Рада відмовилася дозволити прослушку нардепів

Рада відмовилася дозволити прослушку нардепів
Ілюстративне фото (Віталій Носач/РБК-Україна)

Нардепи прийняли законопроект №1009 у повторному другому читанні

Парламент у п'ятницю, 4 жовтня, у повторному другому читанні прийняв законопроект №1009 авторства президента Володимира Зеленського, яким у першому читанні пропонувалося дозволити прослушку народних депутатів, передає кореспондент РБК-Україна.

Так, законопроект про скасування "поправок Лозового" до повторного другого читання отримав 279 поправок.

Законопроект підтримали 330 парламентарів.

Рада відмовилася дозволити прослушку нардепів

Суть законопроекту

Із КПК вилучаються так звані "правки Лозового", які були прийняті в 2017 році, про порядок обчислення і продовження термінів досудового розслідування, призначення та проведення експертизи, можливості оскарження повідомлення про підозру.

Відповідно до закону, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи не тільки Нацполіції, але й НАБУ та ДБР.

При цьому НАБУ дозволили наймати не тільки гласних, а й негласних співробітників. Для цих цілей передбачено створення конкурсної комісії з числа працівників НАБУ - тих, у кого є доступ до держтаємниці. Порядок проведення конкурсу визначить директор Нацбюро. Він також буде затверджувати штатний розклад, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників, кошторис бюро.

Визначається, що в НАБУ може бути не більше 500 осіб начальницького складу (в той же час, гранична чисельність центрального і територіальних управлінь Національного бюро залишається на рівні 700 осіб).

Відповідно до закону, слідчий суддя за клопотанням сторони захисту може залучати експерта або експертів для проведення експертизи. При цьому слідчий і прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, а не звертатися до слідчого судді. Прописано, що сторона захисту має право самостійно домовитися з експертами про проведення експертизи, в тому числі обов'язкової. Якщо у сторони захисту недостатньо грошей на експерта, він може звернутися до слідчого судді.

"Ми пропонуємо скасувати пропозиції, внесені законопроектом до статті 219 і залишити її у чинній редакції, яка передбачає, що всі фактові провадження мають чітко визначений строк для розслідування. Якщо слідчий не встиг розслідувати, він звертається (до суду, - ред.), щоб продовжити строк", - зазначив глава комітету з питань правоохоронної діяльності та реформування правоохоронних органів Денис Монастирський у ході презентації закону до другого читання, коментуючи терміни досудового розслідування.

"Щодо внесення змін до статті 294, 295-1. Крім того, ще одним питанням, яке ми з вами узгодили, є питання продовження строків досудового розслідування після оголошення підозри. Мова йде про те, що чинна стаття КПК говорить, що до трьох місяців продовжує прокурор, після трьох місяців і до шести та до дванадцяти місяців - продовжує здійснення слідчий суддя. Цю пропозицію ми залишаємо в проекті... Крім того, ми виключаємо позиції та пункти, що стосуються закону про проступки, який набере чинності з 1.01.2020, оскільки там також вносяться зміни до статті 219. Для того, щоб гармонізувати ці два закони, ми виключаємо будь-які зміни до цього закону про проступки", - сказав парламентар.

При цьому визначається, що кримінальне провадження не закривають, коли минули всі терміни давності притягнення до відповідальності, якщо мова йде про особливо тяжкий злочин проти життя або здоров'я людини або злочин, за який може бути призначено довічне позбавлення волі.

Відзначимо також, при доопрацюванні із законопроекту виключили норму, яка дозволила б слідчому судді і суду при визначенні міри запобіжного заходу не визначати розмір застави у провадженні про тяжкий або особливо тяжкий корупційний злочин.

Слід підкреслити, дискусії у залі викликало питання щодо можливості оскаржити повідомлення про підозру у судовому порядку. Так, законопроектом пропонувалося скасувати можливість оскаржити повідомлення про підозру. Однак наголошувалося, що така зміна погіршує становище особи у кримінальному процесі.

"Повідомлення про підозру у вчиненні злочину призводить до низки негативних наслідків для особи (застосування запобіжних заходів, відсторонення від посади, арешт майна), при тому, що існує лише ймовірність доведення її вини у вчиненні кримінального проступку чи злочину. Необґрунтована підозра, до того ж, порушує честь та гідність особи, завдає моральних страждань, а тому наявність механізму для оскарження такої підозри є безумовною гарантією захисту її прав. Крім того, наявність механізму оскарження повідомлення про підозру стимулюватиме слідчого більш відповідально та зважено ставитись до перевірки доказів на обґрунтування підозри", - зазначається у тексті кількох правок, що були подані до закону різними авторами.

У результаті норму про оскарження підозри залишили в законі. За це проголосували 310 нардепів.

Відмова від прослушки нардепів

Підкреслимо, у редакції до другого читання передбачено частину 2 статті 27 закону "Про статус народного депутата України" залишити в чинній редакції.

"Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо", - зазначає норма закону.

Нагадаємо, комітет ВР з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту розглянути проект закону про прослуховування народних депутатів у другому читанні.

"Під час робочої групи вирішили, що недоцільно в цьому законопроекті піднімати питання зняття депутатської недоторканності і внесення змін до закону України про статус народного депутата, і, відповідно, до статті 482 КПК України. Оскільки внесення змін до цих законопроектів тягнуть за собою, як наслідок, і зміни в регламент роботи Верховної ради", - пояснили в комітеті.

Як писало РБК-Україна раніше, 19 вересня Верховна рада відправила на повторне друге читання законопроект №1009, який передбачав дозвіл на прослушку нардепів. Проект закону тоді підтримали 196 депутатів при 226 мінімально необхідних. При цьому 10 вересня ВР прийняла за основу законопроект №1009. За документ проголосували 297 нардепів.

Додамо також, цей проект закону глава держави вніс до Ради 29 серпня.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся