ua en ru

Чи можна спати на ліжку, на якому померла людина?

Чи можна спати на ліжку, на якому померла людина? Чи можна спати на ліжку, де померла людина (фото: freepik.com)

Близька людина тривалий час хворіла і померла на своєму ліжку в домі. І багатьох людей хвилює питання, чи можна використовувати меблі та речі померлого родича, та чи не принесе воно хвороби ще комусь з родини.

РБК-Україна (проект Styler) спробувало розібратися, чи можна спати на ліжку небіжчика, та що можна зробити з таким ліжком.

При написанні матеріалу використовувалися такі джерела: поради священника Олексія Філюка читачам видання "20 хвилин (Новини Тернополя)", сайт "ОГО", сайт Спілки православних журналістів, портал t1.ua.

Езотерична точка зору

Екстрасенси стверджують, що ліжко померлої людини краще замінити. Якщо можливості купити нове ліжко немає, і спати на чомусь потрібно, то потрібно провести ритуал очищення смертного одра близької людини.

Для цього потрібно обійти ліжко з усіх боків з запаленою свічкою, проводячи над ним і під ним. Вогонь свічки очищає. Також можна меблі (диван, крісло, ліжко) померлої людини святою водою та посипати свяченою сіллю.

Медична точка зору

Вчені та лікарі скептично ставляться до забобонів на цю тему. Вони не бачать нічого погано, щоб залишити диван чи ліжко померлої людини та використовувати за призначенням.

Але все ж таки варто зробити дезінфекцію меблів після того, як на ньому померла людина. Можна навіть повністю перетягнути м'яку частину, замінити матрац.

Варто позбавитися постільної білизни та обов'язкового добре прибрати та провітрити приміщення. Особливо, якщо хвороба померлого була інфекційна чи вірусна. Можна навіть використати спеціальну кварцеву лампу та спирт.

Точка зору церкви

Загалом, церква спокійно ставиться до використання особистих речей та меблів померлих людей. Одяг можна роздати нужденним, які будуть молитися за упокій душі. Однак, за традиціями, це робиться після 40-го дня. Після цього можна запросити додому священника, аби він провів обряд освячення хати та меблів.

Ось думка з цього приводу протоієрея Сергія: