Українцям обіцяють "розібратися" з відходами. Що буде зі сміттєзвалищами і до чого готуватися підприємцям

Як бізнесу підготуватись до реорганізації системи управління відходами

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України було створене 27 травня 2020 року. 9 липня поточного року в Україні набув чинності закон "Про управління відходами".

За словами директорки Департаменту цифрової трансформації та електронних публічних послуг Міндовкілля Євгенії Попович, нині триває підготовка необхідної нормативно-правової бази, яка запустить в дію всі його механізми.

Чиновниця наголосила, що бізнесу вже зараз варто підготуватися до нововведень.

"Кожен підприємець може проаналізувати свою діяльність в розрізі вимог нового закону, переглянути свої технологічні регламенти", - уточнила вона.

На тлі реорганізації системи управління відходами, бізнесменам радять:

• провести класифікацію своїх відходів за новим Національним переліком відходів (List of Waste) - Міндовкілля підготувало спеціальну таблицю з орієнтовним співвідношенням кодів класифікатора відходів ДК 005-96 та новим Нацпереліком (який мають затвердити вже найближчим часом)
• визначити тип відходів - безпечні чи небезпечні (за необхідності - провести необхідні лабораторні аналізи згідно встановленої процедури)
• зрозуміти, які операції з відходами виконуватиме підприємство за новим законодавством
• підготувати документи для отримання дозволів на здійснення таких операцій (перелік таких документів чітко прописаний у законі)
• якщо відходи небезпечні - завчасно подбати про отримання спеціальних ліцензій (обробляти такі відходи за новими правилами може лише підприємство, яке має ліцензію на комплекс операцій - в тому числі рециклінг або видалення)
• якщо ви збираєте та перевозите небезпечні відходи в інші країни - необхідно також завчасно отримати ліцензію

Водночас урядовці, за словами Попович, активно працюють над полегшенням процедур, які потрібно буде пройти суб'єктам господарювання за новими правилами - для цього впроваджують низку цифрових інструментів.

Зазначається, що на єдиній онлайн-платформі "ЕкоСистема" для бізнесу будуть доступні кабінет суб'єкта господарювання та інформаційна система управління відходами (через яку здійснюватиметься облік відходів, відслідковуватимуться всі дії із відходами, генеруватиметься звітність).

В інформаційній системі можна буде:

• подати документи та отримати ліцензії
• онлайн оформити дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів
• отримати висновок на транскордонне перевезення відходів
• автоматично згенерувати декларацію про відходи

У Міндовкілля зауважили, що підприємству залишиться лише перевірити сформований файл та підписати його (така звітність системою надсилатиметься і до Державної служби статистики України тощо).

Чи залишаться полігони зі сміттям

В межах реформи системи управління відходами з 1 січня 2030 року всі полігони в Україні мають бути приведені у відповідність до європейських стандартів екологічної безпеки, або ж закриті.

Заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва розповіла, що реформа спрямована на зменшення захоронення відходів та збільшення обсягів їх переробки, як це відбувається в Європі.

"Зрозуміло, що на першому етапі ми не зможемо повністю відмовитися від полігонів, як наприклад, це вже зробила Швейцарія. Полігони в Україні будуть, але лише ті, які громади передбачать у регіональних та місцевих планах управління відходами та за умови, що вони повністю відповідатимуть сучасним стандартам безпеки", - пояснила вона.

Крім того, згідно з новими правилами, прийматимуть такі полігони лише те, що не піддається рециклінгу.

Зазначається, що Міндовкілля вже розробило вимоги до плану приведення місць розміщення відходів у відповідність з новими вимогами законодавства - щоб всі оператори встигли підготуватися до змін.

Нині документ опублікований для громадського обговорення.

За словами Киреєвої, якщо полігони не відповідатимуть сучасним стандартам (а в Україні таких більшість), оператори мають розробити плани заходів та привести їх у відповідність - в іншому випадку полігони будуть закриті.

