В Україні небо для цивільних літаків закрите вже більше чотирьох років. Питання відновлення польотів піднімали не раз і на різних рівнях, але фінального дозволу на запуск рейсів поки так і немає. Чи зможе Україна відновити цивільну авіацію ще до завершення війни, в чому найбільші ризики і хто з авіакомпаній повернеться першим – в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
На кінець лютого і перші дні весни 2022 року у співробітниці одного з національних медіа Катерини Дубовської була запланована відпустка в Іспанії. Її літак з "Борисполя" в Барселону мав вилетіти вранці 24 лютого. Катерина з подругою виїхали до аеропорту біля четвертої. Саме в цей час вже починалися перші масовані атаки по Україні з боку РФ, а Україна вже запроваджувала перші обмеження польотів.
"Коли ми вже майже під’їжджали до терміналу, подзвонила донька, плакала, розповідала про вибухи. Писали і колеги з редакції – вони знали, що я маю бути в аеропорту і питали, чи все з нами добре", – згадує вона в розмові з РБК-Україна.
Таксиста попросили розвертатися і їхати назад. Вже поставивши валізи вдома, Катерина почула перші вибухи. Вони з донькою Маргаритою побігли у сховище, де пробули наступні два дні.
"Коли донька подзвонила вперше, моя перша думка була – добре, що ми не полетіли 23-го, бо тоді ми вже були б за кордоном, а я в такий момент хотіла залишатися вдома зі своїми рідними", – зауважує Катерина.
24 лютого Україна офіційно закрила небо для цивільних польотів.
Ще за кілька днів до початку бойових дій західні авіакомпанії одна за одною робили заяви про призупинення польотів в Україну. Одними з перших зупинили рейси Norwegian, KLM, Lufthansa, Swiss та Austrian Airlines. Здавалося, ще недавно на розвиток авіарейсів було безліч планів: восени напередодні Україна підписала договір про відкрите небо з ЄС. Це обіцяло багато перспектив з розвитку ринку.
На жаль, плани не реалізувалися, і вже більш як чотири роки небо над Україною повністю закрите для цивільних літаків, а дорога до європейських міст для українців тепер займає не пару годин, а іноді й кілька діб з пересадками.
Поки триває повномасштабна війна, тему відновлення польотів в Україні піднімали далеко не раз. Причому не на рівні абстрактних чуток: про це говорили і представники аеропортів, і в деяких ОВА – переважно на заході країни. Відкриття аеропорту у Львові привабить інвесторів, казали у Львівській ОВА. І головне – це мало зробити логістику зручнішою, щоб людям не доводилося проводити буквально дні в дорозі.
Аеропорт в Ужгороді місцеві чиновники сподівалися відкрити ще у 2022-му.
"Борт, який злітає, одразу потрапляє у небо Європейського Союзу, а не в небо України. Тому я впевнений, що за місяць-другий у нас полетять борти наших українських авіакомпаній, ті, які базуються сьогодні в Європі, в напрямку Відня, в напрямку, якщо потрібно, Праги, Мюнхена", – заявляв місцевим ЗМІ тодішній голова облради Володимир Чубірко. Але тоді до відкриття не дійшло.
Восени 2024-го Міністерство розвитку громад і територій презентувало дорожню карту, яка показувала перспективи відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану.
Презентували її за підтримки посольства США в Україні, разом профільними службами: Командуванням Повітряних Сил, Державіаслужбою та іншими. Залучали до заходу й різні авіакомпанії, керівників українських аеропортів. Втім, офіційного рішення про відкриття неба не було і тоді.
В 2025 році знову заговорили про можливе відкриття аеропорту у Львові "вже цієї весни". Гендиректор міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького Тетяна Романовська заявляла, що вже впродовж місяця після запуску терміналу у Львові готові працювати 5-7 авіакомпаній.
Ryanair збирається стати першою авіакомпанією, яка повернеться в Україну, і вже є плани запустити 25 маршрутів, обіцяв гендиректор компанії Майкл О'Лірі.
В той період в Україні якраз дуже активно говорили про можливе завершення бойових дій на тлі активності Дональда Трампа покласти край війні "дуже скоро". В уряді знову розглядали відкриття ще одного аеропорту – ужгородського. Цю ідею називали непоганою і експерти. Піднімаючись в небо зі злітної смуги, літаки чи не відразу б опинялися в повітряному просторі Словаччини – безпекові ризики мінімальні.
Але навесні 2026-го колишньому в.о. директора аеропорту в Ужгороді повідомили про підозру через ремонт дорожнього покриття, який не виконали в повному обсязі. Посадовець підписав фіктивні акти робіт, що призвело до збитків, кажуть в Закарпатській прокуратурі. Підозру отримав і підрядник: за даними слідства, він привласнив майже 700 тисяч гривень бюджетних коштів із виділеного мільйона.
