Не бояться людей: чому в українських містах дедалі частіше з’являються лисиці
Фото: Лисиці стали жити ближче до людей (Getty Images)
В Україні дедалі частіше фіксують появу лисиць у містах. Тварини не лише заходять у житлові райони, а й поводяться значно сміливіше, ніж раніше. Причина - не лише розширення міст, а й зміни у поведінці тварин через війну та заборону полювання.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій, менеджер проєктів "Рідкісні види" Всесвітнього фонду природи WWF-Україн Ігор Дикий.
Чому тварини все частіше з’являються в містах
За словами експерта, одна з головних причин - розростання міст і скорочення природного середовища.
"Урбоекосистема розростається - ми розбудовуємо міста і тваринам нема куди відійти. Частина екологічно пластичних видів, як лисиці, борсуки, куниці, починають пристосовуватися до життя біля людей", - пояснює Дикий.
Тобто йдеться не про "аномалію", а про адаптацію - деякі види вчаться виживати поруч із людиною.
Як війна змінила поведінку лисиць
Окремий фактор - повномасштабна війна і пов’язана з нею заборона полювання. За словами зоолога, нинішнє покоління лисиць виросло вже в інших умовах. Якщо раніше людський запах означав небезпеку, то зараз цей зв’язок зник.
"Ті лисиці, які народилися під час війни, не бояться людини, бо для них людина не є тотожною смерті", - зазначає експерт.
Раніше тварини уникали людей інстинктивно, адже це було пов’язано з ризиком бути впольованими. Тепер цей досвід відсутній, і поведінка змінюється.
Чому не можна підгодовувати диких тварин
Експерт наголошує, що поява тварин у містах - це ще й відповідальність людей.
Найпоширеніша помилка - підгодовування. Воно здається безпечним, але має наслідки.
По-перше, тварини звикають до легкої їжі і втрачають навички самостійного пошуку. По-друге, вони починають частіше контактувати з людьми. Крім того, дикі тварини можуть переносити інфекції, тому важливо зберігати дистанцію.
Чи можлива повна заборона полювання
В Україні нещодавно з’явилась петиція про повну заборону полювання. Однак, за словами Дикого, це питання не має простого рішення.
Він пояснює, що полювання - це не лише про здобич, а й про систему управління популяціями.
Є мисливці, які:
- дбають про екосистему,
- проводять біотехнічні заходи,
- підгодовують тварин,
- контролюють чисельність.
Водночас існують браконьєри, яких не цікавлять наслідки.
"Їх цікавить сам процес - здобування тварини, а не те, чи відновиться популяція", - каже експерт.
Саме тому повна заборона полювання, за його словами, не працює - це підтверджує і європейський, і світовий досвід.
Що зміниться далі
За словами зоолога, ключове завдання - знайти баланс між охороною природи і регулюванням чисельності тварин.
Полювання має відбуватися:
- в межах закону,
- без шкоди для популяцій,
- з урахуванням екосистеми.
Що це означає для людей
Зустрічі з дикими тваринами у містах можуть ставати частішими. Але це не означає, що вони безпечні або "приручені". Головне правило - не контактувати з ними і не втручатися у їхню поведінку.
Адже зміни у дикій природі - це наслідок не лише війни, а й того, як люди взаємодіють із довкіллям.
Раніше РБК-Україна писало, що через заборону полювання в Україні різко зросла чисельність диких тварин, зокрема лисиць, що призвело до поширення небезпечних хвороб, передусім сказу. Експерти попереджають, що ситуація становить загрозу для людей і тварин, а ефективним способом стримування залишається контроль популяції хижаків.
Так, наприклад, нещодавно лисеня зайшло до магазину у Львові.
