Війна не лише змінила карту населення України, а й запустила масштабний перерозподіл споживчого ринку. Слідом за людьми у безпечніші регіони рушили й капітали великих торговельних мереж. РБК-Україна продовжує серію публікацій про трансформацію українського продуктового ритейлу: від перших банкрутств і зміни моделей фінансування до консолідації ринку та боротьби за найперспективніші регіони.
Головне:
Український продуктовий ритейл входить у нову фазу розвитку. Через міграцію населення, зміну споживчих потоків і дефіцит якісних локацій великі мережі дедалі частіше обирають поглинання локальних конкурентів замість будівництва з нуля.
За розрахунками автора на основі даних Opendatabot, Clarity Project, YouControl та фінансової звітності найбільших операторів, на АТБ і Fozzy Group припадає близько 76% сукупного виторгу десяти найбільших продуктових ритейлерів країни у сегменті B2C (від бізнесу до кінцевого споживача).
Фото: ТОП-10 продуктових ритейлерів України за оборотом (інфографіка РБК-Україна)
Структура ринку "76/24" свідчить про домінування кількох найбільших гравців. Вони мають значну переговорну силу щодо цін і умов з постачальниками, а також ресурси для логістики, власних торгових марок та e-commerce.
Водночас для новачків формується високий поріг входу через масштаби закупівель, оренду і доступ до трафіку.
Підтвердження цього тренду – нещодавня угода Fozzy Group, яка придбала мережу "Бадьорий" зі ~180 магазинами у Києві та області. У 2025 році оборот групи зріс на 15,3% – до 165,8 млрд гривень, що дозволило профінансувати купівлю готової інфраструктури у рамках поточного кредитного портфелю компанії.
"Процес консолідації триває вже кілька років. Навіть у воєнний час великі гравці готові інвестувати через M&A (злиття, приєднання або поглинання компаній – ред.), а не лише в органічне зростання", – зазначає у коментарі РБК-Україна Андрій Жук, голова Асоціації ритейлерів України.
Читайте також: "Сільпо" купує активи власника мережі "Арсен": АМКУ дозволив
За його словами, придбання готової мережі дає миттєвий доступ до приміщень, персоналу, логістики й клієнтів. А ще – суттєво скорочує час виходу на ринок.
Разом з тим будівництво не відійшло на другий план. За даними громадської спілки "Українська Рада торгових центрів" (УРТЦ), з 2022 по 2027 рік в Україні з'явилося 69 нових чи запланованих торгових центрів, переважно на заході країни, і 80% з них – невеликої площі.
Голова УРТЦ Максим Гаврюшин у коментарі РБК-Україна пояснює це логікою воєнних ризиків. Менші об'єкти менш вразливі і потребують менших інвестицій.
Але якщо дві паралельні стратегії, органічне зростання і M&A, виглядають як гнучкість, то географія їхнього застосування вже окреслена. І вона кардинально перекроює карту українського ритейлу.
За перші п’ять місяців 2026 року загальний оборот роздрібної торгівлі в Україні у порівняних цінах зріс на 9,2% рік до року. Згідно з даними Держстату, за обсягами товарообороту роздрібної торгівлі три західні області демонструють найвищі темпи зростання з січня по травень 2026 місяць до місяця:
Тим часом динаміка зростання товарообороту у Київській області помірна – 19,4%, у Києві – 13,7%.
Фото: де в Україні найшвидше зростає роздрібна торгівля (інфографіка РБК-Україна)
Після 2022 року карта споживчого попиту в Україні кардинально змінилась. Платоспроможний покупець "мігрував" на захід – і за ним потягнулись мережі, інвестиції та нові магазини. Це не тимчасовий ефект переселення, а нова структурна реальність ринку. Чим це пояснюється?
Західні області – Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Рівненська, Волинська – психологічно безпечніші. Тут рідше оголошують повітряні тривоги.
Цей макрорегіон уже кілька років притягує внутрішньо переміщених осіб (ВПО). А слідом за людським потоком ідуть і девелопери з ритейлерами, пояснює Гаврюшин.
Однак високий споживчий попит виник не лише завдяки значній кількості переселенців.
"Ключовий чинник – туристична привабливість регіону", – уточнює у коментарі РБК-Україна Наталія Колесніченко, старша економістка Центру економічної стратегії.
Директор GT Partners Ukraine Ігор Гугля у коментарі РБК-Україна називає Захід безумовним лідером територіального розвитку ритейлерів. Утім, експерти застерігають від надмірно прямолінійних висновків із короткострокової статистики Держстату. Мовляв, на показники Києва і сходу вплинули й зимові відключення електроенергії.
Завдяки сукупності цих факторів сьогодні боротьба за торгові площі і покупця розгортається не стільки в Києві, скільки в західних областях.
Отже, повномасштабне вторгнення з 2022 року змінило географію споживання в Україні. Тепер найбільші продуктові мережі відповідають на це хвилею поглинань та прискореною експансією у західні регіони.
У 2025 році сукупна вартість M&A-угод у нерухомості та будівництві в Україні, згідно оцінки KPMG, сягнула 271 млн доларів, збільшившись на 17%. У самому ритейлі, за даними InVenture, у 2025 відбулося сім угод на 148 млн доларів.
"У багатьох містах найкращі торгові місця вже зайняті, тому придбання діючої мережі – один із найефективніших способів швидкого розширення присутності", – пояснює Андрій Жук.
У воєнних умовах пріоритетом стали також компактність і енергетична автономність форматів: "магазин біля дому" виграє за рахунок оперативної доставки й нижчих капітальних витрат.
