Віра Балабух: В Україну переселятимуться "кліматичні біженці" з Африки і Азії

– 2023 рік став найспекотнішим роком за всі роки спостереження. Чим це небезпечно? 

– Температура повітря є важливим індикатором зміни стану усієї кліматичної системи: атмосфери, гідросфери, кріосфери, літосфери і зрештою, біосфери, включно з людиною і її діяльністю. Як і зміна температури тіла людини, вона сигналізує про те, що з планетою щось не гаразд. Востаннє глобальна температура повітря перевищувала середню температуру доіндустріального періоду на 0,5-1,5 градуса на планеті 125 тисяч років тому.

Протягом останніх пів століття ріст температури повітря був найінтенсивнішим за 2000 років. Така температура, яка спостерігалась на планеті у 2023 році була майже 100 тисяч років тому.

Саме діяльність людини є причиною цих змін. Такого висновку дійшли вчені у шостому звіті Міжурядових експертів з питань зміни клімату. Слід зазначити, що суттєво підвищується не лише температура атмосфери, а й океану та земної поверхні. І це приводить до стрімкої зміни усіх складових кліматичної системи.

Українські полярники показали літо в Антарктиді (фото: Facebook/Національний антарктичний науковий центр)

– Якими можуть бути наслідки від цього для світу та України?

– Підвищення температури в атмосфері зумовило зміну тривалості сезонів. Зокрема, збільшилась тривалість теплого і літнього періодів, і зменшилась тривалість холодного і зимового періодів. Також збільшилась тривалість вегетаційного періоду, який у північній півкулі зростав з 1950 року кожні десять років на два дні.

В Україні за останні 60 років підвищення середньої температури відбувалось майже у 2,5 рази швидше, ніж глобальної. Як наслідок, з 1981 року відмічається збільшення тривалості теплого періоду і періоду активної вегетації на 7-8 днів кожні 10 років.

Збільшується кількість літніх днів з середньою за добу температурою повітря вище 15 градусів у середньому на 8 днів кожні 10 років. Такі зміни зумовили суттєве зростання літнього періоду в Україні. Торік ми спостерігали у вересні температуру повітря, яка характерна для червня-липня.

Крім того, літній період стає більш спекотним. Зростає кількість спекотних днів, збільшується кількість тропічних ночей. А це збільшує теплове навантаження на людей. А тривалість холодного періоду зменшується, зима стає не лише коротшою, а й менш суворою.

Підвищення температури повітря суттєво впливає на сніговий і льодовий покрив нашої планети - кріосферу. Зменшуються площі льоду в Арктиці, відступають льодовики, руйнується льодовий щит Гренландії. Танення льодовиків і безпрецедентний ріст температури океану, який є найвищим після закінчення останнього льодовикового періоду, зумовили підвищення рівня Світового океану майже на 20 см з 1901 року по 2018-й. Цей ріст був найвищим за останні 3000 років.

В Україні підвищення температури в холодний період зумовило зміну структури опадів. На значній території країни взимку випадає дощ, а не сніг. Все частіше в взимку не утворюється сніговий покрив і лижі та санки стають для наших дітей екзотикою. Зростає кількість днів з ожеледицею, що стало особливо помітно цієї зими.

Ще одним проявом зміни клімату є збільшення повторюваності та інтенсивності небезпечних і стихійних явищ погоди. В Україні - це збільшення інтенсивності  дощів, злив і снігопадів. Це зумовлює збільшення паводків. Все частішими та інтенсивнішими стають грози, шквали, град, посухи, хвилі тепла. Проте, швидкість вітру протягом останніх десятиріч в помірних широтах, і в Україні зменшувалась. Це призводило до зменшення повторюваності явищ, пов’язаних з вітром - хуртовин, пилових бур.

Це лише окремі прояви зміни кліматичної системи, пов’язані з глобальним потеплінням. Таких проявів набагато більше і вони мають свої регіональні особливості.

– У пресі я зустріла формулювання, що якщо кліматичні зміни можна порівняти із онкологією, то ми уже перебуваємо на 4-й стадії. Погоджуєтесь із цим твердженням? Ці зміни уже незворотні?

