"Зависли" при переведенні: коли військовим можуть затримати гроші та як їх повернути
Буває, що при переведенні військового через затримки з документами виплати бійців можуть на якийсь час "зависнути". Багато хто вважає, що у цьому разі можна вимагати компенсацію через Кодекс законів про працю, як при цивільному звільненні. Але судова практика розділяє ці ситуації.
Про те, чому при зміні частини не діють норми КЗпП щодо затримки розрахунку та як захистити свої права, в коментарі РБК-Україна розповідає військова адвокатка Тетяна Козян.
Головне:
- Безперервність нарахувань: згідно з Порядком № 260, грошове забезпечення за новою посадою має нараховуватися безперервно з першого дня вступу на неї.
- Позиція Верховного Суду: виключення зі списків частини через переведення не є завершенням служби, тому стягнути середній заробіток за затримку за нормами КЗпП неможливо.
- Різниця зі звільненням: суворі норми матеріальної відповідальності роботодавця (ст. 116, 117 КЗпП) працюють виключно при остаточному звільненні з армії.
- Захист від інфляції: єдиним дієвим інструментом при переведенні є закон про компенсацію втрати доходів, що дозволяє стягнути лише інфляційні втрати.
- Алгоритм дій: у разі затримки грошей бійцю необхідно невідкладно звертатися до фінансової служби нової частини або на гарячу лінію Міноборони.
Що може статися з грошима при переведенні
Процес передачі особової справи та фінансових атестатів між підрозділами нерідко гальмується через логістичні чи адміністративні проблеми. Проте закон зобов'язує приймаючу сторону не залишати захисника без фінансування.
"При переведенні військовослужбовця з однієї частини до іншої виплати дійсно можуть "зависнути" через бюрократичні затримки в передачі фінансової документації, проте, згідно з п. 23 Порядку № 260, грошове забезпечення має нараховуватися за новою посадою безперервно з дня вступу на неї, що покладає на приймаючу сторону обов’язок оперативно усунути причини затримки", – пояснює Тетяна Козян.
За її словами, у правовій площині вкрай важливо розрізняти процес переведення (ротації) та остаточне звільнення зі служби, оскільки Верховний Суд у постанові № 400/5149/24 чітко розмежував ці поняття.
"Виключення зі списків частини у зв'язку з переведенням не є завершенням служби, а отже, у таких випадках неможливо застосувати статті 116 та 117 КЗпП України для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку", – каже вона.
Чому норми КЗпП не працюють при зміні місця служби
Деякі юристи намагаються застосувати загальні норми трудового права до будь–яких випадків невиплати грошей військовим. Але суди детально вивчають специфіку військового законодавства і відхиляють такі позови, якщо йдеться про переміщення всередині ЗСУ.
"Хоча судова практика, зокрема рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 № 560/18379/25, підтверджує успішне застосування норм КЗпП для захисту прав саме при звільненні через відсутність аналогічних норм у спеціальному військовому законодавстві, при переведенні посилання на статтю 117 КЗпП вважається безпідставним розширювальним тлумаченням", — підкреслює експертка.
Через це правові наслідки для фінансистів у разі затримки грошей під час ротації та під час звільнення в запас є абсолютно різними.
"Таким чином, якщо при остаточному розрахунку під час звільнення захисник може вимагати середній заробіток за кожен день затримки, то при зміні місця служби (ротації) єдиним дієвим механізмом захисту є апелювання до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", що дозволяє стягнути інфляційні втрати, але не середній заробіток", – роз’яснює вона.
Куди звертатися бійцю, щоб розблокувати виплати
Військовослужбовцям радять не чекати місяцями на автоматичне вирішення проблеми, а самостійно запускати процес перевірки фінансових документів через офіційні канали.
"Для оперативного вирішення питання затримки виплат при переведенні бійцю слід звертатися до фінансової служби нової частини або на гарячу лінію Міністерства оборони, оскільки право на своєчасне забезпечення гарантоване державою незалежно від адміністративних чи логістичних труднощів підрозділів", – підсумовує адвокатка.
Раніше військова омбудсмен назвала три кроки до підвищення зарплат військовим в Україні.
Також адвокат пояснила РБК-Україна, чи можуть військові отримати житло поза чергою.
Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.