Вибори у Словенії: кому віддають перемогу екзитполи і яке значення для України

Які результати екзитполів

Результати екзитполу "Медіана":

• "Рух Свобода" - 29,9% (30 депутатів)
• Словенська демократична партія - 27,5% (27 депутатів)
• "Нова Словенія" - 9,4% (9 депутатів)
• Соціал-демократи - 6,7% (6 депутатів)
• Ліво-зелений блок - 6,3% (6 депутатів)
• Демократи - 5,9% (5 депутатів)
• "Правда" - 5,2% (5 депутатів)

Хто може сформувати уряд та стати новим прем'єром

Реальні шанси на формування уряду мають дві політсили: правлячий "Рух Свобода" на чолі з прем'єр-міністром Робертом Голобом та опозиційна права Словенська демократична партія (СДП), лідером якої є Янез Янша.

Жодна з партій не здатна сформувати парламентську більшість самотужки, тож їм доведеться звернутися до інших політсил, які пройдуть до парламенту. У випадку "Руху Свобода", найпевніше, буде йтися про його чинних партнерів: блоку ліво-зелених та соціал-демократів.

Натомість Словенська демократична партія, очевидно, шукатиме союзу з консервативним блоком "Нова Словенія", а також з партією "Демократи", яку очолює колишній член СДП Анже Логар. Потенційно можливим є й залучення до коаліції правопопулістичної партії "Правда", якщо та здолає 4%-ний прохідний бар'єр.

Чи повернеться Янез Янша у крісло прем'єра Словенії (фото: flickr.com/nato)

Якщо дані екзит-полів відповідатимуть реальним результатам виборів, то поки ані права, ані ліва коаліція не збирають більшість у 46 голосів в парламенті.

"Рух Свобода" разом з ліво-зеленими та соціал-демократами матимуть 41 мандат, СДП разом з "Новою Словенією" - 36 (у випадку приєднання до них "Демократів" - 42 мандати, чого теж недостатньо).

І навіть приєднання до будь-якої з коаліцій двох депутатів, обраних від італійської та угорської національних меншин, не дозволить їм сформувати більшість.

В такій ситуації "золота акція" опиняється у правопопулістської партії "Правда" Зорана Стевановича, яка набрала популярність ще на хвилі боротьби проти ковідних обмежень і зараз може розраховувати на 5 мандатів. Ідеологічно ближчими до "Правди" є праві сили, але раніше Стеванович обіцяв не входити в коаліцію з СДП.

Корупційний скандал перед виборами

За лічені тижні до дня голосування Словенію струснув потужний корупційний скандал, чи не найбільший в історії країни. В інтернеті з'явились неверифіковані записи, на яких наближені до діючої влади функціонери обговорюють різноманітні корупційні схеми.

У владі назвали записи сфальсифікованими, а увесь скандал - "атакою на демократію", яку нібито організувала опозиційна СДП із залученням ізраїльської приватної розвідувальної компанії Black Cube.

СДП, у свою чергу, повністю відкидає будь-яку причетність до записів та компанії Black Cube.

Чи вплинув корупційний скандал на шанси правлячої партії Роберта Голоба (фото: flickr.com/european_parliament)

Що вибори в Словенії змінять для України

Словенія за часів прем'єрства Роберта Голоба не вважається одним з найяскравіших друзів України в Європі. Але офіційна Любляна послідовно підтримує усі проукраїнські рішення в рамках ЄС, надала Україні десятки одиниць бронетехніки й артилерії, допомагає з розмінуванням й реабілітацією ветеранів, передавала генератори та інше енергетичне обладнання. Очевидно, якщо Голоб збережеться при владі, цей курс буде продовжено.

Але й у випадку, якщо до влади прийде нинішня опозиція, розвороту від України чекати не варто, можливо, навіть навпаки.

Опозиційний лідер Янез Янша вже тричі очолював уряд країни, був міністром оборони в час короткої війни за незалежність Словенії у 1991 році. У березні 2022 року, коли російські війська ще були під Києвом, Янша став одним з перших іноземних лідерів (разом з прем'єрами Польщі та Чехії), який відвідав напівоточену українську столицю, підтримав антиросійські санкції та надання Україні допомоги.

Чи вплине дружба Янеза Янші з Віктором Орбаном на ставлення до України (фото: flickr.com/eppofficial)

При цьому потенційне прем'єрство Янші може викликати деякі побоювання в Брюсселі, адже одним з його головних політичних союзників у Європі є угорський прем'єр Віктор Орбан. Однак української тематики це не стосується.

"Попри те, що розділ виборців на лівих і правих існує, призводячи до поляризації та активізації виборців з обох боків, на щастя, коли справа доходить до допомоги Україні, вони на одному боці. Особливо опозиційна СДП, яка є правою (у нашій країні дехто б сказав ультраправою), і при цьому в жодний спосіб не підтримує російські чи проросійські інтереси, навпроти, вони бачать Росію у дуже негативному світлі", - розповів РБК-Україна співрозмовник у словенських навколополітичних колах.