– Кліматичні зміни на планеті відбуваються нерівномірно і мають різні наслідки в різних регіонах. Це залежить від величини та швидкості потепління, географічного положення, вразливості різних систем, їхньої здатності до адаптації. Так, потепління в Арктиці та Антарктиці відбувається значно швидше, ніж загалом на планеті і зумовлює безпрецедентні зміни в цих регіонах, зокрема, втрату льодового покриву і, особливо, вічної мерзлоти, які уже є незворотними.

При підвищенні глобальної температури на 1,5 градуса, швидкість цього потепління значно зросте і до 2050 року, якщо викиди парникових газів не зменшаться, лід в арктичних водах у вересні може стати рідкісним явищем, а через танення вічної мерзлоти близько 70% інфраструктури може бути втрачено.

Незворотними в масштабі від століття до тисячоліття є підвищення температури Світового океану та його окислення. Такі дані наводить Міжурядова група експертів з питань зміни клімату. Підвищення температури води сприяло поглинанню вуглекислого газу, зростанню концентрація іонів водню у морській воді на 30% порівняно з доіндустріальним періодом і, відповідно, збільшенню кислотності океану.

Такі зміни є особливо небезпечними для морських організмів, у яких карбонат кальцію формує панцирі та скелети. Найбільш вразливими є молюски, зокрема, устриці і мідії, та корали. Найбільше потерпають коралові екосистеми, яких уже втрачено до третини. Згідно з прогнозами, до 2050 року більша частина світових тропічних і субтропічних коралових рифів, постраждає від щорічного знебарвлення і втратить своє значення як джерело товарів і послуг.

Як бачимо, в окремих регіонах планети зміни клімату та їхні наслідки є катастрофічним і незворотними і їх, дійсно можна прирівняти до четвертої стадії онкології.

Лісові пожежі, спричинені через надмірну посуху (фото: Getty Images)

– Чи доречно розглядати клімат на локальному рівні? Наприклад, чи можемо ми в Україні "законсервувати" свій клімат і створити якусь своєрідну оазу? 

– Основними чинниками що впливають на формування клімату в певному регіоні є сонячна радіація, атмосферна циркуляція і підстильна поверхня. Завдяки цим чинникам ми маємо різні кліматичні пояси і навіть в одному поясі клімат у різних регіонах може суттєво відрізнятись. Наприклад, в Україні клімат у Карпатах, Закарпатті і Прикарпатті мають свої особливості.

Розглядати клімат на локальному рівні не лише доречно, а й необхідно, оскільки це дозволяє виявити регіональні особливості, характерні лише для цього регіону і врахувати їх при адаптації до зміни клімату.

Останнім часом до основних кліматичних чинників долучився і антропогенний. Зменшення викидів парникових газів в конкретному регіоні не приведе до зміни клімату на цій території. Викиди парникових газів в одному регіоні зумовлюють зміну складу атмосфери загалом на планеті, що впливає на всі складові кліматичної системи. 

То ж для того, щоб зменшити глобальне потепління і його прояви в конкретному регіоні, необхідно зменшити загальну концентрацію парникових газів на планеті. А для цього треба докласти зусиль в усіх регіонах і, насамперед в тих, де ці викиди найбільші.

– Ще до початку великої війни вчені заявляли, що в Україні краща ситуація із викидами СО2, у порівнянні із Європою. І оскільки у нас багато виробництв зупинилось, то темпи змін клімату у нас нижчі. А яка зараз ситуація із цим?

– В Україні дійсно викиди СО2 значно менші, порівняно з європейськими країнами, і це зумовлено значним скороченням промисловості, яке спостерігається з 90-х років минулого століття в нашій країні.

Проте темпи зміни клімату у нас не нижчі, а вищі, ніж в Європі. Так, швидкість зростання середньої за рік температури в Україні у 1961-2023 рр. становила 0,41 градуса за десять років, а в Європі - 0,34 градуса.

За даними NOAA, Україна потрапила до регіонів планети, за винятком полярних широт, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалось найвищими темпами.

