Дружба з розрахунку: як Петро Порошенко шукав політичних союзників перед виборами

Дружба з розрахунку: як Петро Порошенко шукав політичних союзників перед виборами
Петро Порошенко переконав Володимира Гройсмана підтримати його на виборах президента в березні (Віталій Носач, РБК-Україна)

Петро Порошенко, готуючись до президентської передвиборної кампанії, шукав прихильників серед лідерів правлячої коаліції, членів уряду й потенційно рейтингових кандидатів. Їхня підтримка для Порошенка – певна гарантія того, що він буде єдиним кандидатом від влади в боротьбі за президентський пост. Частково главі держави і його команді вдалося досягти поставленої мети. Про те, як Порошенко шукав партнерів серед політичних "важковаговиків" і кого в результаті зумів схилити до лав своїх союзників – в матеріалі РБК-Україна.

Команда Петра Порошенка останні два роки шукала союзників і намагалася заручитися підтримкою прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, лідерів "Народного фронту" Арсенія Яценюка та Арсена Авакова, а також мера Києва і голови партії "БПП - Солідарність" Віталія Кличка. На вулиці Банковій, де розташована Адміністрація президента, переконували політиків підтримати Порошенка єдиним кандидатом на виборах у березні, а потім єдиною командою піти на парламентські вибори.

Союз із Гройсманом, Кличком і "фронтовиками" гарантував би Петру Порошенку, що він, по-перше, буде єдиним кандидатом від влади, і що в боротьбу за президентський пост не включиться хтось іще із лідерів правлячої коаліції, здатний розпорошити голоси "провладного" електорату. По-друге, спільний похід на вибори в Раду БПП і НФ, чиї рейтинги помітно "просіли" за останні роки, дозволив би зміцнити шанси правлячої політичної еліти пройти в парламент наступного скликання.

Усі спроби домовитися кілька разів заходили у глухий кут, впираючись у питання розподілу квот у керівних органах загального проекту або персональні амбіції. До старту президентської кампанії на Банковій знайшли спільну мову далеко не з усіма, з ким планували спочатку.

Вимушений мир

В оточенні Петра Порошенка і Володимира Гройсмана не приховують, що розбіжності між прем'єром і президентом стали наростати з весни 2016 року, коли Гройсман очолив уряд, покинувши посаду спікера Ради. Але замість лояльності від прем'єра, на яку розраховували в президентській команді, Порошенко побачив, як Гройсман намагався дистанціюватися від нього, всіляко даючи зрозуміти, що він – самостійний політичний гравець.

Показуючи, як треба управляти державою, прем'єр став вибудовувати тісні стосунки з "Народним фронтом" і його лідерами, публічно обмінюючись компліментами і словами підтримки з Арсенієм Яценюком. Минулого року Гройсман підтримав ідею Авакова допустити поліцейських у зони митного контролю, тим самим сплутавши карти підконтрольній президенту СБУ.

Коли минулого року Банкова, лідери НФ і прем'єр почали обговорювати рамковий формат співпраці на президентських і парламентських виборах 2019 року, Гройсман перший вийшов із переговорного процесу. Такий демарш прем'єра в президентському оточенні списували на його особисті політичні амбіції. Протягом минулого року прем'єр, як розповідало РБК-Украина, виношував ідею про створення власної політичної сили, з якою він піде на парламентські вибори 2019 року. Ці амбіції, як вважали на Банковій, підігрівалися зі сторони Яценюка.

Градус напруги між президентом і прем'єром підвищила пильна увага правоохоронних органів до близького соратника Гройсмана – в. о. глави ДФС Мирослава Продана. У листопаді Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила про підозру Продану в незаконному збагаченні.

"Ситуацію з Проданом Гройсман сприйняв на свій рахунок, немов ми пішли атакою особисто на нього. Але по Продану в органів реально є питання", – розповідало РБК-Україна джерело в оточенні президента. На початку вересня минулого року Продан пішов у відставку, після чого інтерес до його персони став згасати. На початку лютого Солом'янський суд Києва дозволив зняти з Продана електронний браслет і повернув йому паспорт.

