Провідна неділя: що обов’язково робити на кладовищі, а що - категорично заборонено?

Що таке Провідна неділя

Провідна неділя - це перша неділя після Великодня, яку в народі ще називають Червоною гіркою. У цей день віряни поминають покійних родичів і приходять на цвинтар, щоб попрощатися з душами, які, за віруваннями, були поруч із живими весь Світлий тиждень. 

За церковною традицією, на Великдень душі померлих відпускаються на землю, а на Провідну неділю повертаються до небес. Символічно цей день є містком між радістю Воскресіння та сумом за померлими. 

Ще з дохристиянських часів цей період був присвячений шануванню предків, що відображало колообіг життя і смерті. З часом обряд вписався в християнську традицію як завершення великоднього святкування. 

Як Провідну неділю відзначають в різних регіонах України

Традиції Провідної неділі можуть різнитися залежно від регіону. 

У Галичині відвідують цвинтарі не лише в неділю, а й у понеділок після Великодня - з практичних міркувань, коли ще тривають святкові вихідні. У давнину на Провідну неділю організовували народні гуляння, співали пісні й водили хороводи на пагорбах, що символізувало пробудження природи.

Збереглися й звичаї приносити на кладовище улюблені страви покійників, що пов’язано з язичницькими уявленнями про духовну трапезу. 

У центральних і східних областях поширене приготування колива, яке символізує поминання душ. У деяких регіонах замість колива використовують назви "канун" або "сито". І хоч нині церква закликає до стриманості, звичай ділитися їжею біля могил досі живий у багатьох селах.
Краще за їжу принести живі квіти на цвинтар (фото: Getty)

Що треба зробити на кладовищі

У Провідну неділю родини йдуть на цвинтар, несучи з собою молитву, квіти та поминальні страви. До традиційних страв належать паски, крашанки, коливо, пироги та книші - усе те, що символізує життя, пам’ять і вдячність. У давнину стелили скатертину біля могили, ділилися їжею з родичами й сусідами, згадували добрим словом покійного. 

Сьогодні священники наголошують: замість їжі краще взяти живі квіти й запалити свічку як знак пошани. Дозволяється також освятити їжу в церкві, але споживати її варто вдома чи в родинному колі. 

Біля могили варто звернутися з молитвою й подумки подякувати за спільно пережите. Існує навіть особливе вітання до душ покійних: “Дай, Боже, щастя і здоров’я живим, а мертвим - спокій та вічний спочинок”.

Що не можна робити на кладовищі

Найперше, церква забороняє вживати алкоголь на кладовищі - це вважається великим гріхом і зневагою до померлих. 

Не варто влаштовувати гучних застіль між могилами, перетворюючи місце пам’яті на місце святкування. Їжу, залишену на могилах, можуть розтягнути тварини або безхатьки, що є проявом недбалого ставлення до святині. 

Також не рекомендується залишати одноразовий посуд, пластикові квіти та сміття. Натомість краще пожертвувати їжу потребуючим або принести пасочки до благодійних організацій. 

Не слід голосно розмовляти, жартувати чи користуватися телефоном - слід дотримуватися тиші та поваги. І найголовніше - на кладовище приходять не для обряду, а з любов’ю та вдячністю до тих, хто пішов у вічність.