"Я бачив, він живий": історії родин, які чекають своїх з полону на кожному обміні
5 лютого відбувся новий обмін полоненими: Україні вдалося повернути з російської неволі ще 157 людей. Щасливий день для тих, хто зміг обійняти рідних. Але й сумний, бо хтось досі продовжує чекати. РБК-Україна поговорило з тими, хто цього разу не дочекався рідних і публікує їхні історії.
Читайте також: "Три роки чекав сина, і сьогодні він вдома": репортаж РБК-Україна з обміну полоненими (фото, відео)
Головне:
- Україна повернула з полону 157 людей: обмін 5 лютого став першим після кілька місячної перерви, яка сталася через РФ.
- Більшість звільнених перебували в неволі з 2022 року: серед повернутих є і військові, і цивільні.
- Рідні зниклих шукають свідків на кожному обміні: родини приїздять із фотокартками, щоб отримати хоч якусь інформацію про близьких.
- Свідчення побратимів допомагають підтвердити інформацію: часто розповіді очевидців дають надію, бо захисники кажуть що бачили цих людей в полоні.
- Є небезпека шахраїв, які можуть виманювати гроші: родичів застерігають не платити за "дзвінки" чи "місце у списках" – цим займаються лише державні органи.
- Надія дає сили боротися: навіть через роки очікувань рідні приїздять на кожен обмін, бо вірять, що їх близькі живі і повернуться.
Рідні зниклих безвісти приїздять на всі обміни
Кожен обмін полоненими в Україні – це емоції і радості, і суму одночасно. Сльози щастя від того, що хтось таки зможе обійняти своїх рідних. І сум, бо частині людей цього дня це не вдасться, і знову підуть дні й місяці очікування.
На кожні обміни приходять і ті, хто точно не знає, чи їх рідний взагалі в полоні. Вони приїздять із портретами своїх синів, чоловіків, братів. В надії, що за короткі пару хвилин звільнені з полону впізнають когось із них на фото. І скажуть: "так, я його бачив, він живий".
До слова, так вже було далеко не раз: звільнені захисники пригадували людей в сусідній камері, згадувала позивний, який вигукнули з натовпу родичі. А вже в більш детальних розмовах згадували деталі з поля бою і розповідали. Як хтось отримав поранення, як когось також забрали в полон.
Статус "зниклий безвісти" – надважке психологічне випробування для близьких. Це і погані передчуття, і відчайдушна віра.
Людмила Шабло приїхала на обмін із Кролевця на Сумщині. Її чоловік, Сергій Анатолійович, зник 12 листопада 2024 року на Курщині. Відтоді – жодного офіційного підтвердження про те, де він може бути. Людмила намагається бути присутньою на кожному обміні, щоб розпитати звільнених про чоловіка і його побратимів.
Вона дуже добре пам'ятає переписку з чоловіком 10 листопада:
"Він виходив на штурм і був поранений. Він встиг це сказати. А потім більше ніякої інформації не було. Я не знаю, чи він в полоні. Усі оці хлопці на портретах – безвісти зниклі", – розповідає жінка.
Написав: "Я туди й назад, не переживай"
Наталія Федік чекає чоловіка Володимира, який потрапив в полон у вересні 2023 року. Вийшли звільнені з полону у 2025 році і підтвердили, де саме він знаходиться. Навіть розповіли, в яких колоніях РФ був.
"Вдома його чекає троє дітей. Найменшому сину – два роки. Коли чоловік потрапив у полон, йому був місяць і 20 днів. Сина він тримав на руках один раз. І сьогоднішній обмін – це дуже велика надія його побачити. Або хоча б щоб звернули увагу, що людина так довго не може бути там, в нелюдських умовах", – говорить жінка.
20 вересня вночі Володимир йшов на позицію і написав їй: "Я туди й назад, не переживай". Але рано вранці вже жінка не спала, почала всім дзвонити. Ніхто нічого не повідомляв, а 23 вересня було сповіщення: "статус – безвісти зниклий".
"Дрони над позицією підняли, то слава богу їх там не було. На початку жовтня вона знайшла фото його пораненого в полоні, і так почався мій пошук. І аж в 2025 році році хлопці, які вийшли з полону, підтвердили, що він там. Живий, слава богу. Дочка за ним дуже скучає", – додає Наталія.
"Вже мали зустрітися, але не вийшло"
Ольга Аврамчук з міста Малин на Житомирщині шукає інформацію про чоловіка Георгія, позивний "Бодя". Він зник безвісти у Сватівському районі, селі Греківка. Він служив у Третій Штурмовій.
"Він пішов на позицію, 12 листопада ми ще поспілкувалися, а за кілька днів прийшло сповіщення, що він зник. Мав вже виходити на ротацію, мали вже зустрітися, але не вийшло. Я приїхала сюди, щоб мати хоч якусь можливість – може, хтось із хлопців його впізнає. Можливо, в полоні. Надія не вмирає і не втрачається.
