Коли в Україні встановлять терміни служби військових ЗСУ й чи варто говорити про повноцінну заміну військових на фронті під час широкомасштабної війни – у матеріалі РБК-Україна.
Недавно командир відділення аеророзвідки 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов заявив, що самовільно залишає свою частину після 5 років служби. Цей крок, на його думку, має привернути увагу до важливих проблем, зокрема, відсутності чіткої політики щодо демобілізації, термінів служби військових і до інших болючих питань.
За його словами, за 11 років війни з Росією суспільство і влада не знайшли в собі сил серйозно і чесно говорити про реалії затяжної, постійної війни.
"Я йду в СЗЧ до того моменту, поки не будуть встановлені чіткі строки служби, або до свого 25-річчя, маючи за плечима п'ятирічний досвід бездоганної служби. Сподіваюся, що цей крок допоможе привернути увагу влади та суспільства до проблеми. Ми повинні запровадити систему мобілізації, яка охоплюватиме всіх військовозобов'язаних, і тоді питання демобілізації стане реальним", – зазначив він.
В Україні тему демобілізації, термінів і умов служби стали обговорювати активніше – принаймні в соцмережах.
Про те, що відбувається навколо цієї теми та які умови звільнення із лав ЗСУ передбачені законами під час війни – читайте детальніше у статті РБК-Україна.
В перший рік повномасштабної війни на те, скільки доведеться служити військовим, мало хто зважав: тисячі готових давати відсіч ворогу зі зброєю в руках людей вишикувалися в черги біля військкоматів. Коли стало зрозуміло, що війна – це надовго, в публічній сфері заговорили про терміни служби, які варто дати захисникам. На мітинги стали виходити переважно дружини і матері військових, чиї рідні на той момент перебували на фронті вже понад півтора роки.
Після гучних інформаційних приводів в ці дні про демобілізацію знову заговорили. А публічна заява Гнезділова змусила обговорювати це в дуже різних ракурсах. Одні підтримували, а інші казали, що це небезпечний наратив, бо може підбурювати йти в СЗЧ інших військових.
"Звісно, я б хоч зараз поїхав додому. Всі хочуть почути ці слова: "Війна закінчилася". У мене на початку війни була можливість поїхати куди завгодно, за кордон в тому числі. Цілком законно. Але я вибрав захищати країну. Хто буде рятувати державу, коли кожен буде або йти в СЗЧ, або казати "хай син нардепа воює"? Як ви будете реагувати, коли Росія буде окуповувати місто за містом?", – обурюється в розмові з РБК-Україна один з військових.
Дещо схоже на заяву Гнезділова відреагували і в командуванні Захід: "СЗЧ – це погіршення ефективності обороноздатності тих людей, з якими даний військовослужбовець воював. Тобто, він ставить під удар не себе, а саме своїх конкретних побратимів. Хтось має відпрацювати і за себе, і за нього", – сказали військові. Проти Гнезділова відкрили кримінальну справу, а в самій бригаді призначили службове розслідування.
Фото: Рідні військових вимагають права на звільнення (facebook.com/Чіткі терміни служби)
Військовий – співрозмовник РБК-Україна вважає, що хоч демобілізація й потрібна, але треба прийняти, що про це можна бути повноцінно говорити після завершення війни.
"Коли світ боровся з нацизмом, всі на фронті теж хотіли додому. Але воювали, поки не перемогли", – каже захисник.
За військових на цю тему часто говорять їхні дружини і матері. Чоловік Катерини Коноваленко вже служив у ЗСУ у 2015-17 роках, тоді захищав Схід України. З початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов у військкомат.
"Він буквально відвіз нас на дачу в Київській області, і поїхав. Наступного разу я побачила його через півроку. Він АТОшник, і цивільні мені постійно про це нагадують: "Ну він же навчений! Йому легше, простіше. А хто, як не він?" А деякі інколи необережно казали: "Ну ти ж розумієш, що вони там до кінця. Їх ніхто не відпустить. Вони там вже смертники". І це під "соусом співчуття", – розповідає Коноваленко РБК-Україна.
Вона разом з іншими жінками, близькі яких служать на фронті, об'єдналися в спільноту "За чіткі терміни служби". Навесні їхня петиція на сайті ВР з вимогою визначити строки служби військовим і дати право звільнитися з перерахунком цього терміну набрала достатню для розгляду кількість голосів. Але жодних коментарів щодо цієї петиції не було, каже Катерина.