Країни, які найбільше викидають СО2 (інфографіка: ecopolitic.com.ua)

– Як війна в Україні впливає на зміни клімату? Чи можуть відчути ці наслідки, наприклад, люди на заході Європи?

- На жаль, наслідки військових дій також вплинуть на клімат в Україні, насамперед у південних та східних регіонах та на їхню здатність до адаптації. Так, руйнування Каховської ГЕС та втрата Каховського водосховища зумовить зростання континентальності клімату, підвищення температури повітря весною та в першу половину літа, і як наслідок, до зміщення початку теплого періоду, літа, періодів вегетації та активної вегетації, їхнього теплозабезпечення, зміниться і тривалість цих періодів.

Суттєво може змінитись і режим зволоження прилеглих територій. Найбільші зміни ймовірні у весняно-літній сезон і проявлятимуться у зменшенні вологовмісту атмосфери і, відповідно, хмарності, кількості опадів. Цей регіон належить до зони ризикованого землеробства в Україні. Підвищення температури повітря та збільшення дефіциту вологи, на які накладаються й глобальні зміни клімату, можуть привести до зростання посушливості та опустелювання значних територій регіону. Збільшиться ризик виникнення пилових бур, суховіїв, надзвичайної пожежної небезпеки.

На клімат суттєво впливають і зелені насадження. Вони змінюють температурний режим, режим зволоження, зменшують концентрацію СО2 в атмосфері. В степовій частині України вони мають ще й захисну функцію - захищають поля та населені пункти від пилових бур. Завдяки лісосмугам, які були посаджені і вирощені в цих регіонах у 60-70-х роках минулого століття вдалось побороти небезпечні пилові бурі.

Понад 30 років на цій території не спостерігалось сильних пилових бур. Зараз бойові дії ведуться в лісосмугах і лісах, які були посаджені в цих регіонах. Значна частина їх уже знищена і знищуватиметься далі. То ж можна спрогнозувати, що ще одним із наслідків війни в Україні буде збільшення повторюваності та інтенсивності пилових бур, які відчує і Європа.

– Раніше деякі вчені говорили про таке явище, як "кліматичні переселенці". Чи може воно стати масовим? 

– Близько 3,5 мільярдів людей, тобто майже половина населення Землі, живуть у регіонах, де наслідки зміни клімату відчуваються дуже гостро. Такі дані подає Міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату. Протягом 1970-2021 років у світі було зареєстровано майже 12 тисяч катастроф, зумовлених екстремальними явищами погоди. Вони призвели до економічних втрат у розмірі 4,3 трлн доларів.

Біля 32,6 мільйонів людей було змушене покинути регіони їхнього проживання, які були вражені стихійними лихами - повенями, посухами, тобто стали кліматичними біженцями. Дуже сподіваюсь, що це явище не стане масовим, тому що, зрештою, на нашій планеті не так багато є місць, куди можна втекти від таких небезпек.

– Які регіони у світі є зараз найсприятливішими для життя?

– Найсприятливішими для життя зараз і в найближчому майбутньому є регіони, розташовані в помірних широтах, на рівнинних територіях, подалі від узбереж океанів і морів та гірських масивів. До таких регіонів належить і Україна.

Незважаючи на значні зміни клімату, які спостерігаються на території нашої країни, вони не такі катастрофічні, як в полярних і тропічних широтах. Тому значна кількість кліматичних біженців, особливо з Азії та Африки, буде намагатись переселитись до нас, що може підвищити соціальну та економічну напругу в суспільстві.

В Україні найкомфортніше через 50-100 років буде жити, ймовірно, на Прикарпатті та Поліссі, особливо правобережному.

– Під час пандемії коронавірусу різко зменшилась кількість викиду вуглекислого газу, через призупинення авіасполучень. Чи сповільнились тоді темпи зміни клімату? 

– Заборона авіасполучень та локдаун у багатьох розвинених країнах зумовили скорочення викидів парникових газів. Проте на глобальному рівні ці зміни були в межах річної мінливості коливань вуглецевого циклу і не вплинули на стан кліматичної системи.

