Від націоналізації до продажу: чому "Сенс Банк" готують до приватизації

Як і чому держава націоналізувала "Сенс Банк"

Процес переходу "Сенс Банку" (який до кінця 2022 року називався "Альфа Банк Україна") у власність держави розпочався через його власників - російських олігархів.

Головні акціонери банку - Михайло Фрідман, Петро Авен та інші партнери по "Альфа-Груп" - ще в лютому 2022 року потрапили під європейські санкції через зв'язки з російською владою, а згодом санкції проти них запровадила й Україна.

Восени 2022 року було ухвалено спеціальний закон, який дозволив державі виводити з ринку системно важливі банки. А 21 липня 2023 року Кабмін офіційно викупив абсолютно всі акції "Сенс Банку" всього за 1 гривню.

Відтоді фінустанова стала на 100% державною, а управління нею перейшло до Міністерства фінансів.

Як пояснюють у Нацбанку, санкції проти власників створили пряму загрозу для стабільності "Сенс Банку" та грошей його клієнтів. Через накладені обмеження акціонери більше не могли фінансово підтримувати банк - поповнювати його капітал до потрібного рівня та вчасно рятувати від можливого банкрутства.

Ці ризики мали реальні наслідки. Через те що позичальники стали гірше виплачувати кредити, капітал "Сенс Банку" стрімко скорочувався. З березня 2022-го до липня 2023 року він впав на 50%, тоді як інші великі банки, навпаки, наростили свій капітал у середньому на 29%. Саме тому банк націоналізували.

Чому "Сенс Банк" приватизують

На початку жовтня 2025 року уряд розпочав підготовку до приватизації "Сенс Банку". Мета, як пояснювали в Кабміні, - скорочення частки державної власності в банківському секторі та залучення коштів від продажу до держбюджету.

Як заявляв Мінфін, продаж акцій "Сенс Банку" відбуватиметься у три етапи:

• підготовка пакета акцій до продажу;
• проведення конкурсу;
• укладення договору купівлі-продажу.

Сьогодні президент Володимир Зеленський наголосив, що "Сенс Банк" потрібно приватизувати у 2026 році.

"Не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк повинен бути приватизований", - заявив президент після зустрічі з головою уряду Юлією Свириденко.

За словами Свириденко, уряд доручив Мінфіну разом з Нацбанком провести аналіз ефективності роботи органів управління "Сенс Банку" та прискорити його приватизацію. За потреби, як зазначила прем'єр, можуть бути ухвалені кадрові рішення.

Тінь "плівок Міндіча"

У листопаді минулого року навколо банку виник публічний резонанс. На тлі оприлюднення НАБУ та САП аудіозаписів у справі "Мідас", народний депутат Ярослав Железняк заявив, що на плівках згадується "Сенс Банк" та ім'я Василя Веселого (якого в медіа називали особою, пов'язаною з Офісом президента).

Парламентар припустив, що Веселий нібито виконує роль "радника наглядової ради", який координує її роботу. У самому банку цю інформацію оперативно спростували, наголосивши, що їхня наглядова рада взагалі не має жодних радників, а тому слова депутата є некоректними.

Тема отримала продовження на початку травня 2026 року, коли видання "Українська правда" опублікувало нібито нову частину записів розмов фігурантів справи "Мідас". У своєму матеріалі видання висуває версію, що брати Андрій та Василь Веселі нібито отримали вплив на "Сенс Банк" і зайшли у склад акціонерів "Карпатнафтохіму" в інтересах тодішнього очільника ОП Андрія Єрмака.

Крім того, журналісти стверджують, що на записах Василь Веселий та фігурант справи Олександр Цукерман, імовірно, обговорюють наглядову раду банку та плани зробити шістьох її членів "підконтрольними".

Після публікації записів голова наглядової ради банку Микола Гладищенко тимчасово відсторонився від своєї посади на період, необхідний для "зʼясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної у медіа".

Виконання повноважень голови наглядової ради було покладено на Пьотра Новака. Він приєднався до наглядової ради у жовтні 2025 року як незалежний член. З березня 2026 року Новак є громадським радником президента Польщі Кароля Навроцького.