Бізнес під прицілом: чи чекати дефіциту та стрибка цін через удари РФ по складах

Головне:

• Під ударом опинилася логістика: РФ знищила або пошкодила склади ''Епіцентру'', Rozetka, ''Нової пошти'', Novus, ''Сільпо'', Liqui Moly Ukraine та інших компаній.

• Для покупців можливі наслідки: експерти прогнозують затримки доставок, дефіцит окремих товарів і потенційне зростання цін.

• Уряд готує рішення: Мінекономіки вже збирає інформацію про втрати бізнесу, а зустріч із компаніями має відбутися найближчим часом.

• Ринок складів під тиском: через постійні атаки вільних складських площ у Києві майже не залишилося.

• Чого хоче бізнес: представники ритейлу назвали пріоритетні кроки держави для подолання наслідків агресії.

Наймасштабніший удар по цивільній логістиці

У ніч проти 5 серпня Росія випустила по Україні 28 ракет, серед яких балістичні ''Іскандер-М'', а також 115 ударних безпілотників. Основний удар припав на Київ та Київську область. ППО не змогла збити жодної із 28 запущених ракет.

Під обстріл потрапили не лише житлові квартали, а й логістичні центри, склади, виробничі підприємства та залізнична інфраструктура.

За даними ДСНС, у Києві та області загинули щонайменше 17 людей, десятки отримали поранення.

Президент Володимир Зеленський наголосив, що основною ціллю стали саме цивільні підприємства.

''Об’єкти, не дотичні до війни: пивоварна компанія, склади будівельних матеріалів, цивільна логістика'', – зазначив глава держави.

''Епіцентр'': виробництво переноситимуть за кордон

Одних із найбільших втрат зазнав ''Епіцентр''. Російські ракети знищили логістичний центр у Києві, два складські комплекси, а також завдали критичних пошкоджень заводу Epicentr Ceramic Corporation.

У Калинівці загинув працівник підприємства, ще троє людей отримали поранення.

Фото: рятувальники ДСНС ліквідовують наслідки російського удару по складу "Епіцентру" (прес-служба ДСНС)

Через руйнування виробничих печей компанія вимушена повністю зупинити виробництво керамічної плитки в Україні та тимчасово перенести його на закордонні підприємства.

Попередньо відновлення виробництва триватиме щонайменше півтора-два роки.

Rozetka втратила найбільший склад

Співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна повідомила, що в свій 21-й день народження компанія втратила найбільший автоматизований розподільчий центр у Броварах. Маркетплейс придбав його у 2017 році за $16 мільйонів.

За словами співзасновника компанії Владислава Чечоткіна, збитки обчислюються мільярдами гривень. Попри це, компанія продовжує працювати.

Менеджерка з комунікацій Rozetka Майя Косовець повідомила РБК-Україна, що наразі покупці можуть оформлювати замовлення без додаткових обмежень.

За її словами, "Rozetka – це більше, ніж склад". Компанія працює як масштабна платформа: крім власної логістики, на маркетплейсі торгують понад 50 тисяч сторонніх продавців зі своїми запасами.

На знищених складах, за словами СЕО "Бюро інвестиційних програм" Олександра Бондаренка, могли перебувати товари сотень постачальників: від невеликих українських виробників до імпортерів техніки, побутових товарів та продуктів харчування.

У багатьох випадках йдеться не лише про втрату запасів, а й про заморожені обігові кошти, необхідність виконувати кредитні зобов'язання та шукати ресурси для відновлення бізнесу. Саме тому частина компаній може бути змушена переглядати ціни або скорочувати асортимент, щоб компенсувати понесені збитки.

''Нова пошта'', ''Сільпо'', Novus та Liqui Moly

Внаслідок атаки повністю знищено сортувальний центр ''Нової пошти'' у Києві.

Компанія повідомила про загибель трьох людей – двох водіїв партнера-перевізника та одного працівника підрядної організації. Ще восьмеро людей отримали поранення.

