Померла балерина Клод Бессі - муза Сержа Лифаря і легенда Паризької опери

Померла Клод Бессі

Бессі пішла з життя 23 квітня у власному домі в Парижі. Причину смерті наразі не розголошують.

Клод залишила помітний слід в історії французького балету як прима-балерина, хореографка та багаторічна очільниця Школи танцю Паризької опери.

Із цією інституцією її життя було пов’язане понад шість десятиліть: спочатку як артистки, а пізніше як наставниці й реформаторки.

Майбутня зірка балету народилася у Парижі в 1932 році в родині художників. Танцювати вона почала ще в дитинстві, а в 10 років вступила до Школи танцю Паризької опери.

Уже в 14-річному віці Бессі приєдналася до кордебалету й стала наймолодшою артисткою трупи.

У 1956 році вона отримала звання étoile, що є найвищим у балетній ієрархії.

Клод Бессі і Серж Ліфарь (фото: facebook.com/National.opera.of.Ukraine)

Важливе місце у її творчому становленні посів український балетмейстер Серж Лифарь, який у той час керував балетом Паризької опери.

Саме Клод Бессі стала однією з його головних муз і виконувала провідні ролі в його постановках, серед яких "Федра", "Білосніжка", "Дафніс і Хлоя", "Шлях світла" та інші.

Саме робота з Лифарем сформувала її сценічну манеру - драматичну, точну і водночас дуже виразну.

Окремий зв’язок у Бессі був і з Україною. У 2019 році вона приїжджала до Києва, зокрема через постать і спадщину Сержа Лифаря.

Після звістки про її смерть у Національній опері України також ушанували пам’ять балерини.

"Під враженням від вистав української трупи Клод Бессі висловила бажання відвідати батьківщину Сержа Лифаря і подивитися ще кілька балетів Національної опери України. 30 березня 2019 французькі гості відвідали балет "Снігова королева", який після того одразу отримав статус гастрольної вистави, фото-виставку, присвячену Сержу Лифарю", - пригадали у Національний опері.

Клод Бессі у Києві 2019 року (фото: facebook.com/National.opera.of.Ukraine)

Окрім класичного репертуару, Бессі співпрацювала з відомими хореографами й виступала на міжнародних сценах, у тому числі з Американським театром балету.

Вона також знімалася в кіно: у 1956 році взяла участь у фільмі "Запрошення на танець" режисера Джина Келлі, який пізніше поставив для неї балет Pas de dieux.

Кар’єра балерини не обійшлася без серйозних випробувань. У 1967 році вона потрапила в тяжку автомобільну аварію, через яку була змушена на певний час залишити сцену.

Проте згодом Бессі повернулася до виступів і вже у 1970 році станцювала головну партію в "Болеро" Моріса Бежара у Палаці спорту в Парижі.

Того ж року вона очолила Балет Паризької опери, хоча на цій посаді пробула недовго.

Уже з 1972 року Клод Бессі стала директоркою Школи танцю Паризької опери й залишалася на цій посаді до 2004 року.

Саме в цей період вона найбільше вплинула на розвиток французької балетної школи.

Під її керівництвом навчальна система зазнала суттєвих змін: до програми додали сучасний танець, інші елементи акторської майстерності та нові дисципліни.

Померла Клод Бессі (фото: facebook.com/National.opera.of.Ukraine)

Бессі виховала цілу плеяду всесвітньо відомих артистів. Серед її учнів - Патрік Дюпон, Сільві Гіллем, Марі-Клод П’єтрагалла, Лоран Ілер, Мануель Легрі, Ніколя Ле Ріш, Матьє Ганьо та інші.

Багато хто з них згодом очолив провідні європейські театри.

У Паризькій опері заявили, що вона "залишила незабутній слід завдяки своєму величезному таланту виконавиці та відданості вихованню нових поколінь танцівників".

Педагогічна манера Бессі вирізнялася суворою дисципліною, високими вимогами до техніки та сценічної подачі.

Через це її підхід не раз ставав предметом дискусій, а в 2000-х роках його навіть критикували як надто жорсткий.