"Навзаєм" чи "взаємно": як відповідати правильно, щоб не осоромитися
Коли вам кажуть "гарного дня", а ви відповідаєте "взаємно", ви робите помилку, яка видає кальку з російської. Хоч обидва варіанти давно вкоренились у повсякденному вжитку, лише один із них відповідає нормам сучасної української мови. Що кажуть словники - і чому "взаємно" не найкращий варіант?
Яка різниця між словами "взаємно" та "навзаєм" та яке слово потрібно використовувати, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
У повсякденному спілкуванні українці часто вживають обидва варіанти - "взаємно" і "навзаєм". Проте з позиції літературної норми один із них вважається більш прийнятним.
"Взаємно" - це не норма
Слово "взаємно" часто звучить у відповідь на побажання, але в сучасній українській мові в такому вживанні вважається небажаним і штучним. Це - калька з російського "взаимно", яка не має органічного вжитку в живій мові.
Мовознавці радять уникати цього слова, особливо в усному спілкуванні. Воно звучить неприродно й може зіпсувати враження про мовну культуру співрозмовника.
І хоча слово "взаємно"зафіксоване в сучасних словниках, воно дедалі рідше трапляється в ужитку.
"Навзаєм" - природна відповідь
Українське слово "навзаєм" - це прислівник, який означає "у відповідь", "так само", "і вам того ж". Воно вживається для взаємних побажань і є абсолютно нормативним і природним.
Приклади:
- "З Новим роком!" - "Навзаєм!"
- "Гарного вечора!" - "Навзаєм!"
- "Дякую!" - "Навзаєм!" (у значенні "і я дякую")
Чому ця помилка така поширена?
По-перше, через звичку: багато хто виріс у російськомовному середовищі, де "взаимно" було звичним словом.
По-друге, слово "взаємно" на перший погляд, звучить логічно, бо містить корінь "взаєм-", проте воно не має в українській мові живої традиції вживання саме як відповідь.
Вас також може зацікавити:
- Яку помилку з поширеним словом роблять 90% українців
- Що не так з фразою "сьогоднішній день" і чому вона дратує мовознавців
- Список слів, якими в українській мові можна легко замінити "лайфхак"
Під час написання матеріалу були використані джерела: "Словник української мови", Академія наук України, поради мовознавців на сайтах мовної комісії, Українська національна платформа мовної грамотності.