Відлига у відносинах між прем'єром і президентом почалася ближче до кінця минулого року. Єдиним фронтом Гройсман і Порошенко діяли в листопаді, коли Рада ухвалила держбюджет на 2019 рік. Прийняття збалансованого бюджету було однією з важливих умов для продовження співпраці з МВФ. Без підтримки кредитора перед урядом відкривалася вкрай невигідна перспектива дефолту. Напередодні президентських виборів фіаско Кабміну явно не зіграло б на руку Порошенка, який, хоче він того чи ні, став збірним уособленням влади. Президент і керівництво БПП підтримало Гройсмана під час прийняття бюджету, стримавши запал депутатів і не дозволивши їм сильно збільшити видаткову частину держказни.

"Ми підтримали Гройсмана під час голосування за бюджет. Йому, на щастя, вдалося уникнути дефолту, чим він дуже задоволений. Адже з МВФ він би не домовився без участі президента", – запевняв один із соратників Порошенка, розповідаючи про причини поліпшення відносин між президентом і прем'єром.

Попередні домовленості про союз між прем'єром і президентом поки обмежуються тим, що в разі перемоги Порошенка на виборах вони єдиною командою підуть на парламентські вибори. "Ні Гройсману, ні Кличку ми жодних умов не ставили, а вони – ніяких не висували. Зараз відносини і рівень взаємодії у нас з ними, мабуть, найкращі і найбільш конструктивні за останні кілька років", – запевняє один із впливових членів президентської команди.

У випадку з Гройсманом і Кличком, скоріш за все, свою роль зіграли прагматизм і інстинкт самозбереження, вважає ще одне із джерел видання в президентському штабі. "Вони зрозуміли, що за сьогоднішнього політичного розкладу всім потрібно об'єднуватися, щоби завести якусь кількісну фракцію в парламент. Хоча все буде залежати від результату президентських виборів", – визнає співрозмовник.

Поліпшення відносин між прем'єром і президентом відбилося й на меседжах передвиборної кампанії Порошенка. Представляючи свою передвиборчу програму, він акцентував на необхідності економічних перетворень, що є виключно прерогативою уряду. Хоча ще наприкінці минулого року один із елементів його кампанії полягав у тому, щоби максимально розмежувати повноваження президента і уряду в очах виборців.

Тепер же Порошенко активно використовує теми соціальних стандартів і боротьби з бідністю. На початку лютого президент на нараді за участі прем'єра оголосив про старт монетизації житлових субсидій у грошовій формі, що, очевидно, зіграє на руку Порошенко напередодні виборів. "Звісно, те, що президент експлуатує економічні теми зі сфери компетенції Кабміну – все це погоджено з Гройсманом. Щоправда, він пропонував запустити монетизацію субсидій грошима через рік, але у нас є фактор виборів. Він погодився", – говорить один із членів штабу Порошенка.

Підходи в стратегії кампанії довелося міняти на ходу, зізнається співрозмовник. "Ми провели фокус-групи, які показали, що українці очікують від президента якогось економічного дива. Вони хочуть, щоби президент обіцяв їм економічні поліпшення. Тому тепер економічний аспект – ще один із акцентів його кампанії", – зазначило джерело.

В оточенні Гройсмана непублічно зазначають, що президент отримає від прем'єра обережну підтримку. "Будемо підтримувати там, де це нам не завадить і не створить особливих проблем. Поки чекаємо виборів, а як далі діяти – буде видно", – говорить співрозмовник РБК-Україна в Кабміні.

Витримати УДАР

За тиждень до форуму, на якому Порошенко заявив про намір переобратися на другий термін, у команді глави держави не було впевненості, що Віталій Кличко підтримає президента в його намірі знову йти на вибори. І це при тому, що раніше серйозних підстав сумніватися в лояльності київського мера, який все ще значиться формальним головою партії "БПП-Солідарність", у команди Порошенка не було, запевняли РБК-Україна джерела в близькому оточенні президента.

Хоча в політичних колах час від часу все ж подейкували, що Кличко може реанімувати свою партію УДАР і навіть поборотися за посаду президента на березневих виборах. Уперше ідея про похід мера Києва в президенти озвучувалася в його оточенні ще влітку минулого року. До того ж обговорювався навіть теоретичний сценарій висунення Кличка в якості "кандидата від влади" в разі повного електорального провалу Порошенка і відмови останнього від балотування. Чергову хвилю розмов спричинила масова зовнішня реклама із зображенням мера, що заполонила вулиці Києва на старті виборчої кампанії. Втім, тоді ж один із членів команди мера, відповідаючи на питання РБК-Україна, чи йде Кличко в президенти, відповів: "Обов'язково. У 2024-му році".

