Чи повертатимуть з ЄС порушників кордону назад в Україну: пояснення юриста
Фото: Перетин українського кордону (Getty Images)
Українці, які незаконно перетинають кордон, не можуть отримати статус біженця у країнах ЄС: таку заяву нещодавно зробив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
Зараз Україна активно співпрацює з країнами ЄС, а також Молдовою, аби спільно протидіяти будь-яким спробам незаконного перетину кордону українцями, відзначив представник відомства.
"Дехто намагається відразу просити статус біженця, але зазначу, що це не є підставою для того, щоб українських громадян, таких порушників, розглядали як біженців в країнах Європейського Союзу", – сказав Демченко.
Всіх тих, хто організовує незаконний перетин кордону, речник ДПСУ закликав утримуватися від цього.
TRAVEL РБК-Україна запитав у юриста, чи значить це, що порушників перетину кордону повертатимуть додому і не надаватимуть їм статус біженця в ЄС.
Чи повертатимуть порушників в Україну: думка фахівця
Під час дії воєнного стану в Україні, існують певні обмеження щодо виїзду за кордон військовозобов’язаних чоловіків, нагадує РБК-Україна адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Микола Максимов.
"У зв’язку з цим, є чимало охочих порушити таку законодавчу заборону і перетнути кордон будь-якими способами, без наявності відповідних дозвільних документів, або з документами, які містять неправдиві відомості в розумінні чинного законодавства України", – каже він.
Як повідомив речник Держприкордонслужби, осіб, які перетнули кордон з порушенням вимог закону, будуть повертати до України. До того ж такі особи не зможуть отримати статус біженця.
"З юридичної точки зору, запровадження такого механізму боротьби з втікачами є можливим, однак потребує доопрацювань як з боку нашої держави, так і з боку іноземних партнерів. Це питання залишається неврегульованим на рівні європейського законодавства. До того ж поки неясним є процедурний аспект перевірки правомірності перетину кордону військовозобов’язаними чоловіками", – вважає фахівець.
Фото: Питання повернення в Україну порушників кордону ще треба врегулювати з державами-партнерами в ЄС, каже юрист (Getty Images)
Визначити також потрібно компетентні органи, які займатимуться всім багажем цих питань, додає Микола Максимов.
На його думку, доопрацювань потребує й механізм доправлення військовозобов’язаних чоловіків в Україну. Адже поки не зрозуміло, як компетентні органи іноземних держав реагуватимуть, наприклад, на спроби переховування або ж втечі таких осіб.
"Вважаю такі новації перспективою найближчих місяців. Але країни Європи мають належним чином реформувати свою нормативно-правову базу, щоб забезпечити реальну, а не теоретичну можливість повернення військовозобов’язаних чоловіків в Україну", – впевнений співрозмовник.
Статус біженця та тимчасовий захист: в чому різниця
Після початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України, для наших громадян актуальності набули всі форми міжнародного захисту, серед яких має місце й тимчасовий захист, каже Микола Максимов.
"Правова основа надання статусу тимчасового захисту – Директива ЄС 2001/55/ЕС, прийнята Європейським союзом у 2001 році для забезпечення мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадках масового переміщення осіб. Інший варіант захисту для наших громадян – отримання статусу біженця. Його реалізація можлива на підставі Женевської конвенції про статус біженців від 1951 року, Нью-Йоркського протоколу від 1967 року та Дублінської конвенції від 1990 року", – пояснює фахівець.
Основною відмінністю цих двох правових статусів є механізм їх набуття, а також гарантії, які вони встановлюють. Так, тимчасовий захист є спрощеним механізмом колективного захисту осіб, який гарантує їм дозвіл на проживання й інші соціальні права.
Статус біженця особа може здобути, лише реалізувавши своє індивідуальне право на міжнародний захист. При цьому процедура отримання такого статусу є більш суворою і відрізняється залежно від особливостей країни і її внутрішнього законодавства.
Відзначимо, щодня протягом доби співробітники прикордонної служби відмовляють у перетині кордону багатьом людям. Це в основному чоловіки призовного віку (18-60 років), розповіли РБК-Україна у Держприкордонслужбі.
Також юрист дав поради, як повернутися в Україну та не втратити тимчасовий захист ЄС.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна – rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.