Для того, щоб клімат зміг відреагувати на такі зміни, необхідно, щоб вони тривали протягом значно більшого періоду.

– Багато науковців б’ють на сполох через танення льодовиків. Чи може Україна відчути наслідки від цього? 

– Україна також може потерпати від підвищення рівня Світового океану. За даними досліджень Центру екологічних ініціатив "Екодія", від підтоплення можуть постраждати південні регіони України, зокрема, 34 міст, серед яких Одеса, Херсон, Миколаїв, Феодосія, Керч, 48 селищ та понад 500 сіл. Підтоплення можуть суттєво зруйнувати інфраструктуру цих регіонів.

– Український академік Яків Дідух заявив, що підвищення середньої температури на планеті на 2-3 градуси призведе до того, що половина рідкісних видів рослин зникне зі своїх місць. За скільки часу ми можемо отримати таке підвищення температури?

– Основним чинником сучасної зміни клімату протягом останніх десятиріч і до кінця ХХІ століття є діяльність людини. Тому зміни клімату будуть залежати від економічного розвитку людства і від викидів парникових газів. Якщо ми продовжуватимемо і надалі в такому ж обсязі використовувати вуглецеві технології, то уже до середини ХХІ століття концентрація парникових газів може досягти 1313 ppm і продовжить зростати далі. А середня за рік температура повітря може підвищитись на 1,7-2,2 градуси до середини століття, а до кінця століття на 4-5 градусів і більше, порівняно з його початком.

Концентрація парникових газів може до кінця століття зрости до 630 ppm і стабілізуватись, а середня за рік температура повітря може підвищитись на 2-2,5 градуси до кінця століття.

Отже, залежно від того, який шлях вибере людство, половина видів рослин в Україні може уже зникнути з середини ХХІ століття, або до його кінця.

Каховське водосховище (фото: Сергій Скорик)

– Дехто вважає, що масовий ввіз "євроблях" в Україну може спричинити ледь не екологічну катастрофу, бо від них збільшується кількість викиду газів. Чи дійсно це може мати суттєві наслідки?

– Підвищення концентрації парникових газів в одному регіоні, навіть суттєве, не впливає напряму на зміну клімату в цьому регіоні. Для того, щоб змінився багаторічний режим погоди необхідно, щоб зміни були глобального масштабу і тривали довгий час.

Збільшення кількості "євроблях" в Україні - це явище тимчасове. На зміну їм обов’язково прийдуть електромобілі - прогрес не зупинити. Проте, протягом певного періоду, поки ці машини ще їздитимуть, концентрація парникових газів дійсно може зростати, збільшуватиметься забруднення довкілля, особливо вздовж великих автошляхів, але суттєвого впливу на зміну клімату в країні це не матиме.

– Зима і літо в Україні вже не такі, як були раніше. Якими будуть сезони за 30, 50, 100 років?

– Подальше зростання температури повітря і надалі зумовлюватиме зміну сезонів: тривалість літа зростатиме, а зими - зменшуватиметься. Такі тенденції характерні для усіх сценаріїв, проте, залежно від сценарію інтенсивність цих змін може бути різною.

Так, у найближчі 20 років, тривалість літа на переважній більшості території України може збільшитись на тиждень, за іншим сценарієм - на два тижні, порівняно з початком століття. У середині століття літо може тривати на два-три тижні довше і майже на місяць за іншим сценарієм.

До кінця ХХІ століття тривалість літа буде майже такою, як в середині століття. Але за іншим сценарієм зміни тривалості літа можуть бути безпрецедентними на території України, порівняно з 1991-2010 роками: від одного місяця на сході країни до двох і більше в Карпатах і Криму.

– Назвіть найбільші кліматичні небезпеки на глобальному рівні і на рівні України.

– На глобальному рівні це, ймовірно, безпрецедентне підвищення температури повітря в полярних широтах, яке зумовить танення льодовиків в Арктиці і вічної мерзлоти, наслідком яких може бути значний ріст рівня Світового океану, зміна циркуляції атмосфери, зростання викидів метану в районах з вічною мерзлотою.

