Дивіться, якою була мода у киян понад 100 років тому. Унікальні ретро-фото

Який одяг був у тренді

У кінці ХІХ на початку ХХ століття жінки надягали стильні пишні сукні з мереживом, які вдало підкреслювали талію та груди, у цьому їм допомагали тісні корсети. Часто образ доповнювали вишуканими парасольками. Їх більше з собою носили як аксесуар, а не для захисту від дощу. Також популярними були головні убори.

Вбрання шили з креп-сатину, файдешину, щільного шовку, оксамиту чи паноксамиту. Оздоблювали мереживом, аплікаціями з квітів і бісером. У тренді були горжетки з чорно-бурої лисиці та взуття на підборах.

Одяг для чоловіків був стриманим, але стильним. В основному це були строгі костюми-трійки та головні убори.

У ті часи жінка була відображенням фінансового статусу чоловіка, саме тому заможні дружини носили тільки найкраще вбрання. На щастя для чоловіків, мода тоді змінювалась не так стрімко, як зараз. Винятком були хіба що капелюшки, тут модні тенденції могли оновлюватись двічі, а то й тричі на місяць.

Світлини киян на стику ХІХ і ХХ століть (фото надав Музей історії Києва)

Де купували модний одяг

У Старому Пасажі на Хрещатику був торговельний дім австрійського купця Макса Мандля. Ця крамниця пропонувала широкий асортимент жіночого, чоловічого і дитячого одягу, уніформ та суконь у стилі модерн.

Також у ті часи модними стали ательє. Вмілі кравчині цінувались на вагу золота. Вул. Сагайдачного славилася швейними майстринями й модистками, що мали закордонний досвід чи навчання. Моделі одягу тоді були доволі складними, тому іноді плаття могли шити аж цілий місяць.

Матеріали заможні кияни часто купували за кордоном. Оскільки вони були доволі дорогі, то іноді кравчині навіть не відразу ризикували кроїти тканини - спершу погоджували фасон із замовником і тільки після цього розпочинали роботу.

Модні образи киян минулого століття (фото надав Музей історії Києва)

Багаті містяни могли собі дозволити придбати одяг у Європі та Персії. Париж був центром жіночої моди, а Лондон - чоловічої. У Франції купували сукні, костюми, капелюшки, мереживну білизну. А в Британії - тканини, капелюшки і шалі.

Популярним був і товар із Німеччини. Звідси в основному привозили срібні та бісерні сумки. З Туреччини - шкіряні й хутряні вироби: шуби, шапки, муфти.

Якщо порівнювати із західними модницями, то киянки вбиралися яскравіше за німкень, австрійок та голландок. А от самих киянок у вишуканості образів перевершували одеситки.

Ольга Мамишева, 1910-ті роки (фото надав Музей історії Києва)

Дружина архітектора Шлейфера, кін. ХІХ ст. (фото надав Музей історії Києва)

Слухачка вищих жіночих курсів, 1910-ті роки (фото надав Музей історії Києва)

Любов Браїловська, 1900-ті роки (фото надав Музей історії Києва)

Лідія Браїловська, 1916 рік (фото надав Музей історії Києва)

Дівчина з парасолею, 1900-ті роки (фото надав Музей історії Києва)

Пастушенко Марфа, дружина коваля (фото надав Музей історії Києва)

У дитячій моді цікавою тенденцією було те, що не лише дівчатка могли носити сукні, іноді їх надягали і маленьким хлопчикам. Тоді це вважалося нормальним і нічого крамольного у цьому не було.

У такому підході була і практична сторона - плаття могли носити довше, оскільки з них не так швидко виростають, які зі штанів.

Дитяча мода початку минулого століття (фото надав Музей історії Києва)

Скільки коштував модний образ

По-справжньому стильно вбиратись могли собі дозволити дійсно заможні родини. Для розуміння, ось ціни у каталозі мод "Меріліз" 1913-го року:

• жіночий капелюшок - 12-15 руб.
• сукня на вихід - 85 руб.
• блуза - 7-15 руб.
• дамські парасольки - від 11 до 14 руб.
• коміри та жабо - 1.75 до 2.65 руб.
• шкіряні туфлі - від 2,9 до 4,4 руб.
• чобітки - від 20 до 25 руб.;
• корсети - від 6,8 до 15,5 руб.

Наприклад вартість плаття - 85 руб., за цю суму можна було орендувати на місяць шестикімнатну мебльовану квартиру у престижному районі Києва.

Мода киян кін. ХІХ поч. ХХ ст. (фото надав Музей історії Києва)