Найпривабливішими для M&A регіонами з огляду на останні тренди виглядають:
Наступна хвиля поглинань вже визначила своїх головних дійових осіб. Кожен з них обрав власну стратегію, але більшість рухається в одному напрямку: захопити максимальну частку ринку до завершення перерозподілу ринку.
Лідери ринку АТБ і Fozzy Group обрали різні моделі зростання. АТБ будує "фортецю" на власній нерухомості – 88% магазинів мережі належать компанії або пов'язаним структурам – і зростає органічно: з 673 до понад 1320 точок за 2014-2026 роки. У компанії озвучували наміри збільшити покриття до 5000 магазинів.
Фото: динаміка відкриття магазинів (інфографіка РБК-Україна)
Fozzy Group, навпаки, нарощує масштаб через поглинання. Окрім "Бадьорого", раніше були "Дніпрянка", "Бумі-Маркет" і "Кіт". Виторг групи у 2025 році – 165,8 млрд грн.
Novus отримав "вікно на Захід" без жодного нового будівництва. Коли в травні 2026 року закрилися супермаркети "Арсен" та інші активи групи Євротек (загалом 60+ точок), литовська BT Invest, власник Novus, перехопила два львівські об'єкти та один в Івано-Франківську. Це перший вихід мережі у Львів.
Паралельно в Івано-Франківській області продовжує розширюватись "Таврія В" – одна з найбільших сімейних мультиформатних мереж Півдня України із 135 магазинів, що належить родині братів Музальових і В'ячеславу Писменюку. 5 червня 2026 відкрився новий магазин у м.Долина. Загалом ритейлер працює в ареалі від моря до гір, обираючи більш безпечні і вигідні місця. У 2025 році виторг "Таврія В" досяг 15,3 млрд грн (+12%).
"Кейс Євротек – найкращий доказ того, що поглинання регіональних мереж – це вже процес, а не прогноз", – пояснює у коментарі РБК-Україна Анна Анісімова, комерційний директор GDS.
Фото: порівняльний аналіз ключових гравців українського ринку супермаркетів (інфографіка РБК-Україна)
На заході країни зберігаються й сильні регіональні гравці. Наприклад, "Сімі" (компанія "Клевер Сторс") у 2025 році відкрила рекордні 133 точки, показавши зростання 41%. У червні 2026 в портфелі компанії вже понад 500+ магазинів у семи областях. Виторг "Клевер Сторс" виріс на 54% до 7,94 млрд грн.
"Близенько" (Berta Group) контролює Львівщину та п'ять сусідніх областей. В цьому макрорегіоні мережа має понад 300 магазинів і виторг 8,4 млрд грн.
Фото: основні вітчизняні гравці сегменту "магазини біля дому" та convenience (інфографіка РБК-Україна)
Серед потенційних консолідаторів ринку найбільше спроможностей мають Fozzy Group, АТБ, Novus, КОЛО та "Сімі". Утім, ситуація може розвиватися за кількома сценаріями.
Базовий сценарій передбачає, що АТБ, Fozzy Group і Novus закріпляться як три домінанти масового сегменту, тоді як регіональні гравці продовжать рух в ніші.
"Реалістичний сценарій – виражена тріополія (панування трьох компаній – ред.) в масовому сегменті плюс група регіональних операторів, які виживуть через географічну спеціалізацію. Але повної олігополії (панування невеликої групи гравців – ред.) не буде", – прогнозує Анна Анісімова.
Євроінтеграційний сценарій припускає прихід міжнародних мереж – Lidl, Biedronka чи Carrefour – у разі вступу України до ЄС. Тоді нинішні національні лідери можуть опинитися в ролі тих, кого поглинають. Або вони будуть змушені різко підвищити ефективність.
Відновлювальний сценарій пов'язаний із поверненням грошових потоків у Центр та на Схід після завершення війни і репатріації українців. Тоді мережі, що зробили ставку виключно на Захід, можуть бути змушені переорієнтуватися. А ті, хто зберіг присутність по всій країні – насамперед АТБ і Fozzy Group – отримають стартову перевагу.
Якщо поточна тенденція збережеться, найближчими роками боротьбу за покупця вестимуть уже не десятки регіональних мереж, а кілька великих національних операторів:
Регіональні лідери Заходу – "Сімі" та "Близенько" – поки тримають позиції і номінально входять до групи покупців. Але їхнє майбутнє залежить від того, наскільки глибоко національні мережі зайдуть у західноукраїнський ринок.
Втім, консолідація не завершиться разом із війною. Вона лише набере нових обрисів та темпу.
– Чому великі мережі купують конкурентів замість відкривати нові магазини?
– Поглинання дає готові локації, персонал і клієнтів, що дозволяє швидше розширюватися та економити на запуску бізнесу з нуля.
– Хто сьогодні найактивніше консолідує ринок?
– Найбільші можливості для поглинань мають АТБ, Fozzy Group та Novus, які активно розширюють свою присутність у різних регіонах країни.
– Чому ритейлери роблять ставку на Захід України?
– Саме західні області демонструють найвищі темпи зростання роздрібного товарообігу та залишаються одним із головних центрів внутрішньої міграції.
– Що чекає на локальні мережі?
– Частина регіональних гравців продовжить самостійний розвиток, але деякі можуть стати об'єктами поглинання великими мережами.
– Яким може бути ринок до 2030 року?
– Експерти прогнозують подальшу консолідацію, де кілька національних операторів посилять свої позиції, а регіональні мережі змагатимуться за рахунок локальної спеціалізації.