Клієнтам обіцяють компенсувати повну оголошену вартість усіх пошкоджених відправлень.

Серйозних втрат зазнали також інші компанії.

У ''Сільпо'' повідомили, що російська атака знищила два розподільчі центри. ''За останніми даними, шестеро працівників загинули. Це невимовна втрата для всіх нас'', – заявили у компанії.

Кілька прямих ракетних влучань отримав логістичний центр Novus.

У компанії повідомили, що він повністю припинив роботу, а товарні запаси вже перерозподіляють між іншими об’єктами, щоб забезпечити безперервну роботу магазинів.

Повністю згорів також центральний склад Liqui Moly Ukraine. У компанії заявили, що вже працюють над новими логістичними маршрутами та відновленням постачань.

Крім того, про повне знищення логістичного комплексу повідомила компанія Puma. У компанії наголосили, що працівники не постраждали, однак найближчими тижнями або навіть місяцями в Україні може виникнути дефіцит окремих товарів бренду.

Puma та Intertop уже попередили про наслідки

Ряд компаній вже повідомили про наслідки втрати своїх логістичних центрів.

Puma Ukraine заявила, що в результаті російського балістичного удару повністю знищено логістичний комплекс із товарами бренду. Працівники не постраждали.

Водночас компанія попередила, що найближчими тижнями або навіть місяцями в Україні можливий дефіцит окремих товарів Puma.

Також повністю знищено логістичний склад мережі магазинів Intertop. У компанії повідомили, що об’єкт працював із 2009 року та був одним із ключових елементів логістики мережі.

Фото: рятувальники ДСНС ліквідовують наслідки російського удару по складу "Інтертопу" (пресслужба "Інтертопу")

''За лічені хвилини було знищено один із ключових логістичних об’єктів компанії. Саме звідси щодня вирушали десятки тисяч замовлень по всій Україні'', – зазначили в "Інтертопі".

При цьому загиблих чи постраждалих серед співробітників немає.

Чи відчують українці наслідки вже найближчим часом

Експерти не виключають, що удари по логістичній інфраструктурі можуть вплинути не лише на бізнес, а й на звичайних покупців.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі РБК-Україна зазначив, що наслідки можуть проявитися вже найближчим часом.

''Потрібно готуватись, що деяких товарів може не бути, або буде обмежена пропозиція, або вони будуть значно дорожчі. Для більшості товарів також збільшиться термін доставки'', – сказав він.

За його словами, під ризиком опинився широкий перелік продукції – від побутової хімії та товарів для дому до кормів для домашніх тварин. Також можливі перебої з окремими продуктами харчування.

Експерт радить українцям мати невеликий запас необхідних товарів на кілька тижнів та регулярно його поповнювати.

Економіст, колишній міністр економіки Богдан Данилишин наголошує, що руйнування логістики матиме набагато ширші наслідки, ніж прямі збитки бізнесу.

''Пошкодження складів, розподільчих центрів і торговельних мереж порушує ланцюги постачання, збільшує витрати на транспортування, страхування та зберігання товарів. Це неминуче позначається на цінах і доступності окремих товарів для споживачів'', – пояснив він.

За словами Данилишина, якщо атаки продовжаться, під загрозою можуть опинитися поставки пального, промислового обладнання, комплектуючих, медичних виробів, побутової техніки та електроніки.

''Фактично Росія намагається підвищити ''вартість ведення бізнесу'' в Україні, що послаблює інвестиційну привабливість, уповільнює відновлення економіки та створює додатковий інфляційний тиск'', – додав він.

Економіст Олег Устенко також вважає, що наслідки ударів будуть комплексними.

За його словами, йдеться не лише про прямі збитки логістичних компаній, а й про втрати експорту, ризики для банківського сектору через кредитування бізнесу, скорочення інвестиційної активності та зменшення надходжень до державного бюджету.

"У теорії знищення складу не має вплинути на вартість продуктів на полицях, бо це капітальні збитки власника. Але на практиці на складах лежать товари постачальників: малого і середнього бізнесу", – пояснив РБК-Україна Олександр Бондаренко.

