100 тисяч "тануть" під матрацом? Як зберегти гроші від інфляції у 2026 році

Головне:

• Інфляція: Ціни зростають, через що кошти швидко втрачають купівельну спроможність.
• ОВДП: Висока дохідність та відсутність податків - сильні сторони держоблігацій.
• Валюта: Долари та євро також вразливі до інфляції, їх доцільно інвестувати у фінансові інструменти, прив’язані до іноземної валюти.
• Диверсифікація: Кошти варто розподіляти між різними фінансовим інструментами та валютами.

Фото: чотири варіанти, куди можна вкладати гроші (інфографіка РБК-Україна)

Зберігати великі суми коштів у готівці та ще й в гривні - це завжди небезпечно, зазначає Тарас Козак. Окрім ризику крадіжки або фізичних пошкоджень, основною загрозою є знецінення коштів внаслідок інфляції. А це значить, що за умовні 100 тисяч гривень через рік можна буде купити меншу кількість товарів та послуг, ніж зараз.

За даними НБУ, у січні інфляція в річному вимірі сягнула 7,4%. І хоча це менше, ніж попередні місяці, все ще суттєво та небезпечно для кишень громадян. Іншими словами, за рік ті самі 100 тисяч втратили одразу 7400 гривень.

Отож, куди вкласти кошти, щоб їх не "з’їла" інфляція?

Облігації держпозики: старт від 1000 гривень

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) - це державні цінні папери, які випускає Міністерство фінансів. Їх можна купити у:

• брокерів,
• банках,
• онлайн-застосунку "Дія". 

Станом на зараз на руках у населення ОВДП на 125,3 млрд гривень, що становить понад 6% всіх випущених подібних інструментів.

Мінімальна вартість однієї облігації становить від 1000 гривень, а для валютних - від 1000 доларів або євро. Облігації відрізняються датою погашення та дохідністю. Тобто чим довше строк до погашення, тим вищий відсоток сплачує держава.

Ризик невиплати за ОВДП майже відсутній - держава гарантує 100% повернення вартості та доходу за облігаціями незалежно від суми.

Дохідність таких інвестицій у гривні становить від 15% до 17% річних, а для облігацій у доларах чи євро - близько 4% та 3% відповідно. 

Козак називає ОВДП "найкращою в Україні інвестицією на сьогодні".

Депозити: 100% під захистом держави

Середні ставки за депозитами становлять близько ​​10,5-13% річних, а деякі провідні банки пропонують ставки до 17% річних для вкладів строком на 12 місяців.

"Мінусом" депозитів з точки зору власника коштів є обов'язковий податок на дохід у розмірі 23% (18% податок + 5% військовий збір). А тому реальна дохідність депозиту вийде меншою, ніж здається на перший погляд.  І на відміну від депозиту, ОВДП не підлягають оподаткуванню. 

Фото: простими словами - як захистити свої гроші від інфляції (інфографіка РБК-Україна)

Що ж стосується гарантій, то українські банки є добре капіталізованими та надійними, попри воєнний стан. 

Виплати за депозитами в Україні гарантує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а впродовж дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення держава гарантує 100% відшкодування всіх вкладів.

Інвестиційні фонди

Тарас Козак також звертає увагу на можливість інвестувати у нерухомість, причому навіть якщо у людини немає великої суми для купівлі квартири чи будинку. 

"Йдеться про нерухомість, в яку можна інвестувати через інвестиційні фонди, які, у свою чергу, вкладають свої активи в такі об’єкти. Такі фонди на Заході називаються Real Estate Investment Trust (REIT), або українською - фонди нерухомості”, - розповідає Козак.

Головною особливістю таких фондів є отримання пасивного доходу від оренди житла. При цьому інвесторам не потрібно керувати ними самостійно, адже компанія сама займається пошуком та управлінням об’єктами.  

За словами експерта, популярність такого виду інвестування в Україні зростає. Досить популярними серед українських фондів є "Inzhur" та "S1". Вони часто дозволяють інвестувати навіть невеликі суми: від 100-1000 гривень, однак можуть бути обмеження й від 122 000 гривень.  

Валютні ризики або чому долар - не панацея

Найбільш звичною інвестицією в Україні залишається купівля іноземної валюти. Проте, як вказує Тарас Козак, сама по собі іноземна валюта не є інвестицією, адже вона також втрачає купівельну спроможність. Інфляція у долара чи євро нижча, ніж у гривні, але вона все-таки існує.

"Валюта може захистити від девальвації гривні, але вона також піддається інфляції", - зауважує експерт.

Він переконаний: є бажання заощаджувати кошти у валюті, найкращим варіантом буде не купувати готівку, а інвестувати у фінансові інструменти, прив’язані до іноземної валюти.

Експерт також радить не тримати всі кошти в одній валюті, щоб зменшити втрати від інфляції.

Як скласти інвестиційний портфель

Важливим кроком для зменшення ризиків під час інвестування коштів є диверсифікація інвестиційного портфеля. Іншими словами, розподіл коштів між різними фінансовими інструментами та в різних валютах з метою мінімізації можливих ризиків.

"В сучасних умовах більше 50% - це гривня, а менше 50% - іноземні валюти. Скажімо, 60% у гривні, 20% - у євро та 20% - у доларах. Гривневі інструменти - в ОВДП, а валютні - у золото, валютні ОВДП чи корпоративні облігації. Мінімум готівки та максимум активів, які приносять дохід", - рекомендує Тарас Козак.

Головний принцип - не тримати великі суми в готівці та розподіляти заощадження між різними інструментами.