Не про яблука? ПЦУ пояснила, що насправді святкують 6 серпня

Преображення Господнє: що це за свято й чим воно важливе

Українцям нагадали, що сьогодні віряни відзначають велике свято Преображення Господнього.

"Ми урочисто прославляємо подію, про яку згадує Писання. Але сенс і значення нинішнього свята є значно глибшими, ніж може здаватися на перший погляд", - зауважили у ПЦУ.

В цілому євангельська подія преображення Господнього є свідченням: Ісус - воістину є Христос, Син Божий, обіцяний Месія і Спаситель світу.

"Він є не просто один з мудреців чи праведників, Він є навіть не один з пророків - Він є спаситель світу, Син Божий, Який істинно воплотився, став людиною для того, щоби подолати владу зла над творінням і преобразити, відновити світ", - додали у ПЦУ.

Щодо цього найближчі з учнів Христових отримали три свідчення, три підтвердження:

• перше - вони побачили, як обличчя і навіть одяг Спасителя преобразилися, "просяяли божественним, несотвореним світлом";
• друге - вони побачили й почули двох найбільших пророків Старого Завіту - Мойсея та Іллю - які підтвердили, "що Ісус є Месія і що належить Йому постраждати заради спасіння світу";
• третє - вони почули голос Отця Небесного, який з хмари, як колись на горі Синай до Мойсея, промовив до них, засвідчуючи синівство Ісуса і наказуючи: "Його слухайте".

Привітання ПЦУ зі святом 6 серпня (ілюстрація: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)

"Ісус Христос на горі Фавор преобразився - тобто перемінився виглядом: Його обличчя і навіть одяг почали сяяти, подібно до сонця. Він сяяв несотвореним, божественним світлом", - підтвердили у ПЦУ.

Зазначається, що "це світло і сяяння слави не є властивим звичайним людям, воно є проявом самої божественної природи".

"Це світло не є фізичним чи хімічним за природою, не є тимчасовим і матеріальним, воно має духовну, вічну природу. Воно є невичерпним, і джерело його - в Самому Бозі", - пояснили у ПЦУ.

Отже, Ісус Христос власним преображенням засвідчив, що світ цей загалом і наша плоть, наше тіло зокрема, хоча тимчасово ще перебувають під владою зла, але здатні:

• приймати божественну благодать;
• сповнюватися нею;
• під дією цієї благодаті набувати нової якості.

Для цього людям потрібно піднятися над буденним, над повсякденним, на власну "гору Фавор", й увірувати - "зустріти Бога, відкрити Йому своє серце і духовними очима побачити славу і силу Божу".

"Згадуймо про Преображення Господнє не лише як про давню історичну подію, але і як про те, до чого всім нам належить прагнути. Нехай у цих благих справах духовного відродження та оновлення допомагає нам Господь", - підсумували у ПЦУ.

Публікація ПЦУ (скриншот: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)

Як долучитись до Божественної літургії онлайн

Ті з вірян, які фізично не можуть долучитися до Божественної літургії в храмі, в день свята Преображення Господнього мають можливість стежити за нею віддалено - онлайн.

Очолює богослужіння предстоятель Блаженнійший Митрополит Епіфаній.

"Доєднуйтеся до спільної молитви. Зі святом, дорогі брати та сестри у Христі", - наголосили у ПЦУ.

Чому сьогоднішній день називають Яблучний Спас

Варто зазначити, що в народі сьогоднішній день називають також Яблучним Спасом, виходячи з давньої традиції приносити на освячення до храму перші плоди (зокрема - яблука), які достигали на цей час - задля благословення врожаю та подяки Богу за його земні блага.

"Прийнявши разом із хрещенням і богослужбовий устав Константинопольської Матері-Церкви, наші предки прийняли цей благочестивий звичай", - зауважили дещо раніше у прес-службі ПЦУ.

Отже, саме тому українці мають традицію приносити в день так званого "Спаса" до храмів на освячення після Божественної літургії зілля, квіти, мед та перші садові плоди - на духовну поживу й тілесну користь, на подяку Богові за те, що "Він і цього року щедро обдарував нас тим, що виростила земля".

"Будучи обізнаними з народними традиціями, пам'ятаймо, що Спас - Спаситель наш Ісус Христос - Один, і не може бути "першим", "другим" чи "третім". І тим більше не може бути "медовим", "яблучним" чи "горіховим", - зауважили у ПЦУ.

Наголошується, що народні назви ніколи не можуть заміняти справжні назви свят і тим більше витісняти їхній правдивий зміст - вшанування Господа Ісуса Христа.