На ринок праці все більше тиснуть міграція, війна та новітні технології, які обіцяють витіснити цілі професії. Водночас, це вже впливає на рівень заробітної плати та структуру ринку.
Про те, якого рівня заробітної плати очікують люди від роботодавця, скільки з них готові перевчатися на нові професії та які з них є затребуваними на сьогодні – у матеріалі РБК-Україна.
Під час конференції "Кадри вирішують: Нова архітектура економіки відновлення", яку 26 червня провів незалежний аналітичний центр We Build Ukraine, голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова презентувала результати дослідження "Опитування роботодавців та безробітних 2025", яке провела федерація та її партнери.
Згідно цього дослідження, найбільш затребуваними серед роботодавців є робітничі професії – водій, тракторист, швачка, слюсар та зварювальник.
Спікер також прокоментувала рівень заробітних плат, за які люди готові працювати. "80% безробітних готові і хочуть працювати за заробітну плату розміром менше 20 тисяч гривень на місяць", - сказала вона.
За її інформацією, лише 56% безробітних людей готові працювати повний робочий день, тоді як роботодавцям потрібно 96% таких працівників.
Також представниця Федерація металургів зазначила, що досить небагато, лише 23%, безробітних людей готові навчатися, щоб змінити або підвищити кваліфікацію. За словами Олени Колеснікової, на сьогодні проблема полягає не в наявності освіти, а в тому, що її рівень не відповідає тій роботі, яку працедавці пропонують людині.
Під час опитування, лише 23% безробітних сказали, що готові змінити професію, 30% - не готові змінювати професію, навіть, якщо зрозуміло, що вона не потрібна, і 47% респондентів розглядають таку можливість.
"Це погані показники, вони говорять про свідомість наших людей щодо того, що таке освіта і для чого вона потрібна", - прокоментувала Олена Колеснікова, додавши, що 44% людей не бачать зв’язку між отриманням освіти та шансом знайти на нову роботу.
"Люди взагалі не пов’язують свою освіту, яку вони здобули із майбутнім працевлаштування, їх кар’єрним шляхом. Тому, для мене найголовніший висновок – у нас в країні абсолютно відсутня професійна орієнтація", - сказала вона, додавши, що треба працювати ще зі школи із дітьми і пояснювати їм, як вони зможуть реалізувати себе, обираючи той чи інший професійний шлях.
"Поки ми не пояснимо людям, як пов’язана освіта з подальшим працевлаштуванням, то й надалі ми будемо мати такий дисбаланс на ринку праці", - сказала Олена Колеснікова.
Голова наглядової ради центру We Build Ukraine Олександр Кубраков зазначив, що фактор, від якого залежать всі галузі економіки, – це люди.
"Ми втратили людей, частину територій та виробництв. Але водночас ми маємо можливість експортувати наші товари на нові ринки, міжнародні компанії після виходу з росії стали розглядати Україну для роботи. Все це потрібно було переосмислити і усвідомити, що зʼявились greenfield-галузі, куди інвестори можуть заходити "з нуля", - зауважив Кубраков.
Він додав, ключову роль для конкуренції за людей відіграють безпека і гідні зарплати. За його словами, є приклади, коли навіть після релокації до ЄС у 2014 році українські спеціалісти масово повертались.
Фото: Голова наглядової ради центру We Build Ukraine Олександр Кубраков наголосив, що найбільш важливі фактори для людей - це рівень заробітної плати та безпека (We Build Ukraine)
"Виявилось, що протягом 2-4 років повернулася переважна більшість людей, наприклад в IT-секторі. Спробували пожити і вирішили повернутися. Одна з причин – від переїзду не змінився рівень їх зарплат, але вартість життя в новій країні виявилася вищою", - пояснив Кубраков.
Ще один приклад – будівельна й металургійна галузі. Коли з боку держави почалася активна комунікація з бізнесом щодо необхідності збільшення середніх зарплат, відтік працівників скорочувався до 2022 року.
"Ми наполегливо працювали з бізнесом і просили суттєво підвищувати мінімальну зарплату в галузі. Як наслідок, поступово у будівництві зарплата зросла з 9 до 25 тисяч гривень, у металургії - майже до 1 тисяча євро. І це реально спрацювало - люди почали повертатися. Отже, якщо є безпека і гідна оплата - люди повернуться. Відповідно ми побачимо і зростання економіки", - підсумував Кубраков.
У цілому, якби не війна, ринок праці України повністю повторює динаміку таких же ринків інших країн Центрально-Східної Європи – Польщі, Румунії, Угорщини та Болгарії. Там також спостерігається зменшення кількості робочої сили. Про це під час конференції сказав керуючий директор Boston Consulting Group у Центральній та Східній Європі Ласло Юхаш.
Проте, експерт зазначив, що населення України має високий рівень освіти. Для покращення ситуації в короткостроковій перспективі нашій країні треба реформувати систему навчання кадрів, щоб вона давала людям, ті навички, яких дійсно на сьогодні потребує економіка, її критичні сектори. За словами Ласло Юхаша, важливо створити сучасні просунуті професійні центри та продовжувати вирівнювати рівень заробітних плат до показників країн-сусідів.
Нагадаймо, Державна служба зайнятості звітувала, у грудні 2023 року налічувалося 96,1 тисячі зареєстрованих безробітних.
У грудні 2024 року служба прозвітувала про 94,2 тисячі безробітних, серед яких 80% становили жінки.
В кінці липня 2024 року Міністерство економіки заявило, що через війну та міграцію в Україні існує кадровий дефіцит та структурне безробіття (зумовлене зміною структурою економіки). Згідно оцінки заступниці міністра економіки Тетяни Бережної, для того, щоб ВВП України могло кожен рік рости на 7% до 2030 року додатково потрібно 4,5 млн працівників.
У матеріалі РБК-Україна "Парадокс на ринку праці в Україні: дефіцит кадрів та велике безробіття", який був опублікований 11 червня 2025 року, зазначається, що на сьогодні є досить різні оцінки рівня безробіття. Наприклад, Інститут демографії оцінює його на рівні 9% у 2024 році, в НБУ говорять про 16%, а Державна служба статистика взагалі не публікує дані з початку війни.