В перший рік служби настрій її чоловіка був дуже бойовий. Казав: "Сонечко, усе добре! Вбиваємо русню".
"На другий рік було: "Сонечко, усе добре", потім "Сонечко, головне – лишитися живим. І не інвалідом". Зараз він відмінно виконує задачі, має купу нагород і грамот. Але не може жити в родині і виховувати своїх дітей. Крім того, усі бійці, хто воює з 2022 року – виснажені морально і фізично. Це називається "системне бойове виснаження". Навіть хтось із можновладців сказав, що боєць НАТО в умовах бойових дій придатний і ефективний півроку, а далі потребує відновлення і лікування", – каже вона.
Головне, чого вимагає спільнота "За чіткі терміни служби" – право на звільнення військових.
"Ми усвідомлюємо нашу відповідальність перед майбутнім поколінням, власними дітьми. Розуміємо, що війні кінця й краю не видно. І допускаємо, що дуже багато чоловіків і жінок знайшли своє покликання і через деякий час повернуться на фронт. Добре, якщо буде можливість попасти в той самий підрозділ чи бригаду", – додає Катерина.
На питання про те, ким тоді замінювати тих, хто давно на фронті і чи треба для цього посилювати мобілізацію, вона відповідає: "Я за побудову системи, по типу Ізраїлю. Вважаю, що усі мають пройти базову військову підготовку, незалежно від статті".
У 2023-му з'явилися пропозиції про те, що захисникам дати терміни служби в 36 місяців. Називали й інші варіанти термінів, але рішення так і не ухвалили. Голова фракції "Слуга Народу" і член оборонного комітету Давид Арахамія у грудні 2023-го заявляв, що свою відповідь на це мають дати спершу у Збройних Силах.
"Ми від військових багато чекаємо відповідей, вони не надають, тому ми зараз вже будемо самі вимагати від військових надавати відповідь або будемо просто самі ухвалювати рішення", – казав Арахамія.
В самих Силах Оборони вважали, що про повноцінну демобілізацію можна говорити лише тоді, коли закінчаться бойові дії. "Слово "демобілізація" можна буде використати вже після завершення війни. Наразі опрацьовуються рішення, які дадуть змогу чинним військовослужбовцям перепочити або ж бути частково звільненими", – говорив торік міністр оборони Умєров.
Є військовослужбовці, які з початку великої війни майже не були у відпустках. Такі випадки трапляються часто, каже РБК-Україна адвокат адвокатського бюро "Романа Сацика" Марія Ганіна.
"Коли спілкуюся з військовими, то дуже відчуваю їхній психологічний стан. Мене захисники часто запитують про закон про демобілізацію і про терміни служби. Мобілізація йде з одного боку активно. А з іншого – ніхто не знає, чи достатньо цього, щоб взагалі говорити про зміни термінів служби. Не виключено, що почнуть обговорювати можливість довших відпусток для військових", – каже адвокат.
Навесні 2024-го Верховна Рада ухвалила законопроект про мобілізацію. Але норму про звільнення військових з нього прибрали на прохання голови Міноборони і головнокомандувача ЗСУ.
Питання термінів служби обіцяли розглянути в окремому законопроекті. Наразі в Раді є законопроект від опозиції, який передбачає терміни служби у 36 місяців, але наразі він не розглядається. Сам закон про мобілізацію виглядав таким, що явно дозволить призвати до Сил Оборони багато нових людей. А це в свою чергу дозволить знову повернутися до питання заміни тих, хто на фронті давно.
Влітку і справді заговорили про те, що мобілізація за новими правилами йде успішно. Західні ЗМІ з посиланням на українських чиновників і військових навіть зазначали, що тепер до ЗСУ йдуть 30 тисяч людей на місяць – в кілька разів більше, ніж було раніше. І що це нібито приблизно стільки ж, як щомісяця набирає армія країни-окупанта.
"Темпи мобілізації дозволили оптимістично дивитися на механізми реалізації закону і відповідають тим очікуванням, які ми, Міноборони, головнокомандувач ЗСУ, Генштаб очікували від цього закону", – казав у червні член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський. Але через кілька тижнів він уточнив, що розмови на цю тему – це популізм окремих політиків.
