Зірка NASA і Гарварду. Як українець Юрій Гогоці перевернув уявлення світу про нанотехнології

Дитинство та освіта

Юрій Гогоці народився 14 грудня 1961 року у Києві. З юного віку захоплювався фізикою, хімією та природничими науками. 

Його батько Георгій Гогоці теж був науковим діячем, професором механіки твердого деформованого тіла. Брат Юрія Олексій також пішов тією самою стежкою: став матеріалознавцем і механіком.

У 1984 році Юрій Гогоці отримав диплом магістра за спеціальністю інженера-дослідника, за два роки став кандидатом хімічних наук.

До слова на той час Юрій був наймолодшим кандидатом хімічних наук України на кафедрі фізичної хімії, КПІ, йому було 25 років. Хоча спочатку він планував вступати на хімічний факультет КНУ, однак провалився через дальтонізм.

У 1995 році здобув науковий ступінь доктора технічних наук в Інституті проблем матеріалознавства імені Францевича НАН України.

У 1990-х роках переїхав до Німеччини, а згодом - до США, де його наукова кар'єра набула глобального масштабу.

Юрій Гогоці працював викладачем у провідних університетах світу (фото: mrc.org.ua)

Як Гогоці став лідером у нанотехнологіях

З моменту переїзду за кордон Юрій працював у різних провідних університетах світу в Німеччині, Японії, Норвегії та США.

Уже з початку 2000-х Юрій Гогоці почав співпрацю з провідними американськими науковими установами. Його дослідження у сфері нанотрубок, вуглецевих матеріалів та електродів для суперконденсаторів швидко здобули визнання.

Прорив стався у 2011 році, коли разом із командою Гогоці відкрив новий клас двовимірних матеріалів - MXenes. Ці матеріали мають унікальні властивості: вони легкі, надпровідні, гнучкі та придатні для зберігання енергії.

Саме MXenes сьогодні вважаються базовими елементами нової хвилі нанотехнологій - від гнучкої електроніки до космічних батарей.

Окрім того, Юрій заснував нові наукові напрями:

• корозію конструкційної кераміки
• науку та технологію обробки поверхні тиском
• синтез нових неорганічних сполук і матеріалів методом селективної корозії та екстракції

Професор є винахідником понад 80 європейських та американських патентів, більш як 30 з яких ліцензовані для індустрії. 

У Стенфордському списку 2% найкращих дослідників у світі за всіма науковими дисциплінами Юрій Гогоці посів 53 місце серед усіх живих і померлих вчених.

Гогоці переконаний, що наука повинна служити людству. Сьогодні його команда працює над зменшенням впливу батарей на довкілля, покращенням медичних сенсорів і створенням матеріалів для швидшого інтернету.

Юрій працює в Дрексельському університеті у Філадельфії, де очолює Інститут наноматеріалів. Також він є членом Національної академії інженерії США, почесний професор Токійського університету, лауреат десятків міжнародних премій.

Команда науковця, а це близько 40 людей з 11 країн, щороку отримує 1,5 мільйона доларів на дослідження.

Науковець є винахідником понад 80 патентів і входить до 2% найкращих дослідників у світі (фото: news.sumdu.edu.ua)

Співпраця з NASA, Гарвардом і компаніями майбутнього

Дослідження Гогоці активно використовують в проєктах NASA - для розробки акумуляторів нової генерації, які можна буде використовувати в екстремальних умовах космосу.

Крім того, MXenes стали об'єктом вивчення у Гарвардському університеті, MIT та Стенфорді.

Він також співпрацює з великими корпораціями такими як Samsung, Tesla, Bosch, де його розробки інтегрують у продукти майбутнього.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Юрій Гогоці активно підтримує українських науковців: ініціює міжнародні гранти, допомагає з евакуацією колег та популяризує українську науку на світовій арені.