Збільшення повторюваності та інтенсивності небезпечних явищ погоди, зокрема, дощів, снігопадів, посух, хвиль тепла та інших. Такі ризики характерні як для планети загалом, так і для України.

Паводок в Україні у квітні 2023 року (фото: ДСНС)

– Чи може трапитись кліматичний апокаліпсис і яким він буде?

– В історії нашої планети такі апокаліпсиси були уже неодноразово і закінчувались великими вимираннями видів. Не можна виключати, що й ті процеси, які зараз відбуваються на нашій планеті не приведуть до таких наслідків, якщо ми не зменшимо свій вплив на кліматичну систему.

Виверження вулканів в Ісландії не є наслідком зміни клімату. Вулканічна активність сприяє зменшенню температури повітря за рахунок ефекту "ядерної зими".

– Як зупинити зміни клімату? 

– Зупинити зміну клімату ми уже не зможемо. Важливо зараз не допустити підвищення глобальної температури на два градуси, а ще краще - обмежити її ріст у 1,5 градуса. Проте уже в 2023 році середня за рік глобальна температура повітря була вищою на 1,5 градуса за температуру доіндустріального періоду. За даним ВМО в найближчі п’ять років ці зміни можуть перевищити дані показники.

Оскільки основною причиною суттєвого зростання температури повітря є діяльність людини, суттєве зростання викидів парникових газів та посилення парникового ефекту, то треба зменшити концентрацію парникових газів. Цього можна досягти двома шляхами: збільшуючи енергоефективність технологій та сприяючи енергозбереженню.

Проте, враховуючи масштаб тих змін, що уже відбуваються, очевидно що цих заходів уже недостатньо. Необхідно адаптуватись до тих нових умов, які зараз формуються, щоб запобігти значним економічним збиткам і зберегти життя на планеті.

– Як вважаєте: наскільки те, що робить Грета Тунберг, допомагає в порятунку планети?

– Вважаю, що головною заслугою Грети Тунберг є те, що вона привертає увагу людей і, особливо, ЗМІ до проблеми зміни клімату. Завдяки їй багато людей, насамперед молоді, зовсім по-іншому почали ставитись до цієї проблеми. То ж внесок Грети в порятунок нашої планети є однозначно.

– Снігопад накшталт такого, як був наприкінці березня 2013 року, який паралізував Київ, - то рідкісна аномалія? Чи скоро нас може чекати регулярно щось подібне?

– Такі снігопади дійсно аномальне явище. Для того, щоб відповісти на це питання необхідно провести дослідження. Зокрема оцінити наскільки це явище зумовлено змінами клімату і як змінилась частота таких снігопадів. Такі дослідження в Україні не проводились.

Наслідки аномального снігопаду в Україні у березні 2013 року (фото: OBOZREVATEL.COM)

– Як Ель-Ніньйо впливає на Україну і наскільки вплив цього явища на планету може бути катастрофічним?

– Південне коливання і його додатна фаза - Ель-Ніньйо - є важливим джерелом мінливості клімату як у глобальному, так і регіональному масштабі. Ель-Ніньйо сприяє збільшенню повторюваності та тривалості хвиль тепла, різких потеплінь, особливо у зимовий період. У роки з Ель-Ніньйо, як правило, відмічаються найвищі температури повітря у багатьох регіонах планети. То ж це явище є одним із чинників, що впливає на підвищення температури повітря на планеті.

Найбільше вплив Ель-Ніньйо на погоду простежується в Північній Америці, Індо-Азіатському регіоні, Австралії. Чим далі регіон знаходиться від тропічних широт Тихого океану, тим слабший вплив Ель-Ніньйо на погоду. В Європі та Україні вплив Ель-Ніньйо на погоду опосередкований і простежується у взаємодії із Північно-Атлантичним і Арктичним коливаннями.

Зазвичай, взимку, відмічається поширення субтропічних гребенів на територію Європи, які сприяють поширенню теплого і сухого повітря з субтропіків. Як наслідок, над південно-східною Європою і Україною також відмічається аномально тепла і суха погода. Тому в Україні Ель-Ніньйо сприяє різким потеплінням, потужним хвилям тепла.