Зарплати, податки, виплати ВПО. Що зміниться з 1 квітня в Україні

Зміст:

• Підвищення мінімальної зарплати
• ЄСВ та інші податки з квітня
• Компенсації роботодавцям
• Виплати для переселенців
• Правила ввезення гуманітарної допомоги
• Реєстрація на НМТ за допомогою "Дії"
• Заборона на вилов риби

Підвищення мінімальної зарплати

Наступного місяця розмір мінімальної зарплати (МЗП) в Україні зросте на 900 грн. Це другий та останній етап підвищення мінімалки у 2024 році, закладений у Держбюджеті.

З 1 січня мінімальна зарплата становила 7100 грн на місяць (42,6 грн – погодинна ставка), з 1 квітня заплановано підвищення до 8000 грн (48 грн – за годину).

Відповідно до закону "Про оплату праці", розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімалки. У в іншому випадку роботодавцю загрожують штрафні санкції.

З підвищенням МЗП зростуть і штрафи за недотримання умов трудового законодавства. Залежно від виявленого порушення (до прикладу, затримка зарплати, виплати у неповному обсязі, робота без оформлення трудового договору тощо) сума штрафу може становити від 16 тис. до 128 тис. грн.

ЄСВ та інші податки з квітня

Зміна розміру мінімальної заробітної плати впливає на низку показників. МЗП враховують при обчисленні:

• податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18% від мінімалки. З 1 квітня – 1440 грн;

• військового збору – 1,5% від МЗП. З 1 квітня – 120 грн;

• Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування (ЄСВ) – 22% від МЗП. З 1 квітня мінімальний ЄСВ – 1760 грн.

Максимальна база для нарахування ЄСВ становить 15 розмірів мінімальної зарплати. Таким чином, максимальна сума Єдиного внеску з 1 квітня – 26,4 тис. грн.

Компенсації роботодавцям

Ще один показник, пов'язаний із мінімалкою, – розмір компенсації роботодавцям за працевлаштування певних категорій громадян.

З 1 квітня 2024 розмір компенсації за працевлаштування людей з інвалідністю, учасників бойових дій, тих кому до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років та громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць становитиме 8000 грн (50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру МЗП).

Компенсація за працевлаштування молоді з-поміж зареєстрованих безробітних (віком до 25 років – в яких страховий стаж менше ніж 12 місяців; віком до 35 років – на перше робоче місце; звільнених зі строкової військової/альтернативної служби – на перше робоче місце) збільшиться до 4000 грн (не більше 50% МЗП).

Компенсація за працевлаштування громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць і мають додаткові гарантії у працевлаштуванні або, тих які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 6 місяців підвищиться до 3520 грн (не більше подвійного розміру мінімального ЄСВ).

Компенсація за працевлаштування ВПО – 8000 грн. Тривалість виплат становить не більше 3 місяців, для людей з інвалідністю не більше 6 місяців.

Компенсація витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованих за направленням центрів зайнятості ВПО збільшиться до 16 тис. грн.

Виплати для переселенців

Кількість отримувачів грошової допомоги серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО) суттєво зменшилася після набуття чинності нових правил. Виплати продовжили автоматично лише окремим категоріям (пенсіонери, особи з інвалідністю 1 та 2 групи, діти-сироти, тяжкохворі діти, батьки-вихователі та прийомні батьки).

Решті ВПО у березні потрібно було подати заяву для перепризначення допомоги, водночас умови для отримання компенсації на проживання стали більш жорсткими.

Проте наприкінці місяця Кабмін вніс деякі зміни у порядок виплат переселенцям. Термін подачі заяви продовжили до 30 квітня 2024. При цьому ВПО, які оформлятимуть документи у квітні, отримають допомогу і за березень.

Також уряд розширив перелік осіб, яким можуть бути призначені виплати ще на 6 місяців після подачі заяви:

• особи з тяжкими формами захворювання, яким не встановлено інвалідність (та родини, в яких такі особи проживають);
• діти, які влаштовані в сім’ї патронатного вихователя; патронатні вихователі; діти, тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу.

