Wildberries під атакою ЗСУ: як удари по маркетплейсах паралізують російську логістику
Російський Wildberries став воєнною ціллю України (колаж: РБК-Україна)
Після ударів по російських НПЗ Україна відкрила новий напрямок далекобійної кампанії – атаки на логістичну інфраструктуру найбільшого маркетплейсу РФ.
Чому склади Wildberries стали воєнною ціллю ЗСУ, як це вплине на постачання російської армії, економіку та життя пересічних росіян – в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Україна взялася за логістику маркетплейсів. Після НПЗ і підприємств ВПК під ударами опинилися хаби Wildberries у кількох регіонах РФ.
- Wildberries став воєнною ціллю. Через платформу продають амуніцію, дрони та комплектуючі, які можуть використовувати російські військові.
- Слабке місце компанії – великі централізовані склади. Пошкодження одного хаба перевантажує інші, затримує доставку та збільшує витрати.
- Швидкого колапсу не буде. Але системні атаки можуть порушити внутрішню дистрибуцію, посилити дефіцит і тиск на ціни.
- Частину збитків перекладають на продавців. Wildberries намагався віднести удари дронів до форс-мажору та обмежити компенсації за втрачений товар.
- Ефект має бути не лише військовим. Україна прагне ускладнити постачання для армії РФ і зробити наслідки війни відчутнішими для цивільного населення в РФ.
Протягом тижня українські дрони атакували кілька логістичних комплексів найбільшого російського маркетплейса Wildberries. Під ударом опинились їхні хаби у Московській, Тамбовській, Краснодарській та Свердловській областях, Ставропольському краї, окупованому Криму та під Санкт-Петербургом.
Президент Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ вважають склади цієї компанії законними воєнними цілями. Через Wildberries росіяни не лише замовляли та продавали все, починаючи від їжі, одягу та косметики, а й військову амуніцію та навіть БПЛА, які потім застосовувались на фронті в Україні.
Тепер усі відносно великі російські маркетплейси очікують на продовження та розширення української кампанії атак на їхні об'єкти.
Механіка паралельного імпорту: від одягу до запчастин для дронів
Для розуміння масштабу: річний оборот Wildberries, за даними самої ж компанії, перевищує 78 млрд доларів, що складає приблизно 3% ВВП РФ. Частка компанії на російському e-commerce ринку сягає 47%. Це більше, ніж у Ozon та "Яндекс Маркета" разом узятих.
Після масового відходу західних брендів з Росії Wildberries і подібні платформи стали головним каналом "сірого" паралельного імпорту. Товари під заблокованими торговими марками завозять через посередників і треті країни – Туреччину, ОАЕ, Казахстан, Індію – без дозволу правовласників.
Але поряд із замінниками одягу та побутової техніки на маркетплейсі відкрито продається продукція подвійного призначення. За оцінками журналістів, лише позицій бронежилетів у каталозі налічувалося понад 18 тисяч. Також є оптоволокно для FPV-дронів, самі безпілотники та комплектуючі до них, тепловізійні й колімінаторні приціли, рації.
Саме це, за словами президента України Володимира Зеленського, перетворює логістичні хаби Wildberries на цілком легітимну воєнну ціль.
"Маркетплейси відіграють свою роль у системі обходу санкцій. І це, можливо, одна з причин, чому вони стали ціллю ударів", – пояснив РБК-Україна Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень.
За його словами, основна перевага платформи – масштаб і швидкість для сегмента B2C (тобто продаж товарів безпосередньо кінцевому споживачу – звичайним покупцям). У секторі товарів народного споживання маркетплейси стали основним каналом доставки, дозволяючи дрібним і середнім трейдерам оперативно завозити товари через треті країни без власної дистриб'юторської мережі.
"Частка маркетплейсів у загальному обсязі імпорту товарів масового попиту може сягати 30-40%", – уточнив Іван Ус.
На який ефект розраховує Україна
Після серії атак Wildberries видалив розділ "Все для СВО", де в переліку були сотні тисяч товарів воєнного призначення. Однак сама продукція з продажу не зникла – її порозкидали в інші категорії.
У російських медіа вважають, що пошкоджень могли зазнати від 6 до 9 об'єктів компанії. За оцінками аналітиків, тимчасово вибуло до 10% складських потужностей Wildberries.
Пожежа на одному зі складів Wildberries у Санкт-Петербурзі (фото: GettyImages)
Співрозмовники видання у Силах оборони України пояснюють: компанія має 10 логістичних хабів "стратегічного значення", з них на 28 липня було підтверджене пошкодження шести.
