Попри розвиток сучасного суспільства та боротьбу зі стереотипами досі зберігається упередження про те, що чоловік повинен заробляти більше, ніж жінка. Якщо в парі відбувається навпаки, це може дати тріщину в довірі та взаємоповазі між партнерами.
Як уникнути непорозумінь, у коментарі РБК-Україна (проєкт Styler) пояснила психологиня з фінансового росту та експертка з сімейної терапії Анна Щербій-Шендоган.
Для багатьох чоловіків фінансове забезпечення родини - частина ідентичності.
Виховані в культурі "чоловік - годувальник", вони часто ототожнюють свій дохід із цінністю. Коли жінка заробляє більше, це може викликати відчуття провини, неповноцінності або навіть сорому", - зазначає експертка.
Працюючи із такими запитами в чоловіків, вона помітила, що ті кажуть про втрату власної ролі. Ніби щось важливе змінюється і самооцінка похитується, втрачається опора на себе зі зміною заробітків у парі.
Навіть у найбільш люблячих парах може з'явитися невидиме напруження: хто краще, хто головніший, хто контролює. Це не про гроші як цифри - це про владу, вплив і самовідчуття в парі, каже Щербій-Шендоган.
"Пам'ятаю історію клієнтки, яка обіцяла партнеру переїхати до нього, коли він зможе її забезпечити. Але як тільки він наближався до потрібного заробітку, вона починала заробляти ще більше", - пригадує Анна.
Вона додає, що це був спосіб жінки невербально відмовити чоловікові або показати свою цінність над ним.
"Успішна, впевнена, фінансово самостійна жінка може викликати страх у чоловіка. "А що, якщо вона мене більше не потребує?" Часто саме цей страх ховається за агресією, критикою чи відстороненням", - наголошує експертка.
У такому випадку важливо зрозуміти цей страх і проговорити з партнеркою.
Гендерна дискримінація полягає в тому, що багато жінок виросли з посланнями "не висовуйся", "чоловік повинен бути головним". І навіть якщо зовні вона лідерка, усередині може відчувати: "Я щось роблю неправильно", каже Шендоган-Щербій.
За її словами, це формує внутрішню боротьбу між бажанням реалізовуватись і страхом зруйнувати стосунки. Довгий час такі жінки можуть ховатися від реалізації в домашньому побуті, відчуваючи, що вони нещасні.
Жінки можуть боятися, що їх будуть сприймати як надто вимогливих, домінантних або нежіночних. У результаті вони або зменшують себе, або беруть на себе подвійне навантаження: і фінансове, і емоційне.
Бути сильною на роботі та м'якою вдома - складний баланс. Жінка може відчувати, що її успіх змінює динаміку в парі, і це породжує вину та втомленість від необхідності весь час адаптуватись.
"На одній із сесій ми з клієнткою писали їй нагадування на дверях: коли вона закінчує роботи й виходить з офісу, вона більше не керівник. 30 хвилин в автівці - додатковий час, щоб змінити енергію і повернутися додому в ролі дружини, а не керівника", - ділиться ідеєю психологиня.
Усі страхи та непорозуміння, які виникають у парі, краще обговорювати з партнером, а не замовчувати (фото: Freepik)
Чоловіку важливо усвідомити: ваша цінність не в грошах, а у вашій присутності, підтримці, глибині, відповідальності. Гроші - це лише одна з форм внеску в стосунки.
"Якщо обом зручніше, що один може зараз взяти на себе функції по родині й бути з дітьми, а інший може забезпечувати родину, і всім при цьому ок, то це ідеальна картинка", - ділиться фахівчиня.
Жінці важливо прийняти: ваш успіх - не злочин і не загроза. Ви маєте право бути видимою, забезпеченою і водночас коханою.
Замість діалогів у стилі "хто більше працює" говоріть про те, як ви почуваєтесь:
Анна пригадує випадок із власної практики, коли в парі дружина тривалий час заробляла більше, ніж чоловік, і "тягнула все на собі". Клієнтка не хотіла так знову. Пізніше вона двічі пішла в декретну відпустку та вийшла з неї через чотири роки.
Наразі в жінки стрімке зростання, вона знову заробляє більше, ніж чоловік, але проблем у парі не виникає, тому що раніше вони помінялися цими ролями.
Пара, де жінка заробляє більше - це не неправильна пара. Це пара, яка має інший розподіл ресурсів. Важливо сфокусуватись не на змаганні, а на командній грі.
Поспілкуйтеся із партнером про те, чого ви хотіли б досягти разом, як розподіляти обов'язки та відповідальність.
Іноді ці теми надто чутливі, щоб проговорювати їх самостійно.
"Сімейна терапія допомагає навчитися дивитись на конфлікт як на точку росту. Інколи складнощі з прийняттям не в пари, а лише в одного із партнерів. Тому може спрацювати й індивідуальна терапія", - каже експертка.