Для ще кількох категорій отримувачів допомогу призначать на підставі розміру доходу (на одного члена родини середньомісячний дохід становить до 9444 грн):

• особи з інвалідністю 3 групи;
• особи, які доглядають за дитиною до 3 років або дитиною до 6 років, яка потребує догляду;
• сім’ї, що мають дітей до 18 років та/або до 23 років, які є студентами денної або дуальної форми навчання в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
• особи які надають соціальні послуги на непрофесійній основі;
• студенти віком до 23 років (треба самостійно звернутися із заявою на виплати);
• сім’ї пенсіонерів;
• особи віком від 55 років.

ВПО, які не працюють і не доглядають за дітьми чи особами з інвалідністю, після призначення допомоги мають сприяти своїй зайнятості: протягом 2-х місяців стати на облік в Центр зайнятості; зареєструватися як ФОП та розпочати відповідну діяльність; отримати допомогу на здобуття економічної самостійності; мікрогрант, ваучер на навчання.

Правила ввезення гуманітарної допомоги

З 1 квітня завезти гуманітарну допомогу в Україну можна буде лише після реєстрації в онлайн-системі. Закінчується перехідний період, коли волонтерам, громадським організаціям та благодійним фондам дозволялося використовувати як паперові декларації, так і цифрову систему. Єдиним інструментом обліку гуманітарки буде Автоматизована система реєстрації.

Як зазначають в Мінсоцполітики, запроваджені зміни мають зробити процедуру ввезення та обліку допомоги зручнішою та прозорішою для всіх.

Цифровий механізм дозволить бачити весь рух гуманітарки від потрапляння її до України до розподілу. Також буде можливість відстежувати, що планується до завезення, запобігати задвоєнню допомоги та спрямовувати її туди, де в цьому є найбільша потреба.

Реєстрація на НМТ за допомогою "Дії"

В Україні триває реєстрація на участь у Національному мультипредметному тестуванні (НМТ). Останній день для проходження процедури – 11 квітня 2024.

Весь процес відбувається онлайн, і відтепер він є зручнішим, адже наприкінці березня з'явилася можливість використовувати "Дію" для завантаження особистих даних.

Реєстрація починається зі створення персонального кабінету на порталі Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). При цьому випускнику обов'язково потрібно надати копії паспорта та картки платника податків.

Якщо раніше інформацію вводили вручну та завантажували цифрові копії документів, наразі процедуру можна пройти швидше через "Дію". Потрібно лише мати закордонний паспорт чи ID-картку.

Покрокова інструкція з реєстрації:

1. Зайти на сторінку сервісу УЦОЯО та обрати опцію "Розпочати реєстрацію".
2. Далі обрати "Створити за допомогою "Дії".
3. Натиснути на QR-код або відсканувати його камерою смартфона, на якому встановлена Дія, підтвердити відправлення копії паспорта Дія.Підписом.
4. У сервісі реєстрації заповнити стандартну форму, у якій зазначити контактну інформацію, вибрати місце проходження НМТ, ⁣ завантажити документи про навчання чи отриману освіту
5. Натиснути "Надіслати на обробку".

Згодом у персональному кабінеті має з'явитися повідомлення про успішну реєстрацію. Для входу в кабінет також можна використовувати Дія.Підпис.

Заборона на вилов риби

Навесні у водоймах починається нерест риби, тому у квітні 2024 у рибогосподарських водних об’єктів України вводиться щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Тривалість цього періоду може відрізнятися, залежно від регіону.

На Дніпровському водосховищі заборона розпочнеться з 5 квітня, а на Київському, Канівському, Кременчуцькому та Кам'янському – 8 квітня.

Риболовля під час дії заборони можлива лише з берега гачковими знаряддями вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою.

Крім того, забороняється пересування на водоймах всіх транспортних засобів чи моторних суден (за винятком установлених суднових ходів). Також заборонене промислове рибальство та підводне полювання.

За недотримання зазначених вимог загрожує покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності, а також відшкодування завданих рибному господарству збитків.