Раніше Володимир Зеленський назвав удари по складах російського маркетплейсу відповіддю на атаки РФ по українській цивільній інфраструктурі. Одна з популярних версій – що йдеться про обстріли української "Нової пошти".
Як пояснюють джерела видання, атаки по Wildberries не скасовують інших цілей українських атак – НПЗ (понад 40% російської нафтопереробки вже наразі "вибито") та підприємства ВПК РФ. Проте вони мають свій, окремий ефект.
"Ці удари вкладаються в наше завдання паралізувати російську логістику. Ми били по НПЗ, зробили дефіцит бензину і проблеми з його доставкою, з експортом нафтопродуктів. Тепер це має призвести до того, що російським військовим буде складніше отримувати якісь комплектуючі до дронів. І не тільки – війну, розпочату Росією, і її вплив мають відчути і цивільні всередині Росії", – пояснює один із інформованих співрозмовників РБК-Україна.
По суті, йдеться не лише про воєнний, а й про соціально-економічний ефект – коли споживач, приміром, не отримує вчасно (або взагалі) замовлені речі чи якісь гаджети.
Коли працівники компанії зайвий раз замисляться про доцільність та безпеку своєї роботи на таких підприємствах.
Коли малий та середній бізнес – продавці – втрачають свої товари і скаржаться на маркетплейс через відсутність або дуже символічні компенсації.
Коли власники маркетплейса будуть не лише нести фінансові втрати, а й змушені переглядати свою модель логістики.
Коли і ті, і інші будуть не в змозі погашати свої банківські кредити.
Логістичний фронт: у чому вразливість цивільного e-commerce у РФ
Прямого аналога такій моделі бізнесу, як Wildberries, в Україні немає. Якщо уявити щось порівнянне за охопленням аудиторії й щоденним обсягом операцій, це має бути одночасно і "Нова пошта", і Rozetka, плюс власний банк і рекламний холдинг на додачу.
"У нас усе більш розподілено і сформовано нижчими партіями: окремо маркетплейс, окремо логістика, окремо зберігання. У Wildberries усе під одним контуром – маркетплейс, фулфілмент, власна логістика, пункти видачі замовлень, банк, реклама, таксі, готелі", – розповів РБК-Україна фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Головна вразливість такої моделі – концентрація. Великі розподільчі центри Wildberries працюють як вузлові хаби. Тимчасове виведення з ладу навіть одного з них створює додаткове навантаження на інші склади, збільшує строки доставки та витрати компанії. Це підтверджують і українські аналітики логістичної нерухомості.
"Такі комплекси є не просто складами, а центральними логістичними вузлами, через які проходять приймання, зберігання, комплектація та відвантаження товарів. Для e-commerce це фактично інфраструктура, на якій одночасно працюють тисячі малих бізнесів. Якщо такий хаб виходить з ладу, зупиняється значна частина операцій, а швидко замінити його практично неможливо", – пояснює РБК-Україна Наталія Сокирко, директор департаменту складської та логістичної нерухомості EXPANDIA, представника CBRE в Україні та Молдові.
За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм, засновника GreenInvest Олександра Бондаренка, навіть часткове відновлення сучасного логістичного комплексу площею близько 100 тис. кв. м потребує щонайменше шести-восьми місяців робіт і десятків мільйонів доларів інвестицій. Якщо ж об'єкт знищено повністю, лише його відбудова може коштувати понад 70 млн доларів без урахування вартості товарів, що перебували всередині.
Wildberries – "національний Amazon" під кремлівською опікою
У червні 2024 року Wildberries об'єднався з найбільшим російським оператором зовнішньої реклами Russ Outdoor. Угоду особисто схвалив Володимир Путін, а її метою назвали створення глобального конкурента Amazon, Alibaba та Google. Об'єднана компанія отримала назву "РВБ".
За даними російських ЗМІ, проєкт злиття курували представники кремлівської адміністрації, зокрема перший заступник керівника АП Сергій Кирієнко. А також – посадовці з оточення глави адміністрації Антона Вайно та колишнього кремлівського куратора медіасфери Олексія Громова.
Злиття супроводжувалося гучним корпоративним конфліктом. Після розлучення засновниці Wildberries Тетяни Кім (Бакальчук) із Владиславом Бакальчуком біля московського офісу компанії сталася стрілянина із загиблими. У конфлікт намагався втрутитися Рамзан Кадиров. Однак, зрештою, номінальний контроль над компанією перейшов до пов'язаного з Кремлем сенатора Сулеймана Керімова.
