Розійтися по командах: як у Верховній раді починають підготовку до парламентських виборів

Завершення президентських виборів плавно перейшло в старт парламентської виборчої кампанії. І хоча наступні вибори в Раду заплановані тільки на кінець жовтня, політики почали думати про них уже зараз. Привід замислитися дав Володимир Зеленський, заявивши, що не виключає розпуску парламенту після своєї інавгурації. Щоби не бути заскоченими зненацька й не втратити вплив у Раді, ключові політичні гравці завчасно почали оновлювати свої команди і придивлятися до потенційних союзників. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Обраний президент України Володимир Зеленський у суботу, 4 травня, зустрівся з представниками парламентських фракцій, груп і керівництвом Ради. Темою зустрічі була дата інавгурації, з якою через тиждень мають визначитися народні депутати. Втім, самих парламентарів куди більше цікавило інше питання: чи стане Зеленський розпускати Раду й запускати процес дострокових виборів.

Чіткої відповіді депутати від нього не почули. Зеленський лише заявив, що говорити про розпуск Верховної ради ще рано, оскільки поки він не має президентських повноважень. Але раніше переможець президентських перегонів не виключав можливість розпуску парламенту, якщо це не буде суперечити закону. Якщо він зважиться на такий крок, позачергові вибори в Раду відбудуться вже влітку. В іншому випадку, Зеленському доведеться знаходити спільну мову з цим складом парламенту, у тому числі для підтримки його ініціатив і кадрових рішень, як мінімум до листопада.

Поки є кілька варіантів розвитку подій. Перший – Верховна рада чи спікер можуть заблокувати дострокові вибори, призначивши інавгурацію на дату після 27 травня. Саме з цього дня починається відлік останніх шести місяців повноважень Верховної ради, протягом яких вона вже не може бути розпущена.

Другий варіант – депутати погодяться провести інавгурацію до 27 травня. Сам Зеленський і члени його команди запропонували призначити церемонію на 19 травня. Але на зустрічі в суботу депутати сказали, що визначатися з датою будуть наступного пленарного тижня Ради – 14 травня або пізніше.

Третій варіант – розпустити Раду після 27 травня. Деякі депутати, які підтримують Зеленського, апелюють до альтернативного трактування законодавства в частині останніх шести місяців, що дозволяє відправити парламент на перевибори до 16 червня. Якщо такий сценарій спрацює, новому президенту не складе проблем розпустити Раду, навіть якщо інавгурація відбудеться після 27 травня.

Повне перезавантаження

Офіційно в коаліції – фракції БПП і "Народний фронт" – виступили проти дострокових виборів. Останнього пленарного тижня глава фракції НФ Максим Бурбак зачитав спільну заяву двох політсил, у якому назвав дострокові вибори у Верховну раду незаконними.

Але, за словами джерела РБК-Україна в БПП, під час зустрічі з фракцією два тижні тому Петро Порошенко сказав депутатам бути готовими до різних сценаріїв: і до чергових, і до дострокових виборів, оскільки поки невідомо, чи буде Зеленський наполягати на розпуску Ради.

Непублічно співрозмовники в БПП визнають, що дострокові вибори для них не найгірший сценарій, зважаючи на те, що збільшити своє представництво в наступному парламенті там планують завдяки перемозі в мажоритарних округах.

"В такому випадку ми точно йдемо на вибори за нинішньою змішаною системою. До того ж ми тільки мобілізували свій електорат під час президентських виборів, тому можемо розраховувати на плюс-мінус близький результат", – говорить близький соратник чинного президента.

Невдовзі після інавгурації нового глави держави відбудеться партійний з'їзд "БПП-Солідарність", а в самій структурі партії пройдуть кадрові зміни, сказав голова фракції БПП Артур Герасимов. Відбирати членів своєї команди в БПП збираються на основі праймеріз. Крім того, співрозмовники РБК-Україна в президентській фракції прогнозують, що зміниться назва партії. Не виключено, що вона буде скорочена до "Солідарність".

Зараз у команді Порошенка аналізують тактичні помилки, допущені під час президентської кампанії, і з урахуванням цих промахів будуть вибудовувати свою кампанію на вибори в Раду. "Ми чітко розуміємо, що одна з ключових – це помилки в інформаційній стратегії", – визнав Герасимов.