Rozetka чи Amtel навряд чи компенсують їм знищену продукцію, вважає експерт. Підприємець буде змушений покривати збитки, зарплати й кредити. І найпростіший спосіб – підняти ціни на 10–15% протягом найближчих одного-двох місяців.

Попри масштабні руйнування український ритейл уже навчився швидко адаптуватися до подібних викликів, звертає увагу голова "Української ради торгових центрів" Максим Гаврюшин.

''Український ритейл за чотири роки війни вже довів свою гнучкість та стійкість. Зараз я б не очікував дефіциту товарів. Великі мережі мають альтернативні маршрути постачання та варіанти дій у разі втрати окремих логістичних об’єктів'', – сказав він у коментарі РБК-Україна.

Водночас, за словами експерта, перебудова логістики неминуче збільшує витрати бізнесу: ''Наразі більш імовірними є подорожчання та уповільнення доставки товарів, адже зміни в логістиці – це додаткові витрати''.

Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук також не очікує загальнонаціонального дефіциту.

"Підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит продуктів харчування, побутової хімії чи товарів для дому наразі немає. Великі мережі мають кілька складів, альтернативні маршрути постачання і можливість перерозподіляти товарні потоки. Водночас локальні й короткострокові перебої можливі", – розповів він РБК-Україна.

Утім, щодо цін Андрій Жук налаштований стримано. На його думку, ризик додаткового тиску на ціни є, але різкого загального подорожчання всіх товарів лише через одну атаку очікувати не варто.

"Найпершим наслідком може бути не загальне подорожчання, а тимчасове зникнення окремих позицій, скорочення акцій або заміна товарів аналогами", – уточнив голова Асоціації ритейлерів.

Як деякі мережі готувалися до ризику ударів

Основна стратегія перебудови логістики полягає в децентралізації, стверджують в Асоціації ритейлерів. Мовляв, бізнес менше концентруватиме великі обсяги товару в одному місці. Також можливий сценарій прямих поставок від виробників і дистриб’юторів безпосередньо в магазини в обхід центрального складу.

"Ми побачимо використання кількох менших складів замість одного великого, збільшення резервного автопарку та дублювання маршрутів", – запевняє Андрій Жук.

У Comfy зазначають, що ще після початку повномасштабної війни відмовилися від моделі одного великого складу.

За словами заступника генерального директора з дистрибуції та логістики Comfy Олега Фещенка, компанія розподілила товарні запаси між регіонами.

''Ми заздалегідь розподілили товарні запаси по регіонах, щоб жодна атака на окремий об’єкт не могла суттєво вплинути на доступність товарів і терміни доставки'', – розповів він у коментарі РБК-Україна.

За його словами, нині головний розподільчий центр працює переважно як кросдок-платформа – товар практично не накопичується на складі, а швидко відправляється до магазинів.

Втім, окремі ризики залишаються.

''Локальний дефіцит окремих товарів можливий, адже вже були знищені склади виробників і дистриб’юторів. Тут швидких рішень не існує'', – зазначає Олег Фещенко.

При цьому компанія наголошує, що додаткові витрати на логістику та страхування не планує перекладати на покупців: ''Клієнт не повинен платити за воєнні ризики''.

Вільних складів майже не залишилося

Проблема дефіциту складських площ виникла ще задовго до останньої атаки.

За перше півріччя 2026 року ринок поповнився лише 98 тис. кв. м нових складських площ проти 216 тис. кв. м за аналогічний період торік. Про це під час аналітичної панелі Конфедерації будівельників України в середу, 5 серпня, повідомив директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко.

Він наголосив, що ситуація змінюється практично щодня, а тому липневі та серпневі руйнування в цій статистиці ще не враховані.

Водночас попит цього року вже досягав 160 тисяч квадратних метрів, насамперед через втрату великої кількості складів унаслідок російських атак. Вакантність становила лише 2,5%, тобто фактично вільних площ майже не залишилося, констатує Горбушко.