Паралельно Wildberries розбудував власну фінансову екосистему навколо "Вайлдберріз Банку". У квітні 2026 року банк потрапив під санкції ЄС, але вже за місяць ВТБ домовився про придбання 5% його акцій. Це свідчить, що бізнес Wildberries дедалі тісніше інтегрується з державними та політичними структурами РФ, хоча для потенційних західних партнерів його інвестиційна привабливість фактично зникла.
Юридична пастка: як Wildberries переклала воєнні ризики на продавців
Найбільш промовистий сюжет цієї історії – не самі удари, а те, що їм передувало. Наприкінці червня 2026 року Wildberries оновив оферту для продавців (98-та редакція набула чинності 7 липня – менш ніж за два тижні до перших атак).
У новому пункті 11.3.4.1 наслідки застосування, падіння чи впливу озброєння, військової техніки й безпілотників, а також обстріли та вибухи прямо віднесли до форс-мажорних обставин – а отже, зняли з маркетплейсу фінансову відповідальність за втрачений товар. Компанія наполягала, що зміни лише "уточнюють" уже чинні положення.
Financial Times звернула окрему увагу саме на цей часовий збіг. Після хвилі обурення співзасновниця Wildberries Тетяна Кім заявила, що страхові компанії відмовляються покривати збитки від атак дронів, і повідомила про рішення все ж виплатити компенсації 88 тисячам найдрібніших продавців.
За оцінкою Андрія Шевчишина, скасування компенсацій – це насамперед удар по мікробізнесу. Медіанна виручка одного продавця Wildberries становить близько 575 тис. рублів на рік (приблизно 7,5 тисяч доларів). Фінансового буфера на випадок втрат такі підприємці зазвичай не мають.
Пожежа після атаки на об'єкт Wildberries у Підмосков'ї (фото: з соцмереж)
Поліси страхування воєнних ризиків мають лише 5-7% продавців. Сам такий поліс коштує 0,5-2% вартості партії, що для перепродавця сірого імпорту з маржею 10-20% "з'їдає" до п'ятої частини заробітку.
"Захистити капітал компаній від ризиків знищення активів під час війни нереально. Щось частково може компенсувати держава, але глобально захиститися від подібних ризиків неможливо", – підтвердив РБК-Україна Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру".
Слід додати, що частина продавців працювала на кредитні кошти. Тож втрата товару означає одночасний обов'язок і перед банком, і перед маркетплейсом.
Однак ще важливішими можуть виявитися довгострокові зміни у поведінці самих продавців.
"Після таких ударів продавці прагнутимуть зменшувати товарні запаси на одному складі, розподіляти їх між кількома логістичними центрами і значно обережніше інвестувати в нові партії товару. Це робить систему менш ефективною, але більш стійкою до втрати окремих хабів", – пояснив РБК-Україна Олександр Бондаренко.
Щодо масштабу втрат самих продавців, за оцінкою Андрія Шевчишина, з приблизно 2 млрд доларів загальних збитків Wildberries товарні втрати сейлерів становлять близько 1-1,3 млрд доларів. Ще частина суми – це вже сплачені продавцями комісії та витрати на інфраструктуру маркетплейсу, які компанія намагається частково компенсувати за їх же рахунок.
"Можливі локальні регіональні проблеми по деяким групам товарів на термін до кількох місяців, але не думаю, що це катастрофа для загального ринку. Для відновлення поставок товарів потрібно 30–90 днів – і це у разі наявності грошей на нові закупівлі. Але саме тут, думаю, і буде основна проблема", – розповів Андрій Шевчишин.
Через ситуацію з Wildberries одразу хвиля банкрутств малого й середнього бізнесу не відбудеться, вважають експерти. Але це суттєво погіршує їхнє функціонування.
"Особливо з урахуванням зростання темпів інфляції, девальвації, падіння доходів фізичних і юридичних осіб та скорочення доступу до обігового капіталу. Безперечно, частка проблемних кредитів виросте, а ризик замороження депозитів фізичних осіб стає доволі реальним", – уточнив Борис Кушнірук.
Кумулятивний ефект: чому швидко перебудувати логістику не вийде
Ключове питання – чи здатна Росія оперативно перебудувати ланцюги постачання, якщо удари по вузлових хабах у центральних регіонах триватимуть систематично. Іван Ус із НІСД оцінює такий сценарій як екстремальний, але прогнозований.
"Альтернативні маршрути існують: Росія вже частково переорієнтувала потоки на південь і схід через коридори Кавказу та Центральної Азії. Але є проблема "останньої милі": головна складність не у ввезенні товару в країну, а в його розподілі всередині, адже Москва і Санкт-Петербург – найбільші споживчі ринки і головні транзитні вузли", – пояснив експерт.
