Що станеться, якщо хтось помре у літаку під час польоту: відверта розповідь екіпажу

Чи часто бувають смерті у літаку

За останні три місяці було щонайменше три летальні випадки. 41-річний чоловік помер на рейсі з Домініканської Республіки в Північну Кароліну, 63-річний чоловік помер на півдорозі від Таїланду до Німеччини, а нещодавно 73-річний пасажир загинув після того, як сінгапурський літак попав у зону сильної турбулентності.

"Смерть на борту на великій висоті є одною з найстрашніших ситуацій для бортпровідників, часто через те, що вона настає після невідкладної медичної допомоги, з якою дуже важко впоратися. Коли трапляється смерть, це може бути дуже травмуючим досвідом для всіх на борту, особливо, якщо пасажир молодий", - розповів колишній бортпровідник Джей Роберт.

Кожен такий випадок широко висвітлюється у засобах масової інформації, однак смерті під час польоту залишаються відносно рідкісними.

"Імовірність зіткнутися зі смертю в небі зростає для членів екіпажу, які працюють на широкофюзеляжних літаках на далеких маршрутах вища. Більше пасажирів, менше можливостей для перенаправлення, і пасажири перебувають у середовищі під тиском, сидять протягом тривалого часу, що часто може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям", - додав Роберт.

Для персоналу літака є певні інструкції та процедури, яких вони повинні дотримуватися у випадку смерті під час польоту. Бо їм потрібно не тільки справитися з ситуацією, а й зробити це з делікатністю та професіоналізмом.

Смерті у літаку бувають доволі рідко (фото: Getty Images)

Що має робити екіпаж літака

"Авіакомпанії, як правило, розробляють свої процедури відповідно до міжнародних авіаційних правил та вказівок. Ці вказівки забезпечують основу, але авіакомпанії адаптують свої процедури відповідно до своїх конкретних операційних потреб і навчальних програм", - пояснив медичний директор авіаційної охорони здоров'я, доктор Пауло Алвес.

І хоча точні протоколи відрізняються від авіакомпанії до авіакомпанії, льотні екіпажі, як правило, навчені забезпечувати базову підтримку життя, повідомляти пілотів і звертатися за допомогою до медичних працівників.

"У нас на борту літаків є АЗД (автоматичні зовнішні дефібрилятори), які можна використовувати, якщо пасажир втрачає свідомість і перестає дихати, і ми всі навчені робити серцево-легеневу реанімацію", - розповіла стюардеса та автор книги про польоти Хізер Пул.

Вона додала, що вони викликають медичного працівника, якій допоможе, якщо він знадобиться. Якщо його немає на борту, то можна зв'язатися з лікарем на землі. Авіакомпанії користуються послугами спеціальних компаній, щоб отримати рекомендації від медичних працівників, які працюють за викликом, у надзвичайних ситуаціях.

Рекомендації вказують, що екіпаж та будь-які медичні працівники на борту мають проводити серцево-легеневу реанімацію, доки це не стане небезпечним через турбулентність або умови приземлення, пасажира не передадуть екстреній службі або поки не буде вважатися, що людина померла.

"Члени екіпажу не можуть оголосити, загинула людина чи ні. Але якщо виконуються конкретні критерії - наприклад, людина не реагує і не дихає, серцево-легенева реанімація виконувалася протягом 30 хвилин або більше, і АЗД використовується без відновлення спонтанного кровообігу - людину можна вважати мертвою", - пояснив Алвес.

Він додав, що лікар на борту також може надавати допомогу на борту і визначити, чи помер пасажир.

Якщо пасажир помер

При виникненні невідкладної медичної допомоги, екіпаж повинен повідомити капітана, який вирішить разом з центром операцій авіакомпанії, чи продовжувати до запланованого пункту призначення, чи перенаправлятися в інший аеропорт. Під час цього процесу необхідно зважити кілька матеріально-технічних і гуманітарних аспектів.

"Смерть на борту не тягне за собою автоматичне перенаправлення в інший аеропорт. Переадресація в третю країну - ані відправлення, ані призначення рейсу - може додатково ускладнити репатріацію померлого. Крім того, авіакомпанії зобов'язані інформувати відповідні органи про смерть на борт", - пояснив помічник директора з корпоративних комунікацій IATA Маркус Рюдігер.

Існують спеціальні процедури забезпечення безпеки тіла померлого таким чином, щоб поважати його гідність і проявляти чуйність до його супутників та інших осіб у літаку.

