Найбільший міф про радянський пломбір, який показує всю сутність того часу

Легендарний рецепт запозичили в американців

"Радянське морозиво є одним з чи не найбільш ностальгічних об'єктів спогадів людей, які жили в союзі і куштували цей молочний заморожений десерт. Але насправді це морозиво не було радянським. У 1936 році нарком харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян поїхав в США з метою вивчити досвід американців. Саме із США привезли обладнання та технологію промислового виробництва морозива. А також кілька найбільш популярних його рецептів", - пояснюють у відео.

Анастас Мікоян особисто відбирав найсмачніші сорти американського морозива для виробництва в СРСР. Ними стали: пломбір вершковий і молочний, ескімо, крем-брюле, ванільне та фруктове морозиво.

"Мікоян запозичив в американців абсолютно весь цикл, включно з продажем морозива на вулицях зі спеціальних холодильників", - наголошують у відео.

Морозиво в СРСР виробляли за американською технологією (скриншот)

Довжелезні черги за морозивом

У Києві у ті часи стаканчик вершкового морозива коштував 22 копійки. Ще за 3 можна було взяти наповнювач - варення чи тертий шоколад. Ескімо коштувало по 24 копійки, але продавали тільки в одній точці й рідко.

Черги за морозивом у тогочасному Києві шикувалися неабиякі. За спогадами очевидців, кияни лаяли людей, які приїжджали за морозивом із сіл. Вони набивали трилітрові банки ним, надовго затримуючи чергу.

Нарком Мікоян вважав, що радянський громадянин має з’їдати на рік не менше 5 кг холодного десерту.

Втім якщо зараз запитати пересічного любителя радянського минулого, то він навряд чи знає, що його улюблене морозиво з дитинства було не "совєтським", а ненависним американським. Це ще раз демонструє, як у той час "совєти" вміло привласнювали чуже й видавали за своє.