Не менш гостро для БПП стоїть питання союзників на виборах у Раду. На зустрічі президента з командою був і прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який підтримав Порошенка на старті виборчої кампанії. Ще на початку року сторони начебто домовилися про спільний похід на парламентські вибори, розповідав РБК-Україна один із соратників Порошенко.

Але вже на наступний день після другого туру президентських виборів Гройсман заявив про намір сформувати нову політичну силу для участі в парламентських виборах. На зустрічі з фракцією БПП прем'єр ухилився від будь-якої конкретики щодо формату своєї участі у виборчій кампанії. За словами джерел видання в БПП і НФ, Гройсман розглядає можливість спільного походу на парламентські вибори з лідером "Народного фронту" Арсенієм Яценюком.

"Ми пропонували їм обом іти на вибори в Раду єдиною командою. Жодної чіткої відповіді поки що не надійшло. Втім, нам же буде краще, якщо вони підуть окремо. Якщо вони створять окрему партію – партію прем'єрів, які провели кілька підвищень тарифів, то технологічно ми від цього будемо тільки в плюсі", – упевнений один із близьких соратників Порошенка.

Під час президентської кампанії ключові фігури "Народного фронту" робили ставки на конкуруючих між собою кандидатів. З наближенням виборів у Раду лідери НФ можуть взагалі опинитися по різні боки політичних барикад. За словами співрозмовників видання і в БПП, і в НФ, спікер Ради Андрій Парубій, імовірно, піде на вибори в команді Порошенка.

"Парубій претендує на місце в першій п'ятірці партії Порошенко. Скоріш за все, разом з Парубієм туди зайдуть також кілька членів фракції, що орієнтуються на нього. Він, звичайно ж, хотів би зберегти за собою посаду спікера в наступному скликанні. У якості альтернативи він не проти очолити парламентський комітет з питань нацбезпеки і оборони, або ж комітет з контролю за спецслужбами і розвідкою, який повинен бути створений в рамках прийнятого минулого року закону про нацбезпеку", – розповів РБК-Україна один з депутатів у "Народному фронті".

Ще один із керівників "Народного фронту", секретар РНБО Олександр Турчинов поки не визначився, як і з ким він буде брати участь у парламентській кампанії, каже співрозмовник в НФ. Тоді як міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, за словами джерел у НФ, може зробити ставку на кілька партійних проектів.

Боротьба за рейтинги

Помилки своєї президентської кампанії аналізують і в команді Юлії Тимошенко, щоби не повторити їх уже під час виборів у Раду. "Юлія Володимирівна під час кампанії наробила багато помилок, тому що занадто багато на себе брала й намагалася тримати під контролем все до дрібниць", – визнає один із депутатів фракції "Батьківщина".

Один із недоліків кампанії Тимошенко полягає в провальній роботі з виборцями в соцмережах, упевнений співрозмовник. "У нас не було окремої онлайн і офлайн кампанії. По суті, Юлію Володимирівну загнали у формат кампанії минулого століття", – пояснює він.

Штабісти радять Тимошенко провести персональний ребрендинг. "Їй необхідно змінити її образ Жанни Д'Арк, який вона зайняла під кінець кампанії, на більш буденний. Усе це приготування сирників, пробіжки, теніс – це працювало", – розповідає співрозмовник в "Батьківщині".

З посиленням позицій Зеленського Тимошенко позбулася частини своїх потенційних виборців, вважають у команді "Батьківщини". "Фактично Зеленський "обдер" нас до електорального ядра, – пояснює співрозмовник у фракції. – А тому завдання на парламентську кампанію полягає в тому, щоб вийти за межі цього ядра".

До виборів в Раду готуються також у "Самопомочі", чий лідер Андрій Садовий під час президентських виборів зняв свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка. На парламентські вибори "Самопоміч" планує йти окремо. Список партії на вибори в Раду буде сформовано з трьох блоків, розповів РБК-Україна голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк. Один із цих блоків складуть теперішні народні депутати, які, за словами Березюка, будуть "прорейтинговані" обласними партійними організаціями.

"З 11 травня починаються конференції обласних організацій. Їм буде надано список народних депутатів, які бажають балотуватися в наступне скликання парламенту. Кожен член організації визначить його місце в списку за прикладом виборів із відкритими списками", – пояснив Олег Березюк.

