Любов перемогла ненависть: Притула зізнався, що змушує його плакати і чи готовий він до мобілізації

За словами українського волонтера та шоумена Сергія Притули, після початку війни у ньому відбулися болючі зміни, і він радий, що всередині не вигорів до кінця.

"Я радий, що не вигорів до кінця зсередини, і що в мені залишилася людина. Умовно кажучи, любов перемогла ненависть. Ненависть до ка*апів після 24 лютого розгорталася щодня, і піком була смерть друзів. Але ненависть - деструктив. Можна створювати. лише тоді, коли в тебе є фундаментом любов.

Мені здається, що завдяки тому, що ми любимо одне одного, ми любимо нашу країну, наших солдатів, волонтерів, матерів, дітей, ми тримаємося купи. І ми досі моноліт. Я ніколи не бачив стільки любові в суспільстві. Люди, які не знають одне одного, так турбуються і піклуються один про одного", - пояснив шоумен.

Він додав, що зараз йому стало трохи легше, оскільки на голову не тисне те, що відбувалося в лютому-березні та на початку квітня. Притула зазначив, що бої довкола Києва залишилися в минулому і він сподівається на те, що вже назавжди й він дуже співчуває мешканцям Миколаєва та Харкова - "вони у цьому пеклі живуть щодня".

“Я заселявся у Харкові до готелю і питаю хлопця на рецепції: “Я так розумію, з огляду на обставини, на сніданок не розраховувати?” А він каже: “Ні-ні, у нас все за графіком. Сніданок о 7-й, виселення о 12-й, прильоти зазвичай опівночі". Він сказав це настільки буденно, що я аж здригнувся.

Погано, коли насильство, біда та війна стають повсякденною нормою твого життя. Тому молимося за ЗСУ, щоб вони швидше це припинили та повернули країну до нормального життя", - поділився волонтер.

Також Сергій Притула відверто розповів про моменти, що викликали у нього сльози. І це були не лише дні, коли гинули друзі.

"Я тут не буду якимось оригінальним. Плакав, коли гинули друзі. Плакав, коли з братом не було зв'язку, коли вони зачищали Ірпінь. Плакав, коли дехто з друзів виходив із полону. Плакав, коли прокидався вдома…", - зізнався шоумен.

Він назвав свою найбільшу мрію у сімейному житті та пояснив, чому вдома у нього також бувають сльози.

"У мене велике житло, ми з дружиною таке купували з урахуванням того, що хотіли та хочемо ще дітей. У мене завжди були такі рожеві мрії, що у мене повна хата дітей, вони всі бігають. Це десь впало, це сміється, це плаче. У нас багато кумів, тому у нас завжди на вихідних якісь гостини. І ось коли в хаті таке робиться - це завжди робило мене щасливим.

Зараз ти прокидаєшся в цьому житлі – а воно порожнє, ти сам. І так трохи сумно. Але потім ти згадуєш, що на тлі того, що в деяких батьків діти не пробіжать вже ніколи через цю кляту війну, а в деяких дітей батьки вже ніколи не прокинуться, ти розумієш, що твої проблеми – це нуль. Запихаєш їх кудись глибше, йдеш у фонд і лупиш далі", - підкреслив волонтер.

Як розповів Сергій Притула, він спокійно чекає на повістку і піде туди, куди йому скажуть. Йому хотілося б потрапити до тих військових, яких знає.

"Куди скажуть, туди й піду. Звісно, що хотілося б до тих, кого я знаю особисто. За 8 років волонтерства я спостерігав за тим, як росли командири. Ті, хто були ротними, стали комбатами, комбати стали комбригами.

Це молоді хлопці, які вже мають величезний бойовий досвід, які дбають про солдатів. Які самі ходили в атаки та знають, що таке бій і знають, що кожного бійця треба берегти, як зіницю ока. Хотілося б потрапити до таких командирів", – пояснив шоумен.