тімура Міндіча, вимагали "відкати" за участь у контрактах.
Після цього Володимир Зеленський розпочав пошук нового керівника ОП. Президент публічно озвучував п’ять можливих кандидатур.
Серед них: міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр оборони Денис Шмигаль, очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов, заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця та заступник керівника ОП Павло Паліса.
Водночас глава держави сумнівався, що парламент разом з урядом зможуть оперативно знайти заміну Федорову та Шмигалю, оскільки в Кабміні досі залишалися вакантними посади міністрів юстиції та енергетики.
Зеленський також визнавав, що розпуск Офісу президента може виявитися простішим кроком, ніж призначення нового очільника структури.
Попри це, пошук керівника ОП тривав. Уже 30 грудня президент повідомив журналістам, що остаточно визначився з кандидатурою на посаду керівника свого Офісу.