Чи не найчастіше про готовність до відкриття весь цей час говорили в аеропорті "Бориспіль". Чотири роки, поки небо закрите, там підтримують весь функціонал аеропорту в такому стані, щоб рейси могли запуститися оперативно – звісно, за умови, якщо небо буде знову офіційно відкрите.
"На сьогодні рівень готовності нашого летовища складає приблизно місяць для того, щоб з моменту прийняття такого рішення (відкриття повітряного простору – ред.) запустити рейси з аеропорту "Бориспіль", – казав в лютому цього року гендиректор аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський.
Зараз аеропорт, кажуть в "Борисполі", на високому рівні готовності до відкриття. Але ключове тут, звісно, рішення держави про відновлення польотів і погодження цього питання з іноземними партнерами.
Чергова надія на відкриття неба з'явилася недавно: Міністерство розвитку громад та територій створило робочу групу "для координації дій з відновлення роботи аеропортів після війни". До неї увійшли представники різних структур: від керівників аеропортів до ДСНС.
Подробиць про те, які питання там будуть піднімати, поки немає. Але вже відомо, що будуть обговорювати можливе відкриття неба не тільки після війни, але й до її завершення. Про це в коментарі РБК-Україна сказав заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров.
"Робоча група наразі тільки створена, її завданням стане вивчення та аналіз різних факторів та ризиків – як щодо можливості запуску аеропортів ще під час війни, так і після її завершення. Надалі висновки та напрацювання цієї групи будуть передані на розгляд Верховному Головнокомандувачу, який уже буде ухвалювати фінальне рішення", – сказав він.
РБК-Україна намагалося взяти коментарі у кількох учасників робочої групи. На момент публікації аеропорт "Бориспіль" і Державіаслужба на наші запити не відповіли. В ДСНС, представники яких теж входять до робочої групи, теж втрималися від коментарів.
"Відновлення польотів можливе виключно за умови гарантування повної безпеки цивільної авіації. На сьогодні ключовим фактором залишається безпекова ситуація, яка не дозволяє розглядати відкриття повітряного простору як найближчу перспективу", – зазначає РБК-Україна міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Завдання робочої групи – напрацювання практичних рішень і поетапного плану відновлення авіасполучення, включаючи оцінку стану інфраструктури, вимоги безпеки та координацію між усіма залученими сторонами, каже він.
"Створена Робоча група має консультативно-дорадчий характер і зосереджена на напрацюванні базових підходів та рекомендацій, які можуть бути використані після стабілізації безпекової ситуації для поетапного і безпечного відновлення авіасполучення", – додав Кулеба.
За словами співрозмовників РБК-Україна в авіаційній галузі, технічно відновити польоти справді можна за кілька тижнів. Але велике питання – лише в безпеці всіх цих процесів. Потрібен надійний захист повітряного простору від військових загроз – ракет і дронів.
"Хто візьме на себе таку відповідальність? Страхові ризики величезні, – каже РБК-Україна співрозмовник зі сфери авіації. – Є авіакомпанії, а є їхні страхувальники, які можуть просто не ризикнути давати на це "зелене світло".
Страхові ризики будуть закладати в ціну перевезень, і тоді вже навряд чи будуть квитки по 9 євро, як у відносно мирний час. Вартість польотів буде значно вища, щоб якось покрити ці ризики.
Також невідомо, як забезпечити захист пасажирів від ракет. Якщо умовні "шахеди" довго летять до Львова і можна встигнути їх прослідкувати та вивести пасажирів, то проти балістики, яка летить дуже швидко, рішення фактично немає. Все це ще треба обговорювати із залученням іноземних партнерів, каже він.
При цьому співрозмовник впевнений, що принаймні кілька авіакомпаній точно погодяться знову зайти в Україну першими навіть з такими великими ризиками.
"Я думаю, це може бути українська компанія SkyUp, яка перевезла свої борти в ЄС і зараз досить успішно розвивається на європейському ринку. І зайдуть що лоукостери типу Ryanair і Wizz Air", – прогнозує фахівець.
Компанія WizzAir, до слова, вже встигла пообіцяти українцям "повернення додому". Днями там запустили рекламу в Facebook з таргетом на українську аудиторію – оголошення із запрошенням на їхні заходи в 4 містах. Після цього в Україні знову заговорили про те, що компанія відновлює польоти в Україні. Але в коментарі РБК-Україна у Wizz Air уточнили: кампанія стосувалася виключно набору персоналу.
"Єдиною метою цієї кампанії було просування кар'єрних можливостей у Wizz Air для громадян України", – йдеться в коментарі. Враження про швидке відновлення польотів, за словами авіаперевізника, створювати не планували.
"Ми прагнемо стати однією з перших авіакомпаній, які повернуться до України, щойно це дозволять обставини, і запропонувати численні можливості для подорожей як українцям, так й іноземцям," – пишуть у відповіді.
