Велика патріотка чи "агент Кремля"? Хто така Ірина Фаріон і чому довкола неї постійно скандали

Дитинство й освіта

Ірина Фаріон народилась 29 квітня 1964 року в місті Львів у родині бібліотекарки Ярослави Степанівни та слюсаря Дмитра Івановича Фаріонів, які мешкали у власному будинку.

До трирічного віку виховувалася бабусею по маминій лінії, а коли її не стало, дівчинкою опікувався дідусь.

Освіту здобувала спершу у Львівській середній школі, а згодом - у Львівському державному університеті імені Івана Франка на філологічному факультеті (українська філологія).

Після школи працювала бібліотекарем, а будучи студенткою - влаштувалась лаборантом кафедри загального мовознавства університету. До 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики.

Впродовж 1990-1995 років викладала на кафедрі мов (погодинно) Львівського державного інституту прикладного мистецтва (тепер - Академія мистецтв). Читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури (XI-XX ст.)

У 1996 році Фаріон захистила кандидатську дисертацію на тему "Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII - початку XIX ст. (прізвищеві назви)" і здобула ступінь кандидатки філологічних наук.

У 2011 році з метою популяризації української книжки започаткувала проект "Від книги до мети".

15 вересня 2015 року захистила докторську дисертацію на тему "Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII ст.".

Науковий доробок Фаріон нараховує сім монографій, посібник, три монографії у співавторстві, понад 150 наукових статей та праць іншого характеру.

Вона - лауреат премій імені Олекси Гірника, імені Бориса Грінченка, імені Дмитра Нитченка та імені Івана Огієнка.

Фаріон - видатна науковиця (фото: facebook.com/Ірина Фаріон)

Робота й політична кар'єра

Від 2005 року Фаріон є членом Всеукраїнського об'єднання "Свобода", входить до складу політичної ради партії.

На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради, заступником голови комісії з питань освіти та науки.

З кінця 2012 року до осені 2014 року Фаріон була депутатом Верховної Ради VII скликання від "Свободи".

На момент обрання й дотепер - доцент кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету "Львівська політехніка", викладач, професор.

З 2013 року очолювала підкомітет з питань вищої освіти комітету ВРУ з питань науки й освіти, а у 2014 році стала першим заступником голови комітету парламенту з питань науки й освіти.

За результатами позачергових виборів ВРУ від 26 жовтня 2014 року, Фаріон не обрано народним депутатом України VIIІ скликання. Вона посіла третє місце у 116-му одномандатному округу (набрала 16,35% голосів).

У грудні 2014 року освітянка створила телевізійний культурологічний проект "Велич особистості" на парламентському каналі "Рада". Він мав на меті популяризацію видатних постатей України в різних царинах життя (було створено 160 програм).

У 2019 році започаткувала інтелектуально-культурологічний телевізійний проект "Ген українців" (про життя видатних українців) на регіональному інформаційно-розважальному телеканалі НТА.

Мовознавиця вчить студентів впродовж багатьох років (фото: facebook.com/Ірина Фаріон)

Зашквари й скандали

Фаріон, спираючись на радикальне мислення, публічно виступає на захист пам'яті Степана Бандери, чистоти української мови, єдності українського сходу та заходу. Її заяви та пропозиції неодноразово обурювали громадськість та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Так, 19 лютого 2010 року в межах акції "Утверджуймо державну мову!" Фаріон проводила заняття в одному з дитсадків Львова, присвячене проблемі національної ідентичности. Під час спілкування з присутніми, мовознавець в різкій формі засудила "зросійщення українських імен". Розміщення відеозапису з її виступом в мережі сколихнуло суспільство й викликало неоднозначні відгуки.

Так званий "нардеп"-регіонал Вадим Колесніченко звернувся до Генерального прокурора з проханням притягнути професорку до кримінальної відповідальности за статтею 161 Карного кодексу (щодо дискримінації дітей за мовною та національною ознакою), а Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови.

У 2013 році розгорівся скандал за участі Фаріон та журналіста закритого нині пропагандистського телеканалу ZIK Остапа Дроздового. Тоді викладачка заявила, що влада взяла курс на "повну монополізацію засобів масової інформації", згадавши при цьому й колектив телеканалу.

У листопаді 2017 року в прямому ефірі телеканалу "112" конфлікт на тлі розмови про українську мову стався між Фаріон і журналістом Дмитром Гордоном. Останній навіть припустив, що пані Ірина може бути агентом ФСБ Росії й запропонував їй пройти поліграф-тестування.

У 2018 році мовознавиця розповіла, як потрібно поводитися з російськомовними. У своєму Facebook вона написала, зокрема, що "якби українці просто ногою давали в щелепу кожному москворотому, то війна стала б перемогою давно".

У жовтні 2022 року екснардепка в інтерв'ю Наталі Влащенко неоднозначно (на думку низки осіб) прокоментувала ситуацію з російськомовними військовими. Вона зауважила зокрема, що такі є й серед звільнених із полону азовців та наголосила, що українську мову слід учити (адже головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний чудово говорить українською, і президент Володимир Зеленський також її вивчив).

У контексті розмови пролунало таке речення: "Тепер їх з полону визволили слава Богу не всіх залишається 80% у полоні". Дехто трактував цю фразу як радість Фаріон, що не всіх захисників Маріуполя визволили з полону.

26 січня 2023 року колишня нардеп у черговому інтерв'ю вкотре заявила про причиново-наслідковий зв'язок подій у Маріуполі та відповідальність за голосування на виборах. Тоді Генпрокуратура направила заяву одного маріупольця про можливе порушення закону щодо заперечення російської агресії до прокуратури Львівської області, а та - до СБУ Львівської області з дорученням про початок досудового розслідування.

Філологиня полюбляє публічність (фото: facebook.com/Ірина Фаріон)

5 листопада поточного року вийшов ефір програми "Рандеву з Яніною Соколовою" за участі Фаріон, яка жорстко розкритикувала російськомовних українських військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування "Азов"). Філологиня заявила, зокрема, що не може назвати російськомовних військовослужбовців українцями.

Крім того, пізніше мовознавиця опублікувала допис у своїх соцмережах, в якому заявила, що "воювати за Україну - не заслуга, а обов'язок" й назвала російськомовних захисників "москворотими".

Після цього командир полку "Азов" жорстко "розніс" Фаріон російською мовою, а Пташка з "Азовсталі" припустила, що освітянка - "проект Кремля".

Натомість колишня нардепка обізвала Пташку "подругою Медведчука".

7 листопада на одному з корпусів університету, де викладає Фаріон, з’явилися листівки на адресу мовознавиці: "Фаріон - геть з політехніки", "Чому в політесі досі працюють паплюжники честі українських воїнів?" тощо.

Омбудсмен Дмитро Лубінець на тлі заяв мовознавиці звернувся до відповідних органів "щодо перевірки зазначеної інформації та вжиття відповідних заходів реагування".