За його словами, блокування цих хабів означає колапс внутрішньої дистрибуції. Товари накопичуватимуться на кордонах або в регіональних центрах – Казані, Єкатеринбурзі, Ростові, – які не мають такої пропускної здатності для сортування й розподілу, як московські чи петербурзькі склади.
"Повна оперативна заміна хабів такого масштабу в короткостроковій перспективі неможлива: будівництво нових логістичних центрів потребує років. Швидко повністю замінити хаби Москви і Санкт-Петербурга не вдасться, а це означає глибоку логістичну кризу, зростання інфляції та можливе пошкодження єдиного економічного простору Росії", – уточнив Іван Ус.
Паралельно змінюється і підхід самих компаній до організації логістики.
"Компанії дедалі частіше відмовляються від моделі одного великого складу на користь кількох логістичних хабів у різних регіонах. Це дозволяє зменшити ризики повної зупинки діяльності. Крім того, більше уваги приділяється резервним потужностям, безпеці об'єктів і можливості швидко перенести операції на інший майданчик", – говорить Наталія Сокирко.
Зміна логістичної моделі означає також зміну підходів до інвестування у великі складські комплекси.
"Без державного механізму страхування або компенсації воєнних ризиків приватні інвестори не поспішатимуть вкладати кошти у будівництво нових великих логістичних комплексів. Це стосується і китайського капіталу, який останніми роками став одним із ключових джерел інвестицій у російську економіку", – пояснив Олександр Бондаренко.
Іншими словами, удари змінюють не лише роботу існуючих складів, а й перспективи появи нових логістичних центрів.
Фактично удари по великих логістичних вузлах змушують ринок відмовлятися від максимально централізованої моделі, яка багато років була основою ефективності великих маркетплейсів. Якщо раніше концентрація товарних потоків давала змогу мінімізувати витрати та пришвидшити доставку, то тепер вона дедалі більше перетворюється на фактор вразливості.
Є й другий, менш очевидний ефект руйнування внутрішньої логістики – вплив на здатність міжнародної спільноти відстежувати обхід санкцій. За словами Івана Уса, хаос у внутрішніх перевезеннях і перехід на численних дрібних перевізників ускладнює аналіз торгових потоків, на якому базується ефективність санкційного контролю.
Коли товар "розчиняється" у великій кількості внутрішніх перевезень, простежити кінцевого отримувача стає значно складніше. Кризова логістика штовхатиме бізнес до тіньових схем, які міжнародній спільноті буде важче контролювати, стверджує експерт.
"А якщо товар фізично важко доставити через зруйновану інфраструктуру, загроза вторинних санкцій для посередників у третіх країнах відходить на другий план порівняно з ризиком фізично втратити вантаж – це робить сам механізм покарання менш дієвим інструментом стримування", – зазначив Іван Ус.
***
У підсумку, картина складається доволі однозначна. Удари по складах Wildberries не зупинять паралельний імпорт і не паралізують постачання армії РФ одномоментно, але системно підважать саму модель, яку Кремль намагався зробити стійкою до санкцій – закриту екосистему з власним банком, логістикою та політичним прикриттям.
Ціна цієї стійкості тепер перекладається на тисячі дрібних продавців. Як і зростання інфляції та дедалі відчутніший для пересічних росіян "чорний дим над складом".
Ускладнення роботи маркетплейсів навряд чи саме по собі змусить мешканців РФ вийти на вулиці і вимагати у влади завершення війни. Однак це має наштовхнути їх на висновки про те, якою ціною та незручностями вони платять за її продовження.
Питання-відповіді:
– Чому Україна атакує склади Wildberries?
– Бо через маркетплейс продаються не лише цивільні товари, а й продукція подвійного призначення, військова амуніція, комплектуючі та безпілотники, які використовує російська армія. Саме тому українська влада називає його логістичні центри законними воєнними цілями.
– Якого ефекту очікує Україна від цих ударів?
– Окрім ускладнення постачання товарів для армії РФ, удари мають порушити роботу російської логістики, збільшити витрати бізнесу, погіршити роботу маркетплейсів і зробити наслідки війни відчутними для російських споживачів.
– Чому саме Wildberries настільки важливий для Росії?
– Wildberries контролює майже половину російського ринку e-commerce, став одним із головних каналів паралельного імпорту після санкцій, а також має власну логістичну та фінансову інфраструктуру, інтегровану з державними структурами РФ.
– Чи можуть удари паралізувати російську логістику?
– Експерти не прогнозують миттєвого колапсу, однак систематичні атаки здатні збільшити строки доставки, підвищити витрати бізнесу, змусити компанії перебудовувати логістичні ланцюги та послабити ефективність централізованої моделі російських маркетплейсів.