"Щоб поводитися з тілом з гідністю та повагою, забезпечуючи мінімальні перешкоди іншим пасажирам, екіпаж накриває померлого пасажира ковдрою. Пасажири, які знаходяться поблизу, можуть бути пересаджені на інші місця, якщо дозволяє місце. Тіло можна перемістити в менш населену територію, наприклад у порожній ряд, якщо це можливо. В іншому випадку тіло закріплюється на оригінальному сидінні за допомогою ременів безпеки, щоб запобігти руху під час польоту", - розповів Алвес.

Він додав, що екіпаж носить засоби індивідуального захисту для підтримки гігієни та безпеки під час поводження з тілом.

Екіпаж літака має чітку інструкцію на випадок смерті у літаку (фото: freepik.com)

Протоколи можуть відрізнятися для тривалих польотів із більшою кількістю годин. Коли Роберт працював у великій міжнародній авіакомпанії, яка здійснювала одні з найдовших рейсів у світі, бортове обладнання включало набір із сумкою для тіла та бирками для пальців ніг.

"Якби пілоти вирішили продовжити курс до місця призначення, нам довелося б підготувати тіло до зберігання. Це передбачало переміщення померлого в приватну зону, де тіло могло зберігатися рівно до кінця подорожі, щоб інші пасажири не помітили його та не загороджували вихід. Важливо було тримати тіло рівним, оскільки посмертне затвердіння м’язів почнеться приблизно через дві години після смерті, і польоти ще можуть тривати довго", - розповів він.

Літаки, на яких працював Роберт, зазвичай мали першокласні люкси з плоскими ліжками та закритими дверима, якими члени екіпажу користувалися, якщо один був вільний.

"Нас навчили користуватися бортовим інвалідним візком, який ми непомітно катали назад по кабіні, щоб перемістити тіло у відповідне місце. Коли тіло опинилося в мішку для трупів, нас навчили застібати його лише на шию, оскільки людину офіційно оголошуватимуть мертвою лише після приземлення літака. Ми могли б використовувати ковдру, щоб накрити голову з поваги", - розказав Роберт.

До кінця польоту екіпаж повинен бути готовий до того, що станеться з тілом після приземлення.

"Протягом цього процесу екіпаж спілкується з наземним персоналом в аеропорту призначення, щоб забезпечити належне обслуговування після прибуття", - додав Алвес.

Коли літак здійснює аварійну посадку через медичну ситуацію, пасажирам рекомендується залишатися на своїх місцях, доки на борт не піднімуться медичні працівники та не вивезуть постраждалих. Але IATA рекомендує навпаки, якщо пасажир вважається мертвим.

В інструкції вказано, що спочатку потрібно висадити інших пасажирів і переконатися, що члени родини залишаються з тілом. І виносити тіло не можна, поки не приїдуть відповідні місцеві органи влади та не буде готовий наземний персонал.

Травма та емоційність ситуації

Стюардеси проходять навчання базовій підтримці життя та тому, як розпізнавати та реагувати на різні захворювання, вони також вивчають найкращі способи надання емоційної підтримки під час цих травматичних ситуацій.

"Значною частиною нашого тренінгу щодо смерті на борту було те, як повідомити новини людям, які подорожували з покійним. У нас були сценарії, за якими ми нехтували, і ми грали в ролі, як сказати комусь, що їхній партнер по подорожі помер. Цей процес вимагає великої уваги", - розповів Роберт.

Стюардеси доглядають за тілом померлого, усвідомлюючи, наскільки сумною є ситуація не лише для їхніх близьких, а й для спостерігачів. Вони готові поговорити та заспокоїти будь-якого пасажира, який може відчувати емоційні труднощі.

"Під час мого останнього рейсу з Лондона до Нью-Йорка у пасажира стався напад під час обіду. Одну хвилину ми подавали їжу, а наступної миті бігли за киснем і викликали лікаря. Через двадцять хвилин ми повернулися до подачі напоїв і збирання сміття. Часом це може бути дуже приголомшливим", - розповіла Пул.

Пасажири повинні розуміти, що невідкладна медична допомога стає головним пріоритетом для членів екіпажу, тому обслуговування часто припиняється.

"Я буквально лежав на підлозі, намагаючись зберегти життя пасажиру, а інші пасажири стукали мене по плечу, просячи напоїв. Крім того, будь ласка, тримайте телефони подалі в цей складний час. Не все потрібно знімати та викладати в соцмережі. Тому, хто подорожує з людиною, яка померла під час польоту, не потрібно знову переживати цей кошмар онлайн", - каже Роберт.