У другому блоці будуть члени "Самопомочі" з числа регіонального партактиву, які також пройдуть рейтингування в обласних організаціях. "Третя частина списку буде відведена для експертів, неполітичних осіб, представників інших політичних сил, які захочуть увійти в "Самопоміч". Якщо ми хочемо відкриті списки в парламент, ми повинні формувати свій партійний список таким шляхом", – додав глава фракції.

Велику фракцію, згідно з останніми соцопитуваннями, у наступному парламенті може отримати "Опозиційна платформа – За життя". Кандидат у президенти від цієї політсили Юрій Бойко отримав четвертий результат 31 березня. Між першим і другим туром виборів в соцопитуваннях ця партія вийшла на друге місце після "Слуги народу" Зеленського.

Кандидат від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул набрав на виборах приблизно 4%. Після того, як з "Опоблоку" зі скандалом виключили її керівників – Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна, а також виходу їхніх прихильників, рейтинг партії помітно просів. І тепер шанси ОБ на проходження в наступне скликання коливаються в межах прохідного бар'єру.

Багато співрозмовників видання і в ОБ, і в "Опоплатформі – За життя" раніше допускали, що до парламентських виборів сторони можуть домовитися про об'єднання й піти в Раду єдиною командою. Тоді б "Опоблок" і "За життя" могли претендувати на одну з найчисельніших фракцій у наступному скликанні. Але поки ніяких об'єднавчих процесів у цьому таборі не відбувається.

За словами голови політради партії "Опозиційна платформа ‒ За життя" Віктора Медведчука, питання переговорів про можливе об'єднання партій на сьогодні не актуальне. В інтерв'ю РБК-Україна Сергій Льовочкін підтвердив, що партії не ведуть переговорів про об'єднання, але підкреслив, що особисто він "по-філософськи прихильник об'єднання".

Вхід за списками

Після перемоги Зеленського на виборах у депутатському корпусі заговорили про можливий перехід до пропорційної системи виборів, але з закритими списками, з тривідсотковим прохідним бар'єром.

Водночас майже півтора року депутатська робоча група готує до другого читання проект Виборчого кодексу, яким передбачено перехід до пропорційної системи виборів із відкритими регіональними списками і чотиривідсотковим бар'єром.

Говорячи про головного лобіста переходу до пропорційної системи з закритими списками, декілька співбесідників РБК-Україна з різних фракцій і груп вказали на співголову парламентської групи "Відродження" Віталія Хомутинніка. За інформацією РБК-Україна, такі ініціативи Хомутинніка призвели до скандалу всередині самої групи, враховуючи, що в парламенті "Відродження" складається виключно з мажоритарників.

За словами співрозмовників видання, які побажали залишитися неназваними, під час президентської кампанії Хомутиннік нібито надавав підтримку Володимиру Зеленському. Натомість депутат нібито домовився про квоти на низку місць у списку партії "Слуга народу" на парламентських виборах.

На тлі високих рейтингів партії новообраного президента вибори за пропорційною системою дозволять Віталію Хомутинніку завести більше своїх людей за списками "Слуги народу" в наступний парламент, стверджують співрозмовники в депутатському корпусі.

Сам же Хомутиннік у такому випадку, за твердженням джерел, може піти в парламент за списками "Опоблоку" або "Опозиційної платформи – За життя". Причому тривідсотковий бар'єр дозволить заручитися підтримкою інших партій, представлених в парламенті, пояснює один із співрозмовників у групі "Відродження", наприклад, "Народного фронту", чиї шанси на проходження в Раду за такого бар'єру більш реалістичні.

Цікаво, що на погоджувальній раді Верховної ради 8 квітня керівник групи "Відродження" Віктор Бондар закликав депутатів приступити до розгляду Виборчого кодексу.

Віталій Хомутиннік в коментарі РБК-Україна спростував інформацію про фінансування кампанії Володимира Зеленського, а також прояснив свою позицію з приводу прийняття Виборчого кодексу.

"Я виступаю за збереження чинної системи з мажоритарним складником, оскільки мажоритарка дозволяє забезпечити дві речі – зв'язок виборців із депутатами та представництво інтересів регіону в парламенті. Або, якщо змінювати виборчу систему в Україні, то необхідно запроваджувати відкриті списки за аналогом останніх місцевих виборів 2015 року", – сказав виданню Хомутиннік.

Що ж стосується формату участі у наступних парламентських виборах, він заявив, що поки ще не ухвалив для себе рішення, чи буде балотуватися в Раду чи ні.