Буквально за день до форуму, на якому, як планувалося, Кличко повинен був заявити про підтримку Порошенка, стало відомо про раптову госпіталізацію мера в австрійську клініку з рецидивом старої травми спини. У політичних колах і в самому президентському штабі таку випадковість розцінили як бажання Кличка уникнути публічної підтримки Порошенка на березневих виборах. Цей маневр із боку столичного градоначальника міг сплутати всі карти для президентської команди.

Госпіталізація Кличка не була надуманою чи спланованою, кажуть джерела РБК-Україна в штабі, і водночас визнають, що висловлюватися на підтримку Порошенка він і справді не особливо хотів. Але в результаті Кличко все ж записав із клініки відеозвернення зі словами підтримки Порошенка.

Якщо Кличко піде на вибори до Ради без БПП, він може не подолати 5-процетный бар'єр, вважає один із соратників Порошенка. "Кличко теоретично може йти самостійно, але отримає приблизно 3%, щось відбере у нас по Києву. У разі якщо Порошенко програє, це вдвічі абсурдно, бо тоді всім навпаки потрібно буде максимально об'єднуватися і йти єдиною командою, щоб отримати представництво в парламенті. Кличко ж чомусь собі придумав, що УДАР може набрати по країні 5% і для цього йому потрібно позиціонувати себе як самостійний політик, зберігаючи помірний нейтралітет", - вважає джерело.

За версією, що висувають у ЗМІ, переконати Кличка підтримати Порошенка вдалося завдяки відходу з посади в. о. міністра аграрної політики Максима Мартинюка, який вважався близьким до прем'єра. Тоді як спочатку під час формування Кабміну Гройсмана посада міністра АПК була квотою групи УДАР. Зі звільненням Мартинюка, згідно зі згаданою версією, міністерство повернули в орбіту УДАРу. Тепер відомством керує один із заступників міністра Ольга Трофімцева.

Втім, у штабі Порошенка запевняють, що ця версія не відповідає дійсності. "Мартинюк продовжує контролювати міністерство, зараз міністерством керує його людина. Сам він звільнився, щоби займатися якимись питаннями Гройсмана", - пояснив РБК-Україна один із впливових членів команди Порошенка, не вдаючись у деталі.

Прорвали фронт

У зв'язку з тим, що в "Народному фронті" кілька центрів впливу, у партії так і не змогли прийти до єдиної позиції щодо підтримки когось із непартійних кандидатів на виборах у березні. Тому кожен із лідерів НФ вирішив діяти на свій розсуд. Скажімо, виступ спікера Андрія Парубія на президентському форумі "Від Крут до Брюсселя" наприкінці січня супроводжувався явними компліментами в бік президента. В штабі Порошенка запевняють, що зараз Парубій і президент – "тверді союзники". На їхні відносини позитивно вплинуло те, що обидва доклали чимало зусиль для отримання автокефалії для української православної церкви. На цьому грунті вони налагодили тісну комунікацію, пояснює одне з джерел в АП.

У Порошенка називають своїм союзником і Олександра Турчинова, якого на початку минулого року, за інформацією РБК-Україна, в АП розглядали в якості глави президентського штабу. Але той, намагаючись зберегти нейтралітет, а також через неоднозначну позицію своєї партії щодо Порошенка, відмовився. Ця неоднозначність пояснюється тим, що багато членів НФ, куди після Революції гідності увійшли чимало членів партії "Батьківщина", швидше підтримають Тимошенко – суперника Порошенка в президентській гонці. До того ж у НФ впевнені, що за кампанією із дискредитації Арсенія Яценюка, що обернулася його вимушеним відходом із посади прем'єр-міністра у квітні 2016 року, стояла саме Банкова.

На відміну від Парубія і Турчинова, Арсеній Яценюк на форум до Порошенко не прийшов. При тому, що в президентському штабі розраховували, що екс-прем'єр також виступить із промовою, навіть якщо й не стане висловлюватися на підтримку президента. "Був сценарій, що він заявить, що вітає форум, а з'їзд "Народного фронту" другого лютого прийме рішення щодо кандидата, а саме – про підтримку Порошенка", – розповідав один із штабістів Порошенка.

Виступаючи на з'їзді НФ, заяви про підтримку Порошенка від Яценюка так і не прозвучало. Хоча очевидні відсилання до передвиборчих тез та акцентів стратегії Порошенка все ж були. Зараз Яценюк намагатиметься зберегти нейтралітет на час кампанії, визначаючись із майбутніми союзниками за підсумками президентських виборів, вважають у штабі Порошенка.

