Більше ніж гостинність: як готельний бізнес виживає на фоні блекаутів і дефіциту кадрів

Головне:

• Інвестиційний ризик: Готельний бізнес - це "забіг на довгу дистанцію". Попри війну та пандемію, вклад в український об’єкт виправдовує себе.
• Парадокс 2025-го: завантаженість готелю Leopolis вперше за час війни сягнула 53%, а середній чек перевищив середньоринкові показники Львова.
• Випробування війни: Готель бореться з дефіцитом кадрів через мобілізацію, з самого початку облаштував укриття і підключив потужний генератор, який дозволяє працювати автономно.
• "Білий" бізнес проти "сірого": У Львові немає нездорової конкуренції, однак, за словами Хартвалла, не всі учасники ринку працюють прозоро.
• Очікування інвестиційного "буму": Хартвалл прогнозує приплив іноземного капіталу після війни, проте Україна має підготувати прозорі правила для бізнесу.

Парадокс стійкості: успіх попри війну

За логікою воєнного часу, преміум-сегмент мав би постраждати найбільше. Але реальність виявилася іншою. У 2025 році завантаженість готелю Leopolis у Львові сягнула 53%. Для порівняння, середній показник у сегменті преміум-класу у місті становить 45%, а у всіх сегментах загалом - 58%.

"Під час війни важко говорити про прибутковість у класичному розумінні, зараз ми інвестуємо на перспективу. У 2022-му ми ледь "виходили за нуль", нам довелося адаптовуватись до роботи в умовах війни. І тільки 2025-й показав найкращі результати за останні роки, хоч до довоєнних показників ми ще не досягли - найкраща завантаженість була під час "Євро 2012" - понад 70%", - пояснює Хартвалл.

Парадокс полягає в тому, що відносно успішний 2025 рік відбувся на фоні масованих обстрілів, відключень електроенергії, а також втрати одного із ключових клієнтів - представників USAID, оскільки Дональд Трапм призупинив програму.

Однак нішу заповнюють інші іноземці - волонтери, журналісти, дипломати та представники міжнародних організацій, багато із них приїжджають в Україну із гуманітарною місією. Клієнтська база готелю розділена навпіл: 50% українців, 50% іноземців.

"Думаємо, що у 2025-му отримали плоди наших інвестицій у перші роки великої війни - ми активно приймали іноземців, зокрема волонтерів. Вони зрозуміли, що у нас комфортно та умовно безпечно, є висока культура сервісу, і вони почали запрошувати все більше і більше своїх колег. Ми стали місцем збору людей, які формують позитивний імідж України", - додає Хартвалл.

Підвищення середнього чеку та показників завантаженості готелів є загальною характеристокою готельної сфери у 2025-му. Львів демонструє умовно плавний ріст, порівняно із іншими регіонами України.

Дані HotelMatrix щодо динаміки цін у готелях Києва та Львова у першому кварталі 2025-го у порівнянні із 2024-м (скриншот)

"У першому кварталі 2025 середній тариф у Львові піднявся приблизно на +11% порівняно з першим кварталом 2024. Це найменший приріст серед ключових регіонів, що свідчить про консервативний, але ефективний підхід до ціноутворення, який дозволяє утримувати завантаженість. Наприклад, середній чек у Києві за аналогічний період зріс на 16%", - зазначають експерти сервісу порівняльної аналітики готельного бізнесу HotelMatrix.

При цьому, за даними HoReCA Claster, готельний бізнес в Україні здебільшого компенсує обмежений попит через підвищення середнього чека, довші періоди проживання та переорієнтацію на внутрішнього клієнта.

Воєнні виклики для бізнесу: блекаути, мобілізація та брак кадрів

Готельний бізнес вимагає безперервності процесів. Блекаути стали першим серйозним викликом. Перший, маленький генератор, який купив Leopolis ще восени 2022-го, не справлявся. Довелося інвестувати у надпотужний апарат. Він дозволяє готелю працювати автономно.

Також Leopolis облаштував власне укриття. Однак ще більшим викликом стала мобілізація і виїзд українців за кордон у пошуках безпеки - це створило дефіцит спеціалізованих кадрів.

"Ми втрачаємо людей із дуже важливими компетенціями, які формувались роками. Наприклад, така позиція, як інженер для управління складним генератором та власною котельнею, ключова. Без таких фахівців об'єкт не зможе функціонувати", - зазначає інвестор.

Читайте також: Кадрів не вистачає, вимоги падають: що насправді відбувається на ринку праці у 2026-му

Щоб впоратися з браком персоналу, готелям доводиться проявляти креативність - наприклад, партнеритися з конкурентами та "позичати" покоївок, коли це необхідно.

Аналогічні виклики постають перед усіма готелями, саме брак персоналу торік найгостріше впливав на сферу гостинності, за даними опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).

Фактори, які обмежують діяльність готелів в Україні (інфографіка: horecaua.com)

Конкуренція на ринку Львова: які правила гри діють

Львівський готельний ринок є доволі щільним. За словами Хартвалла, конкуренція змушує розвиватися, але вона має бути здоровою. Ключова проблема - нерівні умови гри.

"У нас все прозоро, працюємо "на біло", а от до інших гравців ринку є питання. Наш принцип - "бізнес людей для людей". Тримаємо високий чек (зараз він становить 125 євро без ПДВ, це найвищий показник по Львову, - Ред.), бо закладаємо в нього гідні зарплати, податки та сервіс. У нас немає плинності кадрів на ключових позиціях - половина менеджерського складу працює тут понад 10 років. Ці люди ростуть разом із готелем", - каже Хартвалл.

Читайте також: До весни у Києві можуть закритися 20% закладів: як ресторани виживають без світла

Інвестиційний "бум" після перемоги: міф чи реальність

Попри війну, інтерес іноземців до України не зникає, а трансформується. Багато хто приїжджає у складі волонтерських місій, знайомиться з місцевими реаліями та запускає спільні проекти.

"У Фінляндії навіть з’являються компанії, які створюють так звані тури в Україну для ознайомлення. Наш готель є своєрідним хабом для людей, які приїжджають, можливо, вперше дізнатись про Україну", - зазначає співрозмовник.

Однак для залучення великого капіталу необхідні зміни. Хартвалл виділяє три ключові поради для української влади, щоб покращити мікроклімат для іноземних інвестицій.

"Перш за все, треба зробити відкриття та ведення бізнесу максимально легким, прибравши бюрократію. Друге - не знаю як, але викорінити корупцію, яка підриває довіру інвесторів. І, зрештою, розробити чіткі, стабільні правила гри, які не змінюються посеред процесу", - каже Віктор.

Прогноз на післявоєнний час оптимістичний: Хартвалл очікує інвестиційного "буму". Але тут все залежатиме від того, чи готова Україна створити прозорі умови для великого капіталу.

"Бізнес у готельній сфері - це забіг на довгу дистанцію. Загалом можна сказати, що Leopolis окупається, але потрібно розуміти, що останні 7 років ми були у надзвичайно складних умовах: спершу пандемія коронавірусу, потім - повномасштабне вторгнення. І якщо взяти до уваги усі ці моменти - інвестиції в Україні виправдовують себе", - додає Хартвалл.