Крім того, відповідати європейським стандартам екологічної безпеки повинні й умови спалювання відходів. Йдеться про так звані "сміттєспалювальні заводи" (хоча в Україні фактично є лише один такий завод - "Енергія", що працює з 1987 року).

Відтак Міндовкілля оприлюднило проект постанови "Про затвердження технічних вимог до експлуатації установок зі спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів".

"У межах реформи будівництво таких, навіть сучасних, заводів - не пріоритетне для нашої країни. Ми першочергово робимо акцент на створенні нових сміттєобробних потужностей. Однак рухаючись до ЄС, Україна розпочала велику реформу та зобов'язалася повністю імплементувати європейське законодавство у цій сфері. Тож маємо якісно врегулювати й питання функціонування сміттєспалювальних установок", - наголосила Киреєва.

Що буде з екологічним податком

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, який має на меті захист довкілля та складається з фактичних обсягів:

• викидів у атмосферне повітря
• скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин
• розміщення відходів
• радіоактивних відходів (що утворюються, тимчасово зберігаються та накопичуються виробниками)

Закон "Про управління відходами" поклав початок відповідній реформі, тому на черзі, за інформацією урядовців, внесення змін до Податкового кодексу України.

Міндовкілля вже ініціювало внутрішньоурядові обговорення концепції реформування податкового законодавства у сфері управління відходами.

Після попереднього узгодження, проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо екологічного податку, що справляється за захоронення відходів та розміщення відходів видобувної промисловості" планують опублікувати для громадського обговорення.

Важливими цілями реформи є:

• скорочення обсягів захоронення відходів
• перехід до розумного споживання
• перехід до роздільного збору відходів
• перехід до рециклінгу
• зменшення негативного впливу відходів на довкілля та людей

Один з ключових інструментів, запропонованих Міндовкілля - ставки податків на захоронення та розміщення відходів мають формуватися так, аби стимулювати зменшення прямого захоронення несортованих відходів чи необроблених біовідходів, і навпаки - заохочувати до збільшення обсягів сортування та рециклінгу.

Урядовці наголошують, що, згідно з європейською практикою, захоронювати і розміщувати на полігонах варто лише ті відходи, з якими більше нічого не можна зробити.

Раніше в Україні існувало п'ять класів відходів за рівнем небезпеки (ставка податку на розміщення відходів нараховувалась відповідно до котрогось із них).

Однак зміни до Податкового кодексу базуватимуться на новій класифікації відходів, ухваленій в межах закону "Про управління відходами" згідно з європейськими стандартами. Йдеться про поділ на два великих класи відходів: небезпечних і таких, що не є небезпечними.

Відповідно закон передбачає встановлення ставок екологічного податку, які залежатимуть від виду та класу відходів.

Згідно з поясненням Міндовкілля, для всіх груп відходів встановлюються базові ставки. Далі для окремих видів відходів встановлюються коригуючі коефіцієнти - підвищувальні або ж понижувальні.

Підвищувальний коефіцієнт пропонується встановити, наприклад, для змішаних побутових відходів (аби вони не потрапляли на полігони просто з прибудинкових контейнерних майданчиків, а проходили попередню обробку та спрямовувалися на рециклінг).

Понижувальний коефіцієнт встановлюється для тих відходів, які є інертними або вже пройшли попереднє оброблення (бетонування, оскловування, зв'язування чи якийсь інший вид стабілізації та деактивації) і не становлять небезпеки для довкілля.

Водночас на захоронення чи розміщення на полігонах стабілізованих відходів (які пройшли компостування) буде нараховуватися лише третина від передбачуваної ставки податку.

У Міндовкілля визнали, що в запропонованих змінах до Податкового кодексу закладене зростання ставок (зростання до цільового рівня буде поступовим упродовж семи років після завершення чи припинення воєнного стану в Україні).

Водночас воно відбуватиметься поступово, щоб українці мали достатньо часу адаптуватися до нових умов та переглянути свої підходи до організації виробничої діяльності.