Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер вважає, що новий альянс ще не сформований, і пропонує дивитися на реальні дії.
Про це він розповів в інтерв’ю РБК-Україна.
Голова Мюнхенської конференції не вважає, що альянс між Китаєм та Росією уже створено, не дивлячись на нещодавню зустріч у Пекіні російського диктатора Володимира Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна.
"Картинки були тривожними, так. І дуже теплі слова, якими вони обмінялися, як то кажуть, викликають стурбованість. Але я думаю, що це сильне перебільшення - розглядати Індію, Китай, Росію плюс Північну Корею, плюс когось ще як альянс, що зароджується", - пояснює Ішингер.
Він підкреслює, що реальні процеси складніші за ефектні фотографії. Він звертає увагу на існуючі конфлікти - прикордонний спір між Індією і Китаєм далекий від вирішення, а старше покоління китайської еліти пам’ятає загрози ядерним ударом з боку Радянського Союзу у 1969 році на річці Уссурі.
"Є підспудні течії недовіри, і тому я не думаю, що ми повинні розглядати фотографії цих лідерів як показник: "Вау, це новий альянс!" Це тривожно, тому що це, звісно, вираження готовності будувати систему, яка більше не заснована на західній системі міжнародних правил. Тож ми маємо розглядати це як виклик", - підкреслює голова Мюнхенської конференції.
За словами Ішингера, стратегія відповіді має включати посилення співпраці з Індією. США допустили помилку, запровадивши високі тарифи проти Індії, яка останніми роками намагалася стати стратегічним партнером разом з Австралією та Південною Кореєю.
"Правильна стратегія протидії образу альянсу, що зароджується, - це працювати з Індією. До речі, також працювати і з Китаєм. Китай - не наш ворог", - зазначає він.
Ішингер нагадує, що Китай не визнав анексію Криму та чотирьох областей України відповідно до міжнародного права.
"Іншими словами, вони заявили, що російський закон, який Дума ухвалила про анексію українських областей, для них не має значення. І я думаю, ми повинні говорити з китайцями про це", - відмічає він.
Якщо Китай каже: "Ми хочемо підтримувати статут ООН, ми хочемо підтримувати міжнародне право" - чудово, велике спасибі. Спасибі за те, що ви не визнали Крим, але які наші наступні кроки?, - Ішингер про необхідність діалогу з Китаєм.
Він зазначає, що така розмова має відбуватися не лише європейськими країнами, а й США.
"У мене немає ілюзій. Я не думаю, що це буде легко, але бачити в Китаї виключно суперника і противника - це, ймовірно, не найкращий рецепт", - резюмував Ішингер
Як писав The Times, упевненість Путіна могла різко зрости після зустрічі з главою лідером Сі Цзіньпіном, де вони обговорювали перспективи співпраці та довголіття. Це відбувалося на параді в Китаї, де диктатор перебував з 4-денним візитом.
Західні ЗМІ зазначають, що це додало сили главі Кремля розпочати новий етап війни проти України.
Хоч Китай офіційно заявляє про «нейтральну позицію» у війні проти України, факти свідчать про продовження співпраці з Росією. Зокрема, Пекін постачає товари подвійного призначення, які можуть використовуватися у виробництві зброї.
Раніше українська сторона повідомляла про отримані дані щодо постачання Китаєм озброєння до Росії. Видання The Economist зазначало, що Китай перетворився на одного з ключових постачальників для російської військової машини.
Як повідомляє Reuters, китайські бойові двигуни часто доставляють до Росії під виглядом «промислових холодильних установок», щоб обійти західні санкції.
Чому Пекін рятує економіку Росії і що з цим робитимуть США та Європа, читайте у матеріалі РБК-України.