"Ефект метелика". Вчені пояснили, як Марс може вплинути на клімат Землі

Результати дослідження

Про те, що коливання орбіти Землі навколо Сонця впливають на клімат планети - вчені дізнались давно. Так звані цикли Міланковича є періодичними та вимірюються десятками, а то й сотнями тисяч років.

Водночас нещодавні дослідження науковців із Сіднейського університету виявили так званий "Великий цикл" тривалістю 2,4 млн років. На думку вчених, він "управляється" Марсом і впливає на океанічні течії Землі впродовж щонайменше 40 млн років.

Експерти зазначають, що гравітаційне тяжіння Марса може бути достатньо сильним для того, щоб сколихнути водний простір Землі й змістити глибоководні морські та океанічні відклади.

Такого висновку вчені дійшли після ретельного аналізу близько 300 глибоководних кернів (стовпчиків породи, які одержують під час буріння свердловин).

"Ефект метелика"

Орбіта Марса приблизно у 1,5 раза віддаленіша від Сонця, ніж орбіта Землі. Водночас через кожні 780 діб Червона планета й Земля опиняються на мінімальній відстані одна від одної (відстань між ними варіюється від 56 до 401 млн кілометрів).

Такі зближення планет називають протистояннями.

За словами професора геофізики зі школи наук про Землю Сіднейського університету Дітмара Мюллера, на перший погляд відстань між Марсом і Землею настільки велика, що важко уявити наявність якогось значного гравітаційного впливу.

"Проте є багато чинників, які можуть посилити навіть незначні зміни. Вплив Марса на клімат Землі схожий на ефект метелика", - наголосив науковець.

Як саме клімат Землі може залежати від Марса

Результати аналізу глибоководних кернів свідчать про те, що у період стабільних океанських течій водні відклади "осідають стійкими шарами", тоді як незвичайні течії та вихори - зміщують глибоководні морські та океанічні відклади в інші місця.

На думку вчених, відсутність або перерви в записах відкладень збігаються з часом, коли вплив гравітації Марса на Землю є найсильнішим.

Виходячи з цього вони припускають, що Червона планета хоч і не помітно, на перший погляд, але все ж таки впливає на орбітальну стабільність Землі.

За словами вчених, впродовж "Великого циклу" Марс змінює рівень сонячної радіації, що потрапляє на Землю. Крім того, Червона планета впливає на клімат - змінює течії та створює вихори в океанах.

"Багато хто з нас спостерігав результат цих циклів (які тривають впродовж багатьох мільйонів років) у різних геологічних, геохімічних та біологічних даних - у тому числі під час так званого "вибуху життя" у кембрійський період", - зауважив професор Бенджамін Міллс з факультету навколишнього середовища Університету Лідса у Великій Британії.

На його думку, нещодавня робота дослідників "допомагає закріпити ці ідеї, як ключові складові зміни навколишнього середовища".