Активні темпи мобілізації тоді підтверджував і секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. За його словами, за травень до ЗСУ мобілізували більше людей, ніж за останні кілька місяців в цілому. Завдячуючи і закону, і свідомому ставленню самих громадян. А пізніше сказав, що кількість мобілізованих навіть "перевищує очікування". Мовляв, якщо так триватиме і далі, тоді можна буде напрацьовувати та вносити до ВР законопроєкт про демобілізацію.
В Міноборони заявляли, що вже розробляють законопроєкт про демобілізацію, але коли саме він буде, залежить від "низки факторів". На момент публікації цієї статті запит РБК-Україна до Міноборони про те, на якій стадії перебуває законопроект і чи можлива демобілізація в цілому під час війни, залишився без відповіді.
Один з опитаних РБК-Україна військових вважає, що через війну українці поставлені в непрості умови. З одного боку, хочуть перемоги на фронті, а з іншого – воювати самі не йдуть. На прикладі власної сім'ї розповів, що сам служить, а його брат відкрито каже, що замінити його на фронті не готовий. Бо "боїться військкоматів, як вогню". Тому військовий сам не бачить тут якогось одного рішення, яке б влаштувало всіх.
Поки немає демобілізації, найчастіше військового можуть звільнити зі служби за віком, коли йому виповнюється 60 років. Або за станом здоров'я. Ситуації тут бувають дуже різні – часто настільки, що по них точно не можна робити висновок, що з армії звільнитись неможливо, каже РБК-Україна один з військових, який перебуває на передовій з 2022 року.
"Армія – це не якась "кабала", з якої не вийти. По-перше, куди виходити, якщо наступає ворог і є постійна загроза, падають ракети на мирні міста? По-друге, мене якраз і хотіли звільнити за станом здоров'я, бо в мене хронічна хвороба. Відправили на ВЛК. Думали, що мене там "зпишуть" і я вже не повернуся. А я просто нормально поговорив і попросив, щоб залишили служити. Повернувся назад, звільнятися не збираюся, хоча можу", – говорить він.
Військовий додає, що в його підрозділі також служить чоловік з ампутацією руки. Його ніхто не примушував повертатися на"нуль". Це було його власне рішення.
"Вважаю, що фронт якраз і тримається на таких людях. Бо коли ворог буде впритул підходити, то не буде питати, хто втомився від війни", – підкреслює захисник.
Зараз звільнитися зі служби за станом здоров'я можна як внаслідок наявної будь-якої групи інвалідності, так і за висновком ВЛК про непридатність до військової служби. Непридатність може бути тимчасовою, і її далі переглядають через 6-12 місяців. А можуть залежно від ситуації і зовсім виключити з військового обліку пояснює виданню адвокат Марія Ганіна.
"Є також звільнення за сімейними обставинами, там досить широкий спектр пунктів. Наприклад, утримання трьох дітей до 18 років. Зазначу одразу, що мова саме про утримання, а не просто наявність дітей. Факт утримання доводиться, наприклад, відсутністю заборгованості по аліментах, довідкою від виконавця або нотаріальним договором про участь у сплату аліментів на дитину. Не є підставою для звільнення, коли просто дитина живе з батьком, а мама рідко телефонує. Підставою вважається, наприклад, коли мати дитини померла або її позбавили батьківських прав", – розповідає адвокат.
Звільнитися зі служби можливо, коли дитина має інвалідність при певних хворобах. Також можуть звільнити на підставі опікунства над усиновленими дітьми, але якщо батьків такої дитини позбавили батьківських прав, або ж це повна сирота. А от усиновлення дитини дружини підставою для звільнення не вважається.
Також під звільнення з Сил Оборони підпадають ті, хто має здійснювати постійний догляд за дружиною з першою і другою групою інвалідності. Якщо у дружини третя група, то під це підпадають лише певні хвороби. Це ще не весь список підстав для звільнення із ЗСУ, каже Марія Ганіна. Повний перелік можна прочитати у статті 26 закону "Про військовий обов’язок і військову службу".
"Не думаю, що буде йти мова про повну демобілізацію, поки триває широкомасштабна війна. Сподіваюся, військових будуть хоча б потроху замінювати. Наприклад, тих, хто пробув на фронті найбільше. Це можуть вирішити, впровадивши не демобілізацію, а інші рішення", – вважає Марія Ганіна.
Але принаймні зараз помітно, що і в профільному комітеті, і в Міноборони, цю складну тему обходять стороною і вже не висловлюються про демобілізацію публічно, як раніше.