"Яценюк зараз на роздоріжжі. З одного боку, він розуміє, що найкращий варіант для нього – це підтримати Порошенка. З іншого боку, у нього під боком Аваков, який чинить спротив. З третьої сторони, у нього фракція, яка не знає, куди їм бігти взагалі", – розмірковує одне із джерел в оточенні Порошенка.

Непрості стосунки у президента складаються з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. З наближенням виборів конфронтація між ними тільки загострилася, про що писало РБК-Україна. В команді Порошенко переконані, що МВС і Національна поліція, реагуючи на випадки порушення виборчого законодавства, використовують вибірковий підхід і підіграють штабу Тимошенко. Як писало РБК-Україна, у Авакова склалися непогані стосунки з Юлією Тимошенко, і він, найімовірніше, робитиме ставку на її перемогу.

Локальні ставки

Поряд із політичними "важковаговиками" штаб Порошенка намагався схилити до співпраці впливових народних депутатів, обраних у мажоритарних округах і які мають там великий рівень підтримки, а також представників місцевих еліт. Наприклад, на форумі Порошенка були присутні кілька депутатів з парламентської групи "Воля народу", зокрема Ярослав Москаленко, Степан Івахів, Сергій Мартиняк та Олександр Фельдман. За словами співрозмовника в близькому оточенні президента, деякі з них очолюють виборчі штаби Порошенка в своїх регіонах. "Наприклад, Івахів – один із керівників штабу у Волинській області", – сказав співрозмовник.

Крім того, штаб намагається вибудувати співпрацю з рейтинговими мерами у великих містах України. Це – ще один із елементів стратегії Порошенка під назвою "рада регіонів". Її суть зводиться до того, щоб ототожнити президента з рейтинговими мерами й успіхами децентралізації у великих містах України. Відвідуючи міста, президент разом із мерами буде звітувати про те, що зроблено і що буде зроблено для міст їхніми спільними зусиллями, в тому числі завдяки децентралізації.

У цьому ключі показово, що на форумі наприкінці січня слово дали меру Дніпра Борису Філатову, який говорив про успіхи децентралізації, підкресливши особисту заслугу президента Порошенка в просуванні цієї реформи. Відкриту підтримку Порошенку на майбутніх виборах раніше висловив і мер Харкова Геннадій Кернес.

У президентській команді також сподівалися на публічну підтримку з боку фронтмена гурту "Океан Ельзи" Святослава Вакарчука. Раніше джерела РБК-Україна в оточенні глави держави повідомили, що відповідні переговори зі співаком ведуться. У прес-службі Вакарчука цю інформацію заперечили, проте джерела видання наполягали, що такі переговори мали місце. І нібито натомість Вакарчук висував низку умов "нематеріального характеру". Пізніше сам співак виступив із заявою, що не має наміру брати участь у виборах президента і не планує підтримувати когось із претендентів на пост глави держави.

Наприкінці минулого року в політичних колах ходили чутки про те, що Банкова намагалася встановити діалог з лідером "Самопомочі" Андрієм Садовим. У команді Порошенка нібито намагалися переконати мера Львова про самостійний похід на президентські вибори, аби відтягнути електорат у Анатолія Гриценка. Ні в команді Порошенка, ні в команді Садового факт таких переговорів не підтверджують. Водночас, за словами Садового, спроба домогтися лояльності мера Львова і "Самопомочі" з боку Банкової була влітку 2016 року в обмін на допомогу зі "сміттєвою блокадою".

Восени минулого року, за інформацією РБК-Україна, Садовий і лідер "Демальянсу" Василь Гацько підписали угоду, згідно з якою "Самопоміч", "Демальянс" "Громадянська позиція" Гриценка і політична ініціатива Святослава Вакарчука (якби така появилась) повинні були підтримати єдиного кандидата з найвищим рейтингом станом на кінець лютого 2019 року.

Але на початку січня Садовий заявив про те, що буде особисто балотуватися в президенти, в чому його підтримала "Самопоміч". Щоправда, співрозмовник РБК-Україна в штабі Гриценко стверджує, що в'ялі консультації із Садовим тривають. У Гриценка пропонують лідеру "Самопомочі" спільно провести незалежне соцопитування, за результатами якого той, хто отримає менший результат, зніме свою кандидатуру. Однак, за словами співрозмовника, Андрій Садовий поки не відгукнувся на таку пропозицію.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся