Світ пережив смерть та похорон Папи Римського Франциска, який пішов з цього світу 21 квітня 2025 року. Зовсім скоро збереться конклав, який обере нового Папу. Кожен новий Папа змінює своє ім'я і за цією традицією стоять тисячоліття історії, драматичні рішення і навіть "несподівані зв'язки з космосом". Чому ця традиція стала однією з найбільш шанованих у Ватикані та що вона насправді означає?
Чому кожен новий Папа Римській змінює своє ім'я та як це пов'язано з космосом, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
Коли кардинал стає Папою, він починає нову місію - не просто очолювати Церкву, а стати її символом. Зміна імені - це не формальність, а знак духовного переродження. Як у Біблії Авраам став Авраамом, а Савл - Павлом, так і новий Папа показує: минуле залишається позаду, починається нова епоха.
Кожне ім'я обирається не просто так: воно може бути присвятою улюбленому святому, вшануванням попереднього великого Папи або заявою про наміри на майбутнє.
Традиція зміни імені має глибоке історичне коріння, пов'язане як з практичними причинами (уникнення язичницьких імен), так і з потужним символізмом.
Прийняття нового імені знаменує собою новий етап служіння, відмову від минулого світського життя, наслідування шанованих попередників та окреслення програми свого понтифікату.
Це вибір, що має значення не лише для самого Папи, а й для всієї Католицької Церкви, і є однією з найцікавіших граней історії папства.
Першим, хто відмовився від свого "світського" імені, був Папа Іван II у 533 році. Його справжнє ім'я було Меркурій - на честь римського бога торгівлі. Мати язичницьке ім'я на чолі християнського світу? Очевидно, що ні. Щоб не викликати обурення вірян і підкреслити вірність Христу, він взяв ім'я Івана - на честь святого Івана Хрестителя.
Цей випадок задав нову традицію, яка згодом стала невід'ємною частиною ритуалу обрання Папи. А Меркурій у сучасному житті асоціюється з планетою, яка у своєму ретроградному русі може принести чимало клопоту тим, хто живе на Землі.
Ні. До VI століття Папи не змінювали своїх імен. Проте після Івана II цей жест став майже обов'язковим. Останнім Папою, який зберіг своє ім'я, був Марцелл II у 1555 році - але його понтифікат тривав всього три тижні.
Жорстких правил немає. Часто Папи орієнтуються на попередників, святих або особисті духовні орієнтири. Наприклад, Папа Франциск вибрав це ім'я на честь святого Франциска Ассізького - символу скромності та допомоги бідним. А його справжнє ім'я було - Хорхе Маріо Бергольйо.
Він обрав ім'я цього святого, бо Франциск Ассізький - це символ відмови від розкоші, скромності, любові до бідних, допомоги знедоленим і поваги до природи.
Папа Франциск хотів, щоб його понтифікат був про служіння, а не про владу. Сам він казав:
"Я подумав про Франциска: людину миру, людину бідності, людину, яка любила і захищала створіння".
"Зміна імені Папи - це не примха і не протокол. Це дуже сильний знак: особа, яку знали до обрання, більше не існує. Відтепер вона - центр нового духовного всесвіту католиків", - пояснив релігієзнавець та історик, професор Джонатан Хілі з Оксфорду.
Новобраний Папа самостійно обирає ім'я відразу після того, як прийняв своє обрання під час конклаву. Найпопулярнішими іменами за всю історію були: Іван, Григорій, Бенедикт, Лев, Пій та Климент.
Хоча останні 450 років кожен Папа змінює ім'я, це сильний звичай, а не обов'язкове правове обмеження. Теоретично, Папа може зберегти своє ім'я, але це буде безпрецедентним порушенням усталеної традиції.
Вас може зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані джерела: Офіційний сайт Ватикану, Католицька Енциклопедія, Академічні дослідження та статті з історії папства та Католицької церкви, Oxford Theology Faculty Papers