Від люстрації до "Карфагена": які скандали супроводжують голову Одеської ОВА Кіпера
Керівник Одеської ОВА Олег Кіпер опинився серед посадовців, у яких НАБУ проводило обшуки в межах гучної операції "Карфаген". До того ж, на тлі розслідування у ЗМІ з'явилися повідомлення про його можливу відставку.
Докладніше про зв'язки Кіпера з фігурантами "Карфагена" та скандали, які супроводжували його кар'єру – від роботи в прокуратурі до посади голови Одеської ОВА, – у матеріалі РБК-Україна.
"Карфаген": обшук та зв'язки з фігурантами справи
4 вересня 2026 року стало відомо про обшуки НАБУ у голови Одеської ОВА Олега Кіпера в межах розслідування, що стосується злочинної організації, яку слідство пов’язує з "кришуванням" мережі шахрайських кол-центрів та легалізацією майна (справа "Карфаген").
Варто зауважити, що Кіпер сам не є підозрюваним у цій справі. За даними ЗМІ, після обшуків у нього вилучили лише телефон. Водночас увагу привернули його професійні зв'язки з одним із головних фігурантів "Карфагена" – Сергієм Кропивою (Канцлером).
Так, у 2024 році Кропива обіймав посаду заступника голови ОВА і відповідав за цифровий розвиток і трансформацію саме за часів керівництва Кіпера.
Окремо у справі фігурує Марія Вдовиченко – вже колишня перша заступниця генерального прокурора, котра звільнилась з прокуратури буквально вчора, на хвилі скандалу. Кіпер і Вдовиченко тривалий час працювали в прокуратурі Києва. Відомо, що під час обшуків у Вдовиченко були виявлені матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими.
На тлі операції "Карфаген" в інформаційному просторі з'явилися чутки про можливу відставку Кіпера. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що голова Одеської ОВА нібито написав заяву про звільнення, але на момент публікації ця інформація не була офіційно підтверджена.
Проте "Карфаген" – не перший скандальний епізод, в якому згадується ім'я очільника військової адміністрації Одещини. Олег Кіпер неодноразово опинявся у центрі уваги суспільства, медіа та правоохоронців. Його критикували через роботу в генпрокуратурі за часів Януковича, закордонні відпустки під час війни, зерновий експорт, а згодом з'явилися і корупційні розслідування.
Люстрація та робота за часів Януковича
Олег Кіпер розпочав роботу в прокуратурі у 2001 році. За президентства Віктора Януковича він був заступником начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури. На цю посаду його призначив тодішній генпрокурор Віктор Пшонка.
Після Революції Гідності Кіпер потрапив під дію закону "Про очищення влади" та був внесений до реєстру люстрованих осіб.
Однак у 2019 році Окружний адміністративний суд Києва задовольнив його позов, визнав люстрацію безпідставною та зобов'язав Генпрокуратуру виключити Кіпера з відповідного реєстру. Також суд постановив виплатити йому понад 805 тис. грн за вимушений прогул. Рішення мотивувалося тим, що причетність Кіпера до узурпації влади Віктором Януковичем не була встановлена.
Після цього Кіпер повернувся до роботи в прокуратурі, а у вересні 2020 року очолив Київську міську прокуратуру. У травні 2023 року його призначили головою Одеської обласної військової адміністрації.
Відпустка за кордоном під час війни
Ще на посаді керівника Київської міської прокуратури Кіпер опинився в центрі уваги через поїздку за кордон наприкінці 2022 року.
Як встановили журналісти, він виїхав з України 29 грудня 2022 року через Польщу та повернувся 8 січня 2023-го. Загалом за кордоном він провів 10 днів. Це викликало суспілне обурення на тлі заборони виїзду чоловіків під час воєнного стану.
Сам Кіпер підтвердив, що це була відпустка, і заявив, що отримав необхідний дозвіл від компетентних органів. Він пояснював поїздку сімейними обставинами, а також повідомив, що під час повномасштабної війни двічі виїжджав за кордон у приватних справах: крім поїздки наприкінці 2022 року, у серпні 2022-го він їздив до Відня на лікування.
Історія з нерухомістю та звинувачення у рейдерстві
Ще одним резонансним епізодом стала історія довкола нерухомості у Києві. ЗМІ повідомляли, що родина Кіпера має елітну нерухомість у столиці (у тому числі в ЖК "Патріарх Холл" на вулиці Саксаганського).