За оцінками Expandia, лише з початку 2026 року втрати складської нерухомості Києва становили близько 160 тисяч квадратних метрів, а загалом із 2022 року – приблизно 650 тисяч квадратних метрів.

Загальні втрати складської інфраструктури по Україні за цей період оцінюються майже у 950 тисяч квадратних метрів. На відновлення цих потужностей знадобиться чимало грошей.

Олександр Бондаренко з "Бюро інвестиційних програм" звертає увагу на відсутність доступного проєктного фінансування. Банки майже не дають кредитів на будівництво нових складів з нуля, особливо через воєнні ризики. Без довгострокових кредитів під 8–9% на 10 років відновлення інфраструктури буде вкрай повільним.

Бізнес вже працює за сценаріями воєнного часу

Директор із продажів та операційної діяльності METRO Україна Олександр Кеба у коментарі РБК-Україна зазначає, що українські компанії вже мають напрацьовані алгоритми дій.

''Ми розглядаємо різні сценарії розвитку подій. На щастя, більшість товарів мають аналоги серед українських та іноземних виробників", – сказав представник торгової мережі.

За його словами, після втрати складських комплексів найбільше бракує логістичних, фінансових і людських ресурсів: ''Український бізнес щоразу показує неймовірно швидкі рішення щодо адаптації та відновлення процесів''.

Уряд готує рішення для бізнесу

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що російські атаки були спрямовані саме проти цивільної економіки.

''Жодної військової мети в цих атаках немає – це тероризм!'' – наголосив він.

За словами прем’єра, уряд найближчим часом проведе зустріч із представниками бізнесу, щоб напрацювати рішення для підтримки логістичних і торговельних компаній.

Як повідомили РБК-Україна поінформовані джерела, вже 5 серпня Міністерство економіки розпочало прямі консультації з бізнесом і збирає інформацію про масштаби збитків та першочергові потреби підприємств.

Прем’єр також доручив першому віцепрем’єр-міністру – міністру економіки Олексію Кравченку провести зустріч із представниками бізнесу вже сьогодні або завтра.

Йдеться насамперед про заходи, які дозволять якнайшвидше відновити роботу логістичних компаній та забезпечити безперервність постачання товарів.

Чого хоче бізнес

В Асоціації ритейлерів України називають пріоритетні кроки держави для подолання наслідків агресії:

• пільгове фінансування для відновлення складів;
• прискорені процедури отримання дозволів на нові логістичні об’єкти;
• податкові відтермінування;
• компенсація частини витрат на страхування воєнних ризиків;
• підтримка релокації обладнання та запасів;
• розширення програм гарантування кредитів.

В Україні вже діє програма страхування воєнних ризиків.

"Уряд у березні 2026 року збільшив граничну компенсацію за пошкоджене або знищене майно до 30 млн гривень, а компенсацію страхової премії – до 3 млн гривень. Водночас для масштабів великих логістичних центрів ці суми не покривають повних збитків, тому механізм потребує подальшого розширення", – наголошує Андрій Жук.

Страхування складських будівель вважає пріоритетом і Олександр Бондаренко.

"Має вийти Мінекономіки і сказати: об’єкти площею понад 10 тис. кв. м ми страхуємо. Платіть військову страховку умовно 4%, і ми покриваємо вартість будівлі. Товарні залишки страхувати складно і несправедливо – на одному складі китайські товари на 50 тис. доларів, на іншому – айфони на 50 млн доларів. Без страхування будівель ніхто не буде відновлювати логістику", – запевнив експерт.

За його словами, зараз реальні механізми страхування воєнних ризиків для складів майже не працюють. Приватні страхові компанії дають поліси переважно на нові greenfield-проєкти під 4–5%, і то з великими обмеженнями.

Державні компенсації – символічні (орієнтовно 100 тис. гривень на рік), тоді як страховий платіж за великий об’єкт може сягати 3–7 млн гривень.