У Wizz Air визнали, що формулювання кампанії виявилося невдалим, і додали, що з огляду на тривалу війну та закритий повітряний простір компанія не може відновити польоти в Україні.
В Україні часто згадують Ізраїль, де рейси відбуваються і в умовах війни. Мовляв, чому це неможливо у нас?
Аеропорти Близького Сходу відкриті, але насправді через безпеку там все ж діють обмеження. Кількість рейсів значно зменшена, маршрути літаків змінені і подовжені, пояснює РБК-Україна редактор видання avianews.com Олександр Мироненко.
"Авіаперевізники країн зберігають обмежену кількість перельотів, щоб авіакомпанії могли у будь-яку мить стартувати у повну силу, коли настане мир. Фактично, наразі ситуація частково схожа на те, що ми бачили під час Covid-19. Літаки літають, пасажирів в них мало, але авіакомпаніям потрібно підтримувати інфраструктуру та сертифікати льотного персоналу. Якщо польотів не буде взагалі, стартувати знов буде значно складніше", – звертає він увагу.
При дотриманні певних заходів безпеки та правил поведінки, як на землі, так і в повітрі, досвід Ізраїлю свідчить про те, що навіть в умовах війни можна зберігати авіасполучення, зазначає в розмові з РБК-Україна посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський.
За його словами, кілька років тому в Україні думали над цією можливістю і радилися з ізраїльською стороною.
"Ми цим досвідом ділилися в Україні. Приїздили делегації, це не секрет. Був тут голова управління цивільної авіації Ізраїлю. Ми надали з цього приводу Україні свої рекомендації. Був запит з українського боку, але це було вже понад два роки тому, навіть три роки тому. Був запит, бо на певному етапі тут теж зважували таку можливість", – зазначає дипломат.
Міхаель Бродський підтверджує, що авіасполучення в Ізраїлі працює все ж не на повну потужність.
"По-перше, не всі компанії літають. Багато компаній, західних і не тільки, скасували рейси. Це питання страхування тощо. Ізраїльські компанії літають, але виконують обмежену кількість рейсів", – звертає увагу посол.
Авіакомпанії країн Перської затоки, де зараз теж не припиняють польоти, – державні, і формують велику частину економіки регіону. Флот їхніх авіаперевізників – сотні літаків, і влада цих країн намагається зробити так, щоб авіація не зупинилася повністю, каже Олександр Мироненко.
"В Україні авіакомпанії приватні. Після початку російського вторгнення в 2022 році частина українських авіакомпаній збанкрутіла, частина – змогла отримати дозволи на роботу в країнах ЄС або навіть на інших континентах. Наразі мова йде про трохи більше десятка пасажирських літаків з українською реєстрацією. Отже, це дуже різні масштаби для економіки", – пояснює він.
Питання страхування теж важливе, додає Мироненко. Країни Перської затоки можуть за рахунок бюджету страхувати підвищені ризики для цивільної авіації. Є великі сумніви, що такі ризики для польотів в Україну будуть страхувати західні компанії – ще до початку вторгнення в 2022 році вони почали забороняти застрахованим літакам літати в Україну.
"Росія веде пряму війну з Україною та використовує іноді за одну атаку сотні дронів та десятки ракет. Іран не веде прямої війни з сусідами – країнами Перської затоки, випускає не сотні, а десятки дронів під час атаки. Отже, така ситуація дозволяє урядам країн Перської затоки, які мають сучасні системи ППО, йти на ризик та частково запускати роботу цивільної авіації", – каже фахівець.
Він згадує і різне значення авіації для Близького Сходу та України. В Україні можна відносно швидко добратися в прикордонні аеропорти в сусідніх країнах наземним транспортом і вилетіти в будь-яку точку світу прямими рейсами або з пересадкою. А тим часом всі аеропорти країн Близького Сходу входять в зону ураження.
"Отже, там немає такої альтернативи – закрити одні аеропорти та літати з інших. До того ж, якщо товари завозяться в Україну автомобільним або залізничним транспортом, то для країн Близького Сходу авіація залишається ключовим елементом логістики", – пояснює експерт.
Авіація в Україні не функціонує чотири роки, і перезапуск будь-якого аеропорту стане важливою новиною. Але водночас це може зробити цей об'єкт ключовим для атак Росії, переконаний Мироненко.
Весь світ зараз бачить, як Росія атакує пасажирські потяги в Україні. Те саме може статися з відкритим аеропортом, і буквально кілька масованих обстрілів можуть швидко зробити об’єкт непридатним для обслуговування рейсів.
Читайте також: Аеропорт "Бориспіль" готовий відновити рейси протягом місяця після відкриття неба
Рік найважчих випробувань. Як війна змінила українську цивільну авіацію