Брат і сват разом вийшли на позицію, але не дійшли до неї
Віталій і Наталія Шаповалов приїхали на обмін, щоб дізнатись хоч якусь інформацію про свого брата, який зник безвісти.
"Він і наш сват, невістки батько – вони були два побратими. Їх разом забрали (мобілізували – ред.) і вони разом служили. 16 серпня 2025 року вони вдвох пішли на позицію, і не дійшли. Пропали безвісти. Спочатку нам сказали, що FPV їх двічі підбивало, це було о 15.01 і 15.05. А в 15.40 добивали їх чи "Молнією", чи ще чимось. І сказали, що росіяни зайняли позицію, і не змогли винести тіла. Кажуть, виносили забирали, але не знають, вони були загиблі чи поранені", – розповідає чоловік.
Відразу після того, як прийшло сповіщення, невістці Віталія подзвонили з Росії. Вони досі не знають, хто саме це був.
"Вони хотіли 20 тисяч гривень, щоб дати можливість з телеграму з ним поговорити. Кажуть "скидайте гроші і побалакаєте". Скинула. Сказали, що ноги в нього перебиті, і як не буде багато розмовляти. До обміну доживе. Оце вся інформація", – каже Віталій.
Навіть скинувши невідомим людям 20 тисяч гривень, жінка з військовим поговорити так і не змогла. Це були її останні 20 тисяч гривень. Віталій каже, що в таких ситуаціях треба бути дуже обережним, щоб не потрапити на гачок до шахраїв. Хоча вони скинули невістці скріншоти переписок з телефону чоловіка, де вони спілкувалися, і така розмова раніше дійсно мала місце.
На обмін Віталій Шаповал, як і інші, приїхав із великими надіями: "Може, статус поміняють, може, хлопці щось скажуть про нього. Що він там, в полоні. Може, вернеться".
Небезпека шахраїв для родин
На жаль, після зникнення військовослужбовця можуть активізуватися зловмисники, які пі виглядом "сприяння в обміні" можуть виманювати у людей кошти, писало РБК-Україна раніше.
Використовуючи відкриті дані з соцмереж або вкрадені телефони бійців, зловмисники (нерідко з території РФ або колаборанти) виходять на зв'язок із сім'ями.
Пропозиції зазвичай типові: плата за телефонний дзвінок, за покращення умов утримання або за внесення у нібито "пріоритетні списки на обмін". Правоохоронці застерігають, що жодна грошова транзакція не гарантує зв'язку з полоненим, а маніпуляції з доказами (скриншоти старих переписок) є лише способом виманити останні кошти у зневірених людей.
З усіх питань обміну військовополонених, слід спілкуватися лише з уповноваженими органами державної влади. Зокрема, вам необхідно:
- зателефонувати за номером +380442997408;
- написати на електронну пошту – hotline@ombudsman.gov.ua;
- звернутися за адресою у місті Києві – вулиця Інститутська 21/8.
Якщо у вас вимагають гроші за, нібито, визволення родича з полону, негайно зверніться до Об'єднаного центру з пошуку та звільнення полонених. Зокрема, ви можете зателефонувати за номерами +380443211121, +380983211121. А також написати на їхню електронну адресу: united_center@ssu.gov.ua.
Україна готова до обмінів "всіх на всіх"
Серед звільнених 5 лютого полонених є і цивільні. Більшість з цієї групи звільнених перебували у ворожій неволі понад три роки, тобто вони потрапили в полон ще у 2022 році, говорить в коментарі РБК-Україна представник Координаційного штабу з питань поводження з полоненими Петро Яценко.
Обміни не відбувалися кілька попередніх місяців: цей став першим через фактично 5 місяців від попереднього.
"Українська сторона завжди була готова до обмінів, і переговорний процес тривав. Причина – тільки в російській стороні. Ми – українська сторона, координаційний штаб – всі структури готові, і обмінний фонд у нас є. Ми завжди готові до обмінів, зокрема, до обмінів всіх на всіх", – говорить Яценко.
Обмін полоненими – більше 4 місяців тому
Попередній обмін відбувся у жовтні 2025 року. Тоді Україна змогла повернути 205 людей: 185 військовослужбовців та 20 цивільних.
Тоді особливістю обміну стало повернення додому захисників, які перебували в неволі ще з 2022 року. Зокрема, додому приїхали оборонці Маріуполя, "Азовсталі" та персонал Чорнобильської АЕС. Серед звільнених були представники ЗСУ, прикордонної служби та нацгвардійці. У Координаційному штабі підкреслили, що реалізувати цей обмін вдалося завдяки використанню бази "стамбульських домовленостей".
Про обмін полоненими, який відбувся 5 лютого 2026 року, президент України Володимир Зеленський оголосив днем раніше на тлі участі України в переговорах зі США та Росією в Абу-Дабі.