Фото вже не доказ, а інструмент маніпуляції. У соцмережах поширюють фейкові зображення, що виглядають цілком правдоподібно. Вони здатні посіяти паніку, змінити думку і створити вигадану реальність. Як навчитися відрізняти фейки та маніпуляції від правди?
Як навчитися розпізнавати відредаговані та згенеровані світлини, щоб не потрапити у пастку дезінформації, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) разом з Христиною Карпенко з ГО "Інтерньюз-Україна".
Президент України у жіночій сукні, танці політиків на фронті, "справжні" фото чупакабри… Це що, сон при температурі 39 градусів? Може й так, а можливо, ви щойно зіткнулися з черговим фотофейком!
Якщо колись фото та відео і були неспростовними доказами подій, то нині точно не варто довіряти всьому, що бачиш. Щодня у мережі діляться понад 3 мільярдами зображень.
Скільки з них справжні - порахувати неможливо. Зате можливо навчитися розпізнавати відредаговані та згенеровані світлини, щоб не потрапити у пастку дезінформації. Розберімося, як це зробити.
За допомогою фоторедакторів можна легко додати чи прибрати деталі, а інколи навіть змінити цілі сцени. Наприклад, до фото людини додають елементи, яких там ніколи не було: зброю в руках, чужий прапор, емблему.
Або ж - змінюють фон. І ось на Хрещатику вже фотографуються на тлі не пошкодженого Кримського мосту, а зруйнованої переправи в Балтиморі.
1 фото - відредаговане зображення, 2 - оригінал
Іноді творцям фейків навіть не потрібно напружуватися - достатньо просто обрізати світлину чи змінити ракурс, щоб глядач побачив зовсім іншу історію.
Ще один популярний прийом - підробка знімків екрана. Фейкові скриншоти публікацій у медіа, дописів політиків та навіть повідомлень із чату ОСББ часто використовують, щоб зробити фейк більш вірогідним.
Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення активно поширювали підроблене листування нібито українського військового з матір’ю, де текст мав явні ознаки автоматичного перекладу. Такі фейки використовували, щоби посіяти паніку та зневіру серед українців.
Інший приклад - нещодавній фейк про відключення Starlink в Україні, для підкріплення якого використовували підробний скриншот статті відомого видання.
Фейковий скриншот "статті" CNN. Фейкове листування нібито українського військового
Розвиток штучного інтелекту вивів виробництво фейків на новий рівень. Завдяки ШІ можна створити зображення людей, яких ніколи не існувало, або вставити обличчя відомої особи у відео чи фото, де вона насправді ніколи не була.
Гортаючи стрічку у соцмережах, ви, напевно, хоча б раз бачили подібні зображення. Зазвичай із журливими підписами в стилі "Сьогодні мій день народження, а мене ніхто не привітав"...
Спойлер: усіх цих людей насправді не існує. Такі згенеровані ШІ зображення можуть використовувати для просування сторінок, а інколи - і в матеріалах, що дискредитують українських військових та Україну загалом.
Як у цьому випадку, коли за допомогою згенерованого зображення пропагандисти просували фейк про мобілізацію українських підлітків.
Інший приклад - гумористичний TikTok-акаунт, який викладає згенеровані відео українських політиків. Хоч автор і додає помітку "Згенеровано ШІ", а ролики на сторінці мають явно штучний вигляд, подібне відео все одно може ввести в оману. Кількість коментарів підтримки під роликами це доводять.
@kombatnaperedku #олегляшко #зсу #україна #війна #позитив #танці #гумор #славаукраїні #чорнахмарабілахмара оригінальний звук - ПЕТ'ЮРА
Щоб ввести в оману, не завжди потрібно створювати нові зображення. Іноді достатньо використати реальне фото у потрібному контексті.
Наприклад, взяти світлину з ялинковими іграшками з німецького музею, додати підпис, що це фото зроблене в Україні - і вуаля, черговий фейк російської пропаганди готовий до поширення.
Основний спосіб викрити фото- чи відеофейк - увімкнути власну увагу та критичне мислення. Для цього експертка з цифрової безпеки Аліна Елєвтєрова радить поставити собі 5 запитань:
Якщо маєте сумніви щодо фото, використовуйте для перевірки й цифрові інструменти.
Перевірка метаданих: Exif Tool, Exif.tools - допоможе дізнатися, коли й де зробили фото.
Зворотний пошук зображень: Google Images, TinEye - шукає схожі зображення в мережі.
Перевірка на редагування: FotoForensics - виявляє маніпуляції на знімку.
Виявлення ШІ-генерації: AI or Not, Illuminarty.ai.
Перевірка дипфейків: Deepware.
"Але пам’ятайте: жоден із цих інструментів не дає 100 % гарантії, тому важливо аналізувати зображення в контексті. А найкращим способом протидії дезінформації залишається медіаграмотність", - додає Аліна Елєвтєрова.
Чим краще ми розуміємо методи дезінформації, тим складніше нас обманути. Не поспішайте вірити будь-якому фото чи відео, навіть якщо воно здається переконливим.
Завжди перевіряйте інформацію і пам’ятайте: в епоху цифрових технологій відрізнити справжнє від підробленого може бути все складніше. Але під силу тим, хто розвиває власне критичне мислення.
Вас може зацікавити:
Статтю створено в межах проєкту "Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації", що втілюється ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки уряду Канади.