У 2023-2024 роках очільник Одеської ОВА фігурував у скандалі щодо нерухомості в цьому комплексі.
Зокрема вдова київського бізнесмена Олександра Ксенофонтова звернулася до правоохоронців та заявила, що її спадкове майно по вул. Саксаганського вартістю понад 20 млн доларів опинилося під контролем структур, які вона пов'язувала з Олегом Кіпером та його партнерами.
Вона також припустила, що на перебіг розгляду справи могла впливати близькість Кіпера до представників прокуратури Києва.
Окремо Ксенофотова пов'язувала з Кіпером Марію Вдовиченко, яка працювала з ним у прокуратурі та згодом стала його наступницею на окремих посадах у столичній прокуратурі. Вдова бізнесмена стверджувала про нібито виконання Вдовиченко вказівок Кіпера та упереджене ставлення до її справи.
"Зерновий барон": контроль над агроекспортом
У 2024 році Кіпер став героєм розслідування hromadske під назвою "Зерновий барон". Журналісти досліджували рішення Одеської ОВА щодо експорту аграрної продукції.
У серпні 2023 Кіпер видав наказ про посилення митного контролю в регіоні та запровадив особливі правила для вивезення сільгосппродукції з Одещини. Через порти області на той момент проходило близько 85% українського агроекспорту, тому журналісти дійшли висновку, що рішення фактично дало ОВА значний вплив на весь напрямок.
Розслыдувачі також виявили близько 40 компаній з ознаками фіктивності, які вийшли на ринок після запровадження нових правил. За їхніми даними, у четвертому кварталі 2023 року ці компанії експортували через порти Одещини близько 800 тис. тонн агропродукції на суму близько 150 млн доларів.
При цьому сам Кіпер пояснював необхідність посилення контролю боротьбою з компаніями-одноденками та так званим чорним експортом.
Корупційні звинувачення
У січні 2026 року суд зобов'язав СБУ розпочати досудове розслідування за заявою, у якій голову Одеської ОВА Олега Кіпера звинуватили у можливих зловживаннях, розкраданні бюджетних коштів та створенні злочинної організації.
У заяві йшлося, зокрема, про можливе виведення з-під санкцій майна російських олігархів, завищення вартості державних закупівель, маніпуляції з тендерами та створення неконкурентних умов для бізнесу.
У цьому контексті варто згадати журналістське розслідування щодо видобувного холдингу "Юнігран" російського бізнесмена Ігоря Наумця.
За даними "Схем", у 2024 році активи компаній Наумця, попри санкції, продавалися через фірми-посередники за заниженими цінами та переходили до структур бізнесмена Сергія Шапрана (саме його ім'я пов'язували з Олегом Кіпером у справі з рейдерством у Києві).
Серед активів були підприємства, земля, техніка та десятки вагонів. Мін'юст згодом встановив порушення під час оформлення частини таких угод. Однак безпосередню причетність Кіпера до цієї схеми не було встановлено.
Окремі питання виникали і навколо використання бюджетних коштів та підрядників в Одеській області.
Будівництво оборонних споруд на Одещині під керівництвом голови ОВА супроводжувалося звітами про активне зведення укріплень, але водночас стало предметом журналістських розслідувань через можливі зловживання: зникнення значних коштів із попередніх авансів та непрозорий розподіл підрядів між пов'язаними компаніями.
***
Частина звинувачень, які лунали на адресу Олега Кіпера, залишається на рівні журналістських розслідувань, заяв окремих людей або зареєстрованих проваджень без обвинувачувальних вироків.
Водночас операція "Карфаген" знову привернула увагу до попередніх епізодів, пов'язаних із діяльністю Кіпера. На цьому тлі закономірно постає питання, чому посадовець, навколо імені якого протягом років виникали численні публічні скандали та претензії, продовжує обіймати одну з ключових посад в області.
Втім, остаточні висновки щодо його можливої причетності до кримінальних правопорушень можуть бути зроблені лише за результатами офіційного розслідування та суду.
Нагадаємо, раніше експерт розповів, чому Одеса, як "магніт" притягує корупційні скандали. Зокрема чому скандали довкола ТЦК в Одесі та області можуть призвести до масштабних кадрових